ІМЕНЕМ УКРАЇНИ. Всі позивачі на час підписання договорів оренди землі були дієздатними, а тому договори, які вони підписали

17 вересня 2013 року

(витяг)

Всі позивачі на час підписання договорів оренди землі були дієздатними, а тому договори, які вони підписали, є чинними. Вважають недопустимим саме припущення, що 58 дієздатних фізичних осіб без примусу, з власної волі підписували бланки договорів, не погодивши перед цим таких умов, як розмір орендної плати, строк дії договору та інші істотні умови.

Прізвище ОСОБА_62 в договорах оренди зазначено тому, що всі договори виготовлялися в типографії в період, коли генеральним директором Товариства був ОСОБА_62 Такі бланки договорів використовувалися при укладенні договорів з жителями сіл Жуків та Кропивна.

Одночасно судом встановлено, що від імені ТзОВ «Лендком ЮА» ці договори підписав ОСОБА_63 на підставі довіреності, тому суд мав дійти висновку про чинність договорів.

Вважає, що не є належним висновок суду про непідписання договорів оренди ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_52, ОСОБА_64, оскільки невідповідність підписів мала б підтвердитися відповідною експертизою, а пояснення зазначених осіб спростовуються змістом позовної заяви.

Чинність правочинів підтверджується також і поясненнями ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_52, ОСОБА_64, які підтвердили в судовому засіданні факт отримання орендної плати від ТзОВ «Лендком ЮА».

Просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Представник позивачів ОСОБА_2 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечила, в обґрунтування повідомила, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про визнання недійсними оспорюваних договорів оренди землі, оскільки при укладенні таких мав місце дефект суб"єкта (договори від імені ТзОВ "Лендком ЮА" підписано генеральним директором ОСОБА_62, який на час підписання був звільнений), дефект волі (позивачі не бажали укладати договори оренди землі), а також дефект форми. Що стосується доводів представника відповідача про те, що договір підписав представник за довіреністю ОСОБА_63, таке не відповідає дійсності, оскільки про таку обставину слід було зазначити власне в договорі, зокрема з покликанням на особу ОСОБА_63, а також на документ, на підставі якого він діє. Апеляційну скаргу просить відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача ТзОВ "Лендком ЮА" в судові засідання апеляційного суду 29.08.2013 року та 17.09.2013 року не прибув, двічі подавав клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з участю в розгляді справи у Вищому господарському суді України.

Представники відповідачів відділу держземагенства у Золочівському районі та реєстраційної служби Золочівського районного управління юстиції Львівської області в судові засідання не прибули, подали клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачів на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Колегія суддів приходить до переконання, що дане рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельник кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", тощо.

Згідно із ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 13 ЗУ "Про оренду землі" договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди укладається у письмовій формі (ст. 14 Закону). Договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону).

Доводи апеляційної скарги про те, що договори від імені товариства підписав ОСОБА_63, який діяв відповідно до довіреності, не відповідають дійсності, оскільки підписуючи зазначені договори ОСОБА_63 повинен був зробити виправлення на договорі щодо особи, яка діяла від імені товариства, при цьому вказати на документ, відповідно до якого його уповноважено підписати договори.

Колегія суддів погоджується з висновками районного суду, оскільки суд правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті і справедливе рішення, дійшовши його на основі повно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, з дотриманням норм матеріального й процесуального права.

Будь яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтом не представлено.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає [7].

8. У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу та просив стягнути солідарно з відповідачів 108 500 грн. боргу за договорами безпроцентної позики, 27 667 грн. 50 коп. індексу інфляції за весь час прострочення та 9 765 грн. 00 коп. суму трьох процентів річних від простроченої суми, а всього 145 932 грн. 50 коп., стягнути судові витрати.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 9 жовтня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно в користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 108 500 грн., суму індексу інфляції в розмірі 27 667 грн. 50 коп., три проценти річних в розмірі 9 765 грн. 00 коп., а всього 145 932 грн. 50 коп. та судові витрати в розмірі 1 459 грн. 33 коп. сплаченого судового збору і 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

Рішення суду оскаржив представник відповідачів. Вважає його незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові. Мотивує тим, що солідарний обов'язок виникає лише у випадках встановлених договором або законом. Згідно договору позики від 25.12.2008 року та договору позики від 01.06.2009 року позичальником є ОСОБА_4. Відтак, зобов'язання, щодо повернення позики, у відповідності до ст. 1049 ЦК України, покладаються виключно на нього, а саме надання дружиною ОСОБА_5 згоди на укладення договору від 01.06.2009 року не покладає на неї солідарного обов'язку з боржником.

Поиск по сайту: