Перевірка законності адміністративного затримання порушника

Адміністративне затримання найбільш розповсюджений захід адміністративного припинення, що застосовується до осіб, які вчиняють адміністративні правопорушення. Адміністративне затримання складається з примусового, короткочасного обмеження свободи дій (передусім, пересування) громадян у вигляді утримання їх під наглядом у приміщенні міліції або іншому визначеному законодавством місці впродовж встановленого законом строку (ст.263 КУпАП з урахуванням рішення Конституційного суду України від 11.10.2011 (справа про строки адміністративного затримання) у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих положень Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про міліцію») з метою встановлення особи правопорушника, припинення протиправної поведінки, складання протоколу.

Проте, як засвідчують перевірки, встановлені Конституцією України та чинним законодавством гарантії щодо недоторканості особистості, прав та свобод грома­дян нерідко порушуються працівниками органів внутрішніх справ. При цьому, утримання в умовах ізоляції осіб (при адміністративному затриманні та арешті) здебільшого розгляда­ється органами внутрішніх справ у якості допоміжного заходу при вирішенні питань, пов'язаних з розслідуванням кримінальних справ, здобуванні необхідних доказів, при перевірках на причетність до вчинення злочинів, а також з метою отримання належної інформації від свідків тощо.

Затримання здійснюється з підстав, передбачених ст. 262 КУпАП, тільки при вчиненні зазначених у Кодексі окремих адміністративних правопорушень, до яких відносяться: дрібне хуліганство, злісна непокора законному розпорядженню чи ви­мозі працівника міліції, розпивання спиртних напоїв у гро­мадських місцях тощо. Наведений у вказаній статті перелік цих порушень (підстав) не підлягає розширеному тлумаченню.

Необхідно мати на увазі, що такі особи поміщаються до кімнати для тимчасового затримання при черговій частині у випадках, коли:

- доставлений знаходиться в стані алкогольного сп'яніння;

- може нанести шкоду собі та оточуючим;

- веде себе неадекватно, перешкоджає роботі працівників міліції тощо.

При цьому, необхідно перевірити, чи була у працівни­ків, які здійснювали затримання, можливість скласти протокол про адміністративне правопорушення та встановити особу порушника за місцем його вчинення.

Цей захід тісно пов’язаний з іншими адміністративно-примусовими заходами, доповнює і нерідко забезпечує можливість їх застосування. Так, при вчиненні будь-яких правопорушень, перш ніж здійснити відповідні адміністративні процесуальні дії (особистий огляд речей і документів, вилучення речей і документів, складання протоколу про адміністративне правопорушення), компетентному органу або особі необхідно провести адміністративне затримання особи.

Про затримання громадян складається протокол, у якому, згідно ст. 261 Кодексу зазначається прізвище, ім‘я, по батькові затриманого, адреса його проживання та, особливо, мотиви, причини, підстави, час затримання та звільнення. Вказаною статтею передбачено негайне повідомлення родичів про затримання громадянина та місце його знаходження.

Під час перевірки необхідно звертати увагу на наступне:

1. Порівняти дані про кількість затриманих, які зазначені у Книзі доставлених до чергової частини осіб з журналом обліку запрошених та відвідувачів районного (міського) відділу міліції, а також з кількістю складених протоколів як про затримання, так і про вчинення адміністративних правопорушень, дані про осіб та порушення, які відображені в цих документах.

Для виявлення порушень при затри­манні громадян необхідно встановити, яка була в дійсності кількість затриманих осіб, а також порівняти її з кількістю виданих бланків протоколів про затримання, складених про­токолів про адміністративні правопорушення та кількістю зареєстрованих у книзі доставлених та затриманих.

З метою приховування незаконного затримання громадян працівники міліції вдаються до внесення до журналів обліку запрошених та відвідувачів відділів міліції інформацію про те, що вказані особи неодноразово, упродовж декількох діб підряд, заходили та виходили з приміщення міліції, де перебували не більше 3 годин, у тому числі у вечірній та нічний час. Проте, в дійсності вказані особи приміщень міліції весь цей час не залишали, а утримувались у непристосованих для цього приміщеннях.

2. Дотримання умов перебування затриманих у спеціально
відведених місцях встановлено Законом України «Про міліцію»,
Інструкцією з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань», затвердженої наказом МВС №181 від 28.04.2009,

Вказані особи повинні утримуватися у спеціально відведених для таких цілей приміщеннях з дотриманням санітарно-гігієнічних норм, а у разі затримання на строк більше 3 годин забезпечуватися харчуванням згідно з передбаченими нормами.

Відповідно до п.6.2. наказу Генерального прокурора України № 3 гн-2011 «Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України», прокурори зобов’язані систематично, не рідше одного разу на десять днів, перевіряти у місцях та установах органів внутрішніх справ законність адміністративного доставлення, затримання, застосування та відбуття адміністративного арешту.

При цьому, особливу увагу приділяти строкам адміністративного затримання громадян, оскільки рішенням Конституційного суду України від 11.10.2011 (справа про строки адміністративного затримання) визнано такими, що не відповідають Конституції України окремі положення ст. 263 КУпАП стосовно затримання громадян до 10 діб, а також щодо обчислення строку адміністративного затримання з моменту доставляння порушника для складання протоколу, а особи, яка була в стані сп’яніння, - з часу її витвереження.

Виходячи із завдань правозахисної діяльності на цьому напрямку, першочергову увагу слід зосередити на додержанні посадовими особами органів внутрішніх справ конституційних прав і свобод громадян, забезпечення виконання вимог Закону України "Про міліцію", Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Перевірка законності особистого огляду, вилучення речей та документів, тимчасового вилучення посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду або ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасового затримання транспортних засобів

Особистий огляд і огляд речей проводяться з метою виявлення, закріплення необхідних доказів правопорушення і забезпечення подальшого притягнення до відповідальності. Право на їх провадження надано уповноваженим на те посадовим особам: а) органів внутрішніх справ; б) воєнізованої охорони; в) митних установ; д) прикордонної служби.

Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі із затриманим і в присутності двох понятих тієї ж статі.

Право на огляд речей, крім вищезазначених, надано посадовим особам: а) органів лісоохорони; в) органів рибоохорони; г) органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання. Цей перелік органів може бути розширеним (ч.2 ст.264 КУпАП).

При вчиненні порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу огляд транспортних засобів у встановленому порядку мають право проводити уповноважені на те посадові особи: а) працівники міліції; б) органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання; в) органів рибоохорони.

Огляд речей, ручної поклажі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові за участю двох понятих під час відсутності власника.

Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.

Протокол особистого огляду оформляється тільки по відношенню предметів та речей, які безпосередньо знаходять при порушнику або в його одязі. Огляд інших речей (сумок, дипломатів) оформляється протоколом огляду речей. Допускається заміна цих протоколів відповідним записом в протоколі адміністративного затримання.

Чинний КУпАП врегульовує лише загальні положення проведення особистого огляду. В справах про адміністративні правопорушення виникають і деякі особливості проведення такого заходу: 1) виникає необхідність огляду органів тіла особи; 2) предмети правопорушення можуть бути приховані у будь-якій частині одягу порушника; 3) при огляді особи можуть бути використані технічні засоби.

Тому, необхідно звернути увагу на те, що огляд повинен бути проведений лише в межах необхідних для виявлення правопорушення або виявлення заборонених речей під час поміщення особи в камеру для затриманих обсягах.

Вилучення речей і документів, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення здійснюється посадовими особами, яким надано право проводити адміністративне затримання, особистий огляд і огляд речей з метою забезпечення доказів, а також, залежно від результатів розгляду справи, забезпечення їх конфіскації, оплатного вилучення, знищення або повернення володарю.

Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення, адміністративне затримання чи огляд речей.

До особливостей застосування цього заходу можна віднести:

1) вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду: а) у встановленому порядку конфісковують; б) повертають власнику; в) знищують, а при оплатному вилученні речей – реалізують:

2) вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищенню працівниками міліції;

3) працівник міліції при вчиненні правопорушень пов’язаних з незаконним обігом, застосуванням вогнепальної або пневматичної та холодної зброї, бойових припасів та електрошокових пристроїв, спеціальних засобів має право провести особистий огляд і огляд речей порушника; якщо особа вчинила правопорушення під час виконання службових обов’язків, вилучення зброї, особистий огляд і огляд речей застосовуються лише у невідкладних випадках;

Статтями 265 – 1, 265 – 3 КУпАП встановлено особливий порядок тимчасового вилучення посвідчення водія або ліцензійної картки на транспортний засіб.

Зокрема, тимчасове вилучення посвідчення водія може проводитись лише працівником державної автомобільної інспекції та у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Тому, вилучення посвідчення водія при вчиненні будь – яких інших порушень правил дорожнього руху є незаконним. Норми статті 265 – 1 Кодексу дозволяють проводити вилучення посвідчення водія до набрання законної сили постанови у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж три місяці з моменту такого вилучення. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Тимчасове вилучення ліцензійної картки на транспортний засіб може проводитись працівниками ДАІ у разі експлуатації транспортного засобу під час надання послуг з перевезення пасажирів або вантажів без відміток у дорожньому листі про проходження щозмінного передрейсового медичного огляду та перевірку технічного стану транспортного засобу, без посвідчення водія відповідної категорії, а також направлення в рейс одного водія при здійсненні пасажирських перевезень на автобусний маршрут протяжністю понад п'ятсот кілометрів.

Тимчасове затримання транспортного засіб шляхом блокування або доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку може здійснюватися у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені ст. ст. 121, 121-1, 126, ч. 1, 2, 3, 4 ст. 130, ст. ст. 132-1, 206-1 КУпАП. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.

Поиск по сайту: