ЯКЩО ВИ НЕ ЗАВОЮЄТЕ СВОЄЇ ДРУЖИНИ, ВИ БУДЕТЕ ПЕРЕМОЖЕНИМ

«Бо де твій скарб, там буде і твоє серце»

(Мт. 6, 21)

Нещодавно я мав нагоду взяти інтерв'ю в дружин гравців футбольної команди першої ліги. Наскільки я зрозумів, вони мали ті самі проблеми, що й інші жінки. Одна з них сказала, що найбільше її розчарування - це знати, що вона не найважливіша людина в житті свого чоловіка.

«Навіть наш собака важливіший для нього, ніж я», - сказала вона. «Коли він повертається додому, він бавиться з собакою. А від мене йому потрібно лише знати, коли буде готовий обід», - продовжувала вона, схлипуючи.

Палка любов дружини до чоловіка зменшується, коли він починає надавати перевагу справам чи іншим людям. Дуже часто він не усвідомлює, що, ставлячи на друге місце пріоритети дружини і їхні стосунки, він шкодить і собі, і їй. Щоб подружжя було щасливим, жінка повинна знати, що в серці чоловіка їй відведено особливе місце.

Багато чоловіків шоковані, коли дружини покидають їх через двадцять, навіть тридцять років без «поважних на це причин». Вони думають, що давали своїй дружині все, чого вона потребувала: гарний дім, дороге авто, достатню кількість грошей, щоб виховати дітей. Але цього було недостатньо. Чому? Тому, що жінці потрібно більше, ніж матеріальне забезпечення.

Я знайомий з багатьма підприємцями, справа яких процвітає, їхні службовці задоволені своїми шефами, які розуміють їх і шанують. І хіба це не іронія, що такі інтелігентні чоловіки повертаються ввечері додому і навіть не підозрюють, що ці самі принципи треба застосовувати і щодо своєї дружини. Невже найважливіші справи закінчуються до п'ятої години вечора? Навіть не бажаючи цього, чоловік різними способами може продемонструвати, що інші люди чи улюблені заняття для нього важливіші, ніж власна дружина. Ви вже, напевно, чули про «жертви футболу»? Неважливо, про що йде мова: футбол чи теніс, справи колективу чи громади, але ваша дружина і ваше подружнє щастя страждатимуть від того, що більшу частину свого часу й енергії ви присвячуватимете іншим справам, а для дружини нічого не залишатиметься.

Дружина, порівнявши, скільки часу ви проводите з нею, а скільки деінде, може подумати, що вона неважлива для вас. Жінці відомо, як блищать очі її чоловіка і він перетворюється на зовсім іншу людину, коли займається своїми улюбленими заняттями. Якщо вона не бачить, що таку саму радість чоловік відчуває від перебування з нею, то її почне мучити думка, що вона йому нецікава. Це може мати негативний вплив на її почуття самоповаги.

Моя дружина дуже виразно продемонструвала це на п'ятий рік нашого подружнього життя. Одного разу, коли я прийшов додому на обід, вона саме мила посуд. Вона не сказала мені жодного слова, а коли я спробував завести розмову, ніяк не відреагувала.

Я одразу зрозумів, що потрапив у скрутне становище. Я пригадав, що вже кілька днів дружина ставиться до мене якось холодно, що я помилково «списав» на гормональні зміни.

«Між нами щось не так?» - запитав я. «Це не має значення. Ти все одно не зрозумієш»,— відповіла вона.

Дивно, але мені враз відпало бажання повертатися на роботу. «Я бачу, що в нас серйозні проблеми. Але я справді не знаю, що зробив не так».

«Навіть якщо я тобі це скажу, то ти або не зрозумієш, або нічого не зміниш. То навіщо про це говорити. Мені прикро. Я розчаровуюся, коли ти щось пообіцяєш, а потім не виконуєш».

Але я попросив, щоб вона мені пояснила, у чому річ, бо я просто не розумію. Врешті-решт вона погодилася сказати, які слова і вчинки протягом останніх років погіршили наші стосунки і яким чином я порушив одну з важливих заповідей Біблії.

«Для тебе все важливе: робота, друзі, інші люди - тільки не бути зі мною».

Я попросив її пояснити сказане.

«Коли ми щось заплануємо, але хтось зателефонує, ти завжди відповідаєш: «Зараз я поговорю з дружиною, чи ми не могли б змінити наших планів».

Я пояснив, що мені легше відмовити їй, ніж іншим людям.

«А що буває, коли я приготую святкову вечерю і накрию стіл? Ти приходиш або телефонуєш і кажеш, що затримаєшся на роботі. Ти йдеш з іншими людьми, а я для тебе ніби нічого не означаю чи взагалі не існую».

А потім вона сказала: «Зараз мені байдуже. Я так часто розчаровувалася, що морально вже не витримую».

Вона дала мені зрозуміти, що я завжди мав час для людей, які потребували моєї допомоги, і ніколи не старався знайти часу для неї. А коли й проводив з нею вихідні, то мої думки були деінде, і я не був надто щасливий від спілкування з нею.

Протягом кількох годин вона виливала мені свій душевний біль. Я не знав, що робити, і не був впевнений, чи зможу змінитися. Але я розумів її звинувачення. Я нехтував нею і ображав її своєю поведінкою. Коли я визнав її правоту, вона навіть не відреагувала на це.

Вона відкрила мені очі на те, що я постійно порушував біблійний закон 1 Пт. 3,7, який є наріжним каменем усіх стосунків. Я не виявив їй своєї поваги. «Поважати» означає надавати іншій людині чи якійсь справі більшої ваги і значення. Норма не відчувала себе важливішою за мою професію чи хобі. Я несвідомо відмовився поважати людину, яка після Ісуса повинна бути найважливішою в моєму житті.

«Ти можеш вибачити мою поведінку?» - запитав я. «Я хочу змінитися. Я докладу всіх зусиль, щоб це сталося».

«Я вже так часто це чула», - відповіла вона скептично.

Я не знав, скільки часу мені потрібно, щоб змінитися. Але я знав, що наступного разу, коли хтось перед обідом подзвонить, я мушу запитати: «Це терміново? Ми б не могли перенести це на завтра?»

Я повинен був показати, що я справді думаю спочатку про неї і її потреби.

Я хотів сказати їй, що вона найважливіша людина в моєму житті, і я хотів сам це відчути. На початку в мене не було цього відчуття, але я хотів, щоб воно оволоділо мною. Коли я почав поводитися з нею як з найважливішою людиною, то я почав відчувати, що вона є першою особою. Відчуття виникають слідом за думками і вчинками. Іншими словами, ніжні почуття до Норми виникли в мене після того, як я поставив її на перше місце у своєму житті.

Протягом перших двох років, коли я впроваджував ці закони у своє життя, досить часто страждало моє почуття гордості, зазнавало краху моє еґо, бо не все було між нами так гармонійно. Але я дуже старався, і Норма повірила в мій твердий намір змінитися. Мені було потрібно два роки, щоб переконати її.

Від Норми й від інших жінок я знаю, що дружині мало чути обіцянки, вона мусить бачити реальні дії. Якщо спочатку ваша дружина не вірить у те, що ви говорите, дайте їй час. Нехай вона бачить, як ви поступово вчитеся підніматися на вершину. Чим наполегливіший чоловік у своїй любові, тим більше йому довіряє дружина. І через якийсь час вона приєднається до нього, щоб разом досягти спільної мети - щасливого шлюбу.

Коли я почав поважати Норму, це було найбільше освідчення в коханні, яке я коли-небудь робив. Вона означає для мене більше, ніж що-небудь інше на світі, і вона це знає.

Які докази потрібні дружині, щоб повірити своєму чоловікові

Жінка повинна відчути щонайменше дві зміни, щоб повірити у твердий намір свого чоловіка змінитися

Уважно вислухайте без виправдань і сварок.

Чи можете уявити, щоб чоловік виправдав кожен свій вчинок, яким зневажив жінку? Мартін думав, що йому це під силу. Вони з дружиною не могли спілкуватися більше 15 хвилин, щоб не посваритися. Виходячи з його логічних дедукцій, винною завжди була дружина.

Але якось він сказав Катрін, що хоче змінитися і по-справжньому її кохати. Через кілька хвилин вона запропонувала провести коротку спокійну відпустку, щоб вони могли по-новому пізнати одне одного.

«Ти це серйозно?» - запитав він, цим самим зруйнувавши всі її сподівання. «Ти хочеш, щоб я подвійно платив: за готель і тут, за квартиру?»

На цю тему в них виникла сварка, а за нею протягом місяця ще кілька. Їхні стосунки настільки погіршилися, що вона покинула його. Коли вона говорила про свої потреби, він ніколи не вислуховував її, завжди перебивав своїми зауваженнями. Тому він втратив її.

Часто чоловікові досить важко зрозуміти жінку, не з'ясувавши значення деяких слів, які вона вживає, щоб описати свої почуття. Якби чоловік міг абстрагуватися від конкретних слів своєї дружини і задуматися над змістом сказаного, то вони сварилися б значно менше. Я знаю одного чоловіка, для якого це неможливо. Коли його дружина говорить: «Ти ніколи цього не робиш» або «Ти завжди так», то він обов'язково відповідає: «Ні, я не завжди так роблю».

Або починає аналізувати те, що вона сказала, і доводити, що вона неправа. Через десять хвилин зав'язується сварка. Щоб уможливити спілкування, треба з'ясувати зміст окремих слів.

Значення не у слові, значення в людині. Кожен має своє розуміння для певного слова. Ми поєднуємо значення і слова, виходячи з нашого власного індивідуального досвіду. Спілкуючись з людьми, ми хочемо вживати слова, які можуть передати наші думки. Можливо, у цій книжці я вживаю слова, які вам подобаються або які вас дратують. Декому з вас мої слова не говорять абсолютно нічого, бо мої визначення відрізняються від ваших. Я намагаюся подати приклади до всіх важливих тверджень, щоб ми могли досягти взаємного порозуміння.

Якщо ми перестанемо виправдовувати наші вчинки і сваритися через слова, які вживають наші дружини, то ми зможемо вникнути в суть справи.

Ми можемо спробувати переформулювати слова дружини, щоб побачити, чи ми зрозуміли зміст того, що вона сказала: (- Ти це мала на увазі?» або «Я правильно тебе зрозумів?» За будь-яку ціну уникайте саркастичних запитань типу: «Можливо, це те, що ти не наважувалася сказати?» Чоловіче почуття переваги може ще в зародку знищити позитивні починання жінки до покращення стосунків.

Готовність визнати помилки

Багато жінок і дітей розповідали мені, що стосунки в сім'ї потерпають від того, що чоловік чи батько не вміє визнавати своїх помилок. Досить часто чоловіки вважають, що визнати помилку є свідченням слабкості, але це якраз навпаки. Пригадайте хоч один випадок з вашого життя, коли хтось визнав, що був неправий щодо вас. Цілком ймовірно, що з того часу ви почали поважати його ще більше.

Один товариш розповів мені, що якось він зробив несправедливе зауваження своєму колезі по роботі, яке того глибоко вразило. Але вони цього не обговорили. Повертаючись додому, мій товариш почувався винним за те, що сказав. Він розвернув автомобіль і поїхав до цього чоловіка.

Зайшовши в кімнату, він сказав: «Я вас сьогодні образив. Я був неправий і повернувся, щоб попросити у вас вибачення за те, що сказав».

Чоловік від несподіванки мало не впав. Звичайно, він вибачив моєму товаришеві і, думаю, не став поважати його менше.

Якщо ми визнаємо свої помилки, це має дуже добрий вплив. Коли чоловік визнає, що образив свою дружину, вона почувається краще, бо знає, що він її розуміє. Визнання помилок зміцнює шлюб.

Виявляйте терпіння, якщо вона не вірить, що ви змінилися

Як бути, коли ви зробили все, що у ваших силах, щоб показати дружині, що вона займає перше місце у вашому житті, а вона й далі не вірить, що ви змінилися? Ви повернетеся до неї спиною? Думаю, ви виберете друге. Повага, яку вона раніше до вас відчувала, не пропала за один день і не може бути повернута за один день. Продемонструйте, що ви хочете повернути її повагу, як довго не довелось би вам цього добиватись.

Дві причини, через які дружина може стати для чоловіка менш, важливою

Що керує чоловіком, коли він, повертаючись додому, бере на руки свого маленького сина і бавиться з ним, а з дружиною навіть не привітається? Як чоловік може піти в гараж і працювати там, а дружині навіть не сказати, що він уже повернувся з роботи? Чому після весілля чоловік втрачає любов до своєї дружини і захоплення нею? За моїми спостереженнями, є дві причини.

1. Чоловік упадає за жінкою, дарує їй квіти, щоб здобути її. Але після весілля в нього складається враження, що він уже це зробив. Вона належить йому, і в нього нема потреби виявляти їй ці самі любов і захоплення, як перед весіллям. Вона законна «його» жінка. Чоловік може думати: «Зараз я маю дружину. Тепер я можу займатися професією, стати добрим спортсменом, завести дітей». Кожна нова мета є для нього новим завоюванням.

2. «Хто ситий, топче й крижку меду; голодному й гірке - солодке» (Прип. 27,7).

Одружившись, чоловік в певному сенсі «наситився», бо дружина є частиною його самого. Він думає, що пізнав її в усіх аспектах - душевному, емоційному, духовному і фізичному. Йому здається, що вже не залишається нічого нового, що він міг би пізнати у своїй дружині. Він ситий і тепер працює над досягненням інших цілей.

Для подружжя нормально, коли чоловік і дружина «підживлюють» свої стосунки, залишаючись недосяжними, бажаними одне для одного. Я пам'ятаю, що саме це приваблювало мене в Нормі. Ми три роки зустрічалися, і раптом я дізнався, що маю серйозного суперника. Зрозумівши, що можу її втратити, я почав старатися з усіх сил. Я відчував себе зобов'язаним зміцнити наші стосунки. Але після одруження я, як і багато інших чоловіків, зосередився на інших цілях: освіта, кар'єра. Добиватися її любові вже не було моїм першорядним завданням, і всю свою енергію я вклав у справи, які здавалися мені важливішими.

Якщо жінка навчиться бути для чоловіка бажаною, то він матиме стимул. Але це не означає, що вона має вдавати зі себе «неприступну»; своєю самосвідомістю вона повинна показати чоловікові, що вона залежить не від нього одного, що й в інших ділянках свого життя вона знаходить щастя, наприклад, у вірі в Бога.

Як ви можете здобути любов своєї дружини

Якби вам довелося вибирати: провести вечір з дружиною чи друзями, - то вона повинна бути впевнена, що ви виберете її, бо вам добре з нею.

Так само дружина повинна знати, що ваш вибір зупиниться на ній, якби ви мусили вибирати між нею і дітьми. Вона мусить знати, що вона є «номер 1» у вашому житті. Якщо вона буде впевненою, що є найважливішою людиною у вашому житті, то не «ревнуватиме» вас до інших справ, якими ви охоче займаєтеся.

Я, наприклад, усамітнився на шість тижнів від своєї дружини, щоб написати цю книжку. Ще кілька років тому моя дружина була б вражена самою ідеєю такої довгої розлуки. Але сьогодні вона з захопленням прийняла її, бо знає, що таким способом я зможу реалізувати нашу мрію, а саме - викласти наші роздуми про щасливе подружжя.

І ще дуже важливо: вона твердо переконана, що я з більшою радістю був би з нею, ніж зі своєю секретаркою і видавцем.

Якщо ви відведете дружині головне місце у своєму житті, то це не означає, що ви будете прив'язані до дому. Ви будете щораз більше радіти поверненню додому.

«Чому ти сьогодні не відправив мене саму на збори, а сам не пішов на баскетбольний матч?» - запитала Марія. Її чоловік був приємно здивований. До недавнього часу між ними точилися запеклі суперечки через його пристрасть до баскетболу. Вони навіть думали про розлучення, бо він не вмів правильно обходитися з нею, а їй не вистачало душевних сил, щоб жити разом з ним і любити його. Сьогодні він надає перевагу їй, а не роботі чи улюбленим заняттям... А Марія дозволяє йому займатися його справами, бо знає, що вона на першому місці в його житті.

Моя дружина також дозволяє мені займатися улюбленими заняттями - полюванням і рибальством, бо переконана, що вона для мене найважливіша. Вона знає, що в разі необхідності я насамперед потурбуюся про неї, а не про свої вподобання.

Чим більше дружина переконана, що вона важлива в житті свого чоловіка, тим більше вона дозволяє йому займатися справами, які він любить.

Запитайте, чи ваша дружина відчуває, що вона важливіша у вашому житті, ніж інші люди і речі. Ви можете визначити це таким способом.

Спочатку складіть список своїх улюблених занять. Потім напишіть, що ви робите вечорами, і на третьому листочку - де ви найбільше любите проводити свою відпустку.

Подивіться на ці три списки і запитайте самі себе: «Чи є щось у цих списках, що я роблю з більшим задоволенням, ніж бути разом зі своєю дружиною?» Напевно, так. А якщо так, то цілком ймовірно, що ви дали зрозуміти своїй дружині, що вона не настільки важлива для вас, як ваші хобі, хоч ви цього ніколи й не говорили вголос. Оскільки жінка має дуже тонке чуття, то вона і без ваших слів знає, де ваше серце. Але це абсолютно не означає, що вже запізно щось змінити.

Дружина має «антену» на вашу щирість

Ми дуже добре піклуємося про те, що для нас важливе. Або, як сказав Христос, «бо де твій скарб, там буде і твоє серце» (Мт. 6, 21). Якщо ваше улюблене заняття рибальство, то ви не дуже охоче позичатимете своє рибальське спорядження. Якщо ви любите полювати, то ви, напевно, знаєте, як треба чистити рушницю.

За часом, який ви присвячуєте різним справам, дружина точно визначає, що для вас найважливіше. Якщо вона не відчуватиме вашої опіки над собою, то зробить висновок, що вона для вас неважлива. Це вплине на її почуття гідності і може зумовити фізичні й душевні захворювання. Почуття, з якими вона зараз бореться, через кілька років можуть виявитися у формі серйозних фізичних захворювань. Деякі чоловіки бояться приділяти своїм дружинам забагато уваги, мотивуючи це таким аргументом: «А що ж залишиться для друзів, кар'єри, улюблених занять?» Вони мають щодо цього помилкове уявлення. Не забувайте: коли жінка відчуває, що вона найважливіша для свого чоловіка, то вона разом з ним радіє речам, які приносять йому задоволення.

Як я здобув любов своєї дружини і все решта

Будучи одруженим десять років, я мав відчуття, що досягнув професійного успіху. Я часто виступав від імені різних організацій у нашому місті і в цілій країні. Ми мали гарний дім і двоє дітей. Чого ще міг бажати чоловік? Потім сталося те, що я вважав трагедією. Норма знову була вагітна. Я не був у захопленні від цієї новини. Я радше був пригнічений, коли думав, що знову з'являться пелюшки. Я саме починав відчувати задоволення від спілкування зі своїми дітьми, і думка про те, що в домі з'явиться немовля, мене аж ніяк не приваблювала. Хоч я намагався бути ніжним з Нормою, але я не міг приховати свого розчарування. Я боявся, що вже не зможу так багато їздити і буду змушений перейти на іншу, менш престижну посаду. Протягом наступних місяців у мене було дуже багато роботи, і я повідомив своїй дружині, що не зможу допомагати їй із дітьми через завантаженість на роботі. Навіть того дня, коли народився наш син, я з острахом думав, що він перешкодить моєму просуванню на роботі.

Першого року після народження дитини Нормине здоров'я дуже постраждало, бо вона мало спала й мусила піклуватися ще й про двох інших дітей. Нашому синочкові була потрібна операція, він часто хворів, що додавало Нормі нових клопотів. Яким жорстоким я був того року! Коли дитина вночі плакала або потребувала особливого догляду, я відразу ж нагадував Нормі, що це її син. Зрештою, вона хотіла дитини, а не я. Так минув цілий рік, і одного дня Норма сказала: «Я більше не витримую. Я хотіла мати духовні і фізичні сили, щоб піклуватися про дітей, виховувати їх, але я цього просто не можу, коли їх батька ніколи немає поряд».

(Норма досягла нового духовного рівня, бо визнала, що через своє вороже ставлення до моїх професійних зобов'язань ставила під сумнів цитату з Біблії, а саме Рим. 8, 28 - тим, які люблять Бога, покликані за його постановою, усе співдіє на добро. Вона ніколи не дякувала Богові за мою роботу і не просила доброго, успішного завершення якоїсь справи. Через усі свої додаткові навантаження вона не в силах була протистояти і визнала перед Богом, що не може боротися з Ним за мою роботу. Завдяки цьому вона отримала внутрішній спокій, який став для мене стимулом. Відповідно до висловлювання з 1 Пт. 3,1-6).

Вона нічого не вимагала. Вона не сердилася. Вона просто поставила мене перед фактом. Вона більше не могла. Я міг це прочитати з її обличчя. А її спокійна поведінка свідчила, що вона чекає на мою допомогу. Я мав прийняти важливе рішення. Чи йти до шефа і просити його про іншу посаду? Про роботу, яка дозволить мені більше часу проводити вдома? Це було важке рішення, бо я знав, що отримаю менш престижну роботу. У мене було відчуття, що я жертвую своїми професійними досягненнями. Я був розгніваний на свою дружину і сина за їхню слабкість. Але я мусив здатися. Знервований і пригнічений, я пішов до шефа, щоб пояснити, що через своїх дітей я повинен більше бути вдома. «Чи є можливість отримати іншу посаду, яка дозволить мені більше часу присвячувати родині?»

Шеф з радістю допоміг мені і запропонував інше місце роботи. Але нове призначення я сприйняв як переведення на нижчу посаду. Від мене вимагали того, чого я кілька тижнів тому навчав своїх підлеглих. Який удар для мене!

Якийсь час я був пригнічений, але потім «знайшов смак» у сімейному житті. Я по-справжньому радів, коли наставала п'ята година.

Я більше часу проводив зі сім'єю. Ми ходили в мандрівки або організовували щось інше. Не минуло багато часу, як ми з Нормою відчули нову любов одне до одного. Фізично вона стала почуватися краще, стала веселою і врівноваженою. Вона змінила деякі звички, які мені не подобалися, хоч я її про це не просив. «Велика» жертва у вигляді моєї кар'єри з кожним днем видавалася мені щораз меншою порівняно з радістю, яку я отримував від спілкування зі сім'єю.

Через кілька місяців шеф запропонував мені нову посаду, яка подобалася мені набагато більше, ніж та, від якої я відмовився. На той час Норма була настільки впевнена в мені, що не мала нічого проти моєї нової роботи і частих відряджень, пов'язаних з нею. Спочатку я поступився, але це принесло мені лише користь. Це цілком відповідає принципу, що його Ісус пояснює в Мр. 8, 34-37.

І сьогодні, коли я запитую нашого сина Міхаеля: «Чому ти такий важливий для батька?», він відповідає: «Бо я повернув тебе до мами і всієї сім'ї».

Якщо ваша дружина відчуватиме, що вона найважливіша для вас, то це матиме неймовірні результати

Одного ранку Сандра настільки несподівано відреагувала на Роландову ніжність, що він просто розгубився. Що ж зробив Роланд? Лише маленьке зауваження. Цього ранку він зібрався на роботу і вже був готовий виходити, як почув, що Сандра скаржиться на біль у потилиці.

«Я помасую тобі потилицю», - запропонував він. «Ні, ти вже не маєш часу, - відповіла вона. - Ти мусиш йти на роботу».

Як правило, він відповідав на це: «Так, ти права. Я не хочу запізнюватися. Думаю, тобі незабаром покращає. Прийми аспірин».

Але цього ранку він сказав: «Знаєш що, я краще залишуся біля тебе. Дай я помасую тобі потилицю». Він ніжно масував її напружені м'язи і говорив: «Робота може почекати. Ти для мене важливіша». Вона була дуже вражена його чуйною поведінкою і ніжністю, бо не сподівалася на це.

Ми, чоловіки, навіть не усвідомлюємо, який вплив має на дружин наше чуйне, ніжне, любляче ставлення.

Ви бажаєте щасливого шлюбу? Ви можете це мати, якщо почнете любити свою дружину більше, ніж будь-кого чи будь-що.

Наступні запитання можуть допомогти вам розпочати розмову зі своєю дружиною про місце, яке вона займає у вашому житті.

1. Чи ти відчуваєш, що ти найважливіша особа в моєму житті?

2. Чи ти думаєш, що якісь інші справи для мене важливіші, ніж ти?

3. Чи є особливі можливості, коли я б міг продемонструвати тобі, що ти для мене важливіша?

Пам'ятайте: чим більше зусиль ви докладатимете, щоб ваші стосунки були гармонійними, тим щасливішими ви будете у своєму шлюбі. Якщо ви будете змушені змінити проведення свого вільного часу, щоб частіше бувати зі своєю сім'єю, то спочатку вам може видатися, що ви жертвуєте своїми улюбленими захопленнями. Але в майбутньому ви матимете не лише щасливий шлюб, а й більше свободи і радості від життя. Сьогодні я ні на що у світі не проміняв би свою щиру дружбу з Нормою. Я щоразу більше переконуюся, що чим більше жінка відчуває, що вона важлива для свого чоловіка, тим більше вона для нього старається.

Як один чоловік своєю любов'ю врятував дружину від психіатричної лікарні

Лікар скерував його дружину в місцеву психлікарню. Для чоловіка це було як сніг на голову, але він не знав, як їй допомогти. Чоловік пішов за порадою до священика, і той сказав йому, що він повинен дати можливість дружині спокійно і відверто висловити свої почуття.

Він виконав пораду священика, хоч це було непросто. Йому було дуже боляче слухати, як вона скаржилася і говорила, що своєю поведінкою він зруйнував їхній шлюб. Під час розмови подзвонив телефон, і він вважав цей дзвінок своїм порятунком. Вона розгнівалася, бо думала, що він більше не повернеться. Але сказане ним не тільки врятувало її від душевної кризи, а й спонукало вдягнути нічну сорочку, щоб виглядати спокусливою (уже кілька років у неї не виникало такого бажання). Коли він повернувся, вона йому привітно посміхнулася.

Що ж він сказав своєму начальникові? Він просто запитав: «Чи це завдання не міг би виконати хтось інший? У нас з дружиною зараз дуже важлива розмова. Це справді дуже важливо, і я б не хотів відлучатися».

Цей чоловік почав доводити своїй дружині, що вона справді важлива для нього. Як наслідок, її психологічний стан стабілізувався і необхідність у лікарні відпала.

Поиск по сайту: