АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 року

(витяг)

 

Апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог, покликаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду про те, що на час підписання позивачами чистих бланків договорів оренди земельних ділянок на цих бланках не було вказано істотних умов договорів, вважає помилковими та необгрунтованими, оскільки вважає, що такі зроблені лише на підставі показів свідків.

Стверджує, що на час виготовлення бланків договорів оренди в типографії генеральним директором ТОВ «Лендком ЮА» був ОСОБА_62 і саме його прізвище вказано в цих договорах. Однак, оскільки ОСОБА_62 13 лютого 2012 року був звільнений з ТОВ «Лендком ЮА», то ці договори були підписаними представником ТОВ «Лендком ЮА» Грициляком О.Р., який мав для цього усі необхідні повноваження.

Пояснення ОСОБА_45 та ОСОБА_28 про те, що вони не підписували договорів оренди земельних ділянок (паїв), вважає неналежним доказом, оскільки ці пояснення не підтверджені відповідними експертизами.

Стверджує, що в договорах оренди земельних ділянок (зокрема - в договорі, який укладено між ТОВ «Лендком ЮА» та ОСОБА_64) вказана нормативна грошова оцінка земельних ділянок за 2012 рік та вважає, що цей факт спростовує висновок суду про укладення договорів оренди у березні 2011 році.

Відділ Держземагентства у Золочівському районі Львівської області надіслав клопотання про апеляційний розгляд справи за відсутності його представника (т.4, а.с. 137).

Реєстраційна служба Золочівського районного управління юстиції Львівської області, будучи повідомленою про час і місце апеляційного розгляду справи (т.4, а.с. 136), явку свого представника в судове засіання не забезпечила і про причини такої неявки суд не повідомила, що (у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника позивачів, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Статтями 10 і 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 57 ЦПК України - що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, і що ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначені істотні умови договору оренди, відсутність хоча б однієї з цих істотних умов є відповідно до ч. 2 цієї ж статті підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору оренди недійсним.

Матеріали справи містять фотокопії договорів оренди землі, які всі датовані 20.06.2012 року і які оспорюються позивачами, до яких долучено Акти визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - без зазначення дат визначення цих меж (складання даних актів), а також Акти приймання-передачі земельних ділянок, які датовані 03 і 23 серпня 2012 року (т.2, а.с. 1-347).

В той же час, як вбачається з Відмовних матеріалів № 318-1241 Золочівського РВ ГУ МВС України у Львівській області за матеріалами перевірки, проведеної за зверненням власників земельних паїв Жуківської сільської ради Золочівського району (які долучені до матеріалів даної цивільної справи), всі особи, які 08-09 серпня 2012 року були опитаними в ході цієї перевірки (позивачі по справі), ствердили, що у 2012 році договорів оренди землі вони не укладали і не підписували.

Вище наведене (те, що позивачі у 2012 році договорів оренди землі не укладали і не підписували) знайшло своє відображення і у поданні прокурора Золочівського району „Про усунення порушень земельного законодавства, причин та умов, що їм сприяють" (т.1, а.с. 54-56), а також у показах цілого ряду позивачів, які були допитаними в суді першої інстанції за правилами свідків.

На підтвердження висновків суду про те, що договори оренди землі, які датовані 20.06.2012 року і які оспорюються позивачами, останніми (як орендодавцями) підписувалися ще у 2011 році (так само, як і Акти визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та Акти приймання-передачі земельних ділянок, які у відповідності до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є невід'ємною частиною договору оренди, про що зазначено і у самих договорах оренди землі) та за відсутності у цих договорах усіх істотних умов договору оренди землі свідчить також і те, що згадані Акти приймання-передачі земельних ділянок датовані 03 і 23 серпня 2012 року (при чому - абсолютна більшість з них саме 23 серпня 2012 року) і за підписом звільненого ще 13 лютого 2012 року генерального директора ТОВ «Лендком ЮА» ОСОБА_62

В той же час, ще 31 липня 2012 року у прокуратурі Золочівського району була зареєстрованою заява ряду мешканців села Жуків (позивачів по справі) про допущені стосовно них порушення при підписанні договорів, які ними оспорюються; ще 10 серпня 2012 року прокурором Золочівського району було внесено подання «Про усунення порушень земельного законодавства, причин та умов, що їм сприяють» і ще 17 серпня 2012 року датована відповідь самого ТзОВ «Лендком ЮА» на ім'я начальника Золочівського РВ ГУ МВС України у Львівській області, у якій ТзОВ «Лендком ЮА» власне і пояснює наявні у договорах оренди розбіжності між особою, яка є зазначеною у цих договорах, як керівник ТОВ «Лендком ЮА», і особою, яка фактично підписала ці договори (а також і Акти приймання-передачі земельних ділянок від 03 і 23 серпня 2012 року).

Як вбачається з вище наведених дат (хронології розвитку подій), 02 серпня 2012 року ТзОВ «Лендком ЮА» було подано до Управління Держкомзему у Золочівському районі Заяву про визначення кадастрового номера земельній ділянці з реєстраційною справою із землеустрою щодо передачі земельних ділянок (паїв) в оренду (т.3, а.с. 76-79) без Актів приймання-передачі земельних ділянок, як невід'ємної частини договорів оренди, оскільки такі акти датовані лише 03 і 23 серпня 2012 року, тобто - періодом, коли частина позивачів по даній справі (як орендодавці за договорами) вже звернулася до прокурора району з заявою про порушення їхніх прав і з цього приводу прокуратурою та Золочівським РВ проводилась відповідна перевірка.

З урахуванням вище наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення по справі з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, яка не спростовує висновків рішення суду, слід залишити без задоволення [4].

 

5. ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду з вказаним позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що в період перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 ними був придбаний автомобіль «SUZUKI GRAND VITARA», державний номерний знак НОМЕР_1, 2004 року випуску, зареєстрований у Лубенському МРЕВ ДАІ за ОСОБА_3, однак у червні 2010 року йому стало відомо, що 04.11.2009 року ОСОБА_3, без його згоди зняла з реєстрації та продала вищевказаний автомобіль ОСОБА_5

Вважає, що у зв'язку з продажем автомобіля у нього виникло право на отримання грошових коштів за продану у майні частку, тому прохав стягнути з відповідачки на його користь у відшкодування завданої майнової шкоди 77712,50 грн. та 20000,00 грн. моральної шкоди.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 травня 2013 року позов задоволено частково.

 

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року м. Полтава

(витяг)

 

ОСОБА_3 у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вказує, що ОСОБА_1 надав письмову згоду на продаж автомобіля, а також був обізнаний з ціною його продажу та датою оформлення угоди, за усною домовленістю у позивачазалишилося два автомобіля. Грошові кошти від проданого майна нею були спрямовані до сімейного бюджету та використані на потреби їх сім`ї (на погашення боргів, оплату комунальних послуг і т. ін.), оскільки протягом півроку після продажу автомобіля вони ще проживали однією сім»єю.

Оскільки нормами сімейного кодексу не передбачено стягнення половини вартості майна подружжя після його відчуження одним із них за згодою іншого вважає, що місцевий суд невірно застосував до даних правовідносин загальні норми ЦК України та не вирішив питання щодо застосування строків позовної давності.

У судовому засіданні сторони та їх представники доводи своїх апеляційних скарг підтримала та прохали їх задовольнити, апеляційні скарги іншої сторони прохали відхилити.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційних скарг з наступних підстав.

Відповідно до статті 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Статтею 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)