Поняття та параметри конкурентоспроможності продукції підприємства

Конкурентоздатність продукції- комплексна багатоаспектнахарактеристика, що відбиває здатність продукції протягом періоду її виробництва відповідати за якістю вимогам конкретного ринку (ринків), адаптуватися за співвідношенням якості й ціни до уподобань споживачів, забезпечувати вигоду виробникові при її реалізації.

Конкурентоспроможність товару – поняття багатоаспектне: це відповідність товару і умовам ринку, і конкретним потребам споживача. Окрім того,важливою складовою конкурентоспроможності товару є рівень витрат споживача на його придбання та експлуатацію. Тут особливу увагу треба приділяти розміру експлуатаційних витрат, адже досить часто ці витрати перевищують вартість товару.

Таким чином, конкурентоспроможність продукції - це порівняльна характеристика, яка визначає відмінність продукції даного підприємства від продукції конкурента і містить комплекс властивостей щодо виявлених вимог ринку чи властивостей іншого товару. Забезпечення конкурентоспроможності продукції потребує її кількісного оцінювання.

Конкурентоспроможність продукції (Кт) в загальному вигляді прямо пропорційна якості й обернено пропорційна ціні та залежить від кон'юнктури ринку, тобто:

,

де К - якість товару; Ц - ціна товару.

В основу оцінювання конкурентоспроможності продукції покладено дослідження потреб споживачів і вимоги ринку. Для того, щоб об'єктивно оцінити конкурентоспроможність товару на

ринку, виробник має використовувати такі самі технічні, нормативні та економічні показники, що й споживач. На рис. приведені показники конкурентоспроможності продукції підприємства.

Рис. Показники конкурентоспроможності продукції підприємства

До технічних параметрів належать показники призначення, надійності, довговічності, ергономічні та естетичні характеристики. До нормативних параметрів належать стандарти, технічні умови, норми, які діють на певному ринку. Причому ці параметри можуть мати лише два значення: нуль або одиницю – залежно від їх відповідності вимогам норм і стандартів, що існують на певному ринку. Якщо товар відповідає стандартам, показник дорівнює одиниці. Якщо ж нормативний параметр дорівнює нулю, це свідчить про повну втрату конкурентоспроможності виробу на відповідному ринку.

До економічних параметрів належить ціна споживання, яка відображає елементи витрат покупця на придбання і використання виробу протягом усього періоду його споживання.

Конкурентоспроможність в найширшому розумінні визначає можливість продажу товару на визначеному ринку. Тому, розробляючи конкурентоспроможну продукцію, треба брати до уваги всі ринкові чинники, використовуючи досягнення сучасного маркетингу щодо вивчення наявного та потайного попиту. Найбільш вірогідною базою для оцінювання конкурентоспроможності має бути дослідження потреб покупців, вимог ринку.

Однією з умов вибору товару споживачем є збіг основних параметрів вибору з умовними характеристиками потреби, що прогнозується. Такими показниками найчастіше вважають нормативні й технічні параметри, а також ціну придбання й споживання товару. Нормативні параметри характеризують властивості товару, регламентовані обов'язковими нормами, стандартами і законодавством ринків майбутнього продажу. Це, наприклад, екологічні показники, показники безпеки тощо. Для оцінювання конкурентоспроможності використовують також показники призначення та надійності, а також ергономічні та естетичні показники. Задовольняючи свої потреби, покупець витрачає гроші як на придбання товару, так і на його використання. Розмір цих витрат формує ціну споживання, її рівень має відповідати загальним коштам, які покупець готовий асигнувати для задоволення конкретної потреби. Ціна споживання суттєво вища за ціну продажу. Так, наприклад, в загальних експлуатаційних витратах життєвого циклу сучасних моделей вантажних автомобілів ціна придбання становить 15-17 %, магістрального літака приблизно 11 %, побутового холодильника 10%, трактора 19 %. За таких умов найбільш конкурентоспроможним є товар, що забезпечує мінімальну ціну споживання за весь термін використання його покупцем. Загальний показник конкурентоспроможності товару можна визначити за допомогою формули:

,

де Ке - питомий корисний ефект; Е_в – корисний ефект використання товару; Ls – витрати на придбання і використання товару.

Загальне оцінювання конкурентоспроможності товару здійснюється у три послідовні етапи. По-перше, аналіз ринку та вибір найбільш конкурентоспроможного товару-зразка (еталона для порівняння). По-друге, визначення сукупності параметрів двох товарів для порівнювання. По-третє, розрахунки інтегрального показника конкурентоспроможності товару, що оцінюється.

Ціна і якість товару є головними, але не єдиними чинниками, що визначають конкурентоспроможність продукції на ринку. В сучасних умовах все більшого значення набувають інші фактори конкурентоспроможності, а саме: а) зниження ціни споживання товару; б) випуск науковомісткої продукції; в) мінімізація термінів поставки товару; г) рівень післяпродажного обслуговування.

Рівень конкурентоспроможності оцінюється за допомогою показників так званих "жорстких" та "м'яких" параметрів. Жорсткий параметр має конкретну величину, яка виражається в кілограмах, міліметрах, інших одиницях і оцінюється у формі процентного відношення фактичної величини параметра до величини, яка характеризує задоволення потреби на 100 %.

Для того, щоб товар був конкурентоспроможним він повинен бути наділений певними характеристиками: а) нормативними, що відповідають міжнародним стандартам; б)ергонометричними: гігієнічними, антропометричними, фізіологічними; в) естетичними.

Крім цього, конкурентоспроможність визначається такими показниками: а) ціна, термін доставки, умови оплати; б) наближення продавців до покупців, зручність розрахунків, гарантійне та післягарантійне обслуговування, інформація про товар, реклама; в) енергомісткість та економічність товару, вартість сировини, запчастин, ремонту, чисельність обслуговуючого персоналу, його кваліфікація; г) сервіс обслуговування.

Одним із заходів, що дає можливість підприємству виділитися серед конкурентів є сервіс – надання покупцям комплексу послуг для забезпечення ефективного використання купленого товару протягом усього періоду експлуатації.

Конкурентоспроможність товару – поняття складне, інтегральне. Його чинниками є рівень продуктивності праці, технологічні, технічні та інші нововведення. Конкурентоспроможність це передусім відповідність товару за його технічними, комерційними та іншими характеристиками вимогам ринку. Визначається вона відповідно до інших товарів і завжди конкретно, виходячи зі ступеня задоволення запитів потенційних покупців. Рівень же конкурентоспроможності товару можна оцінити за допомогою системи одиничних, групових (зведених) та інтегральних показників. Одиничний показник відображає відсоткове відношення до величини того ж параметра, при якому елемент потреби теоретично повністю задовольняється. Груповий показник поєднує одиничні показники та характеризує ступінь задоволення потреби взагалі. Інтегральним показником виступає чисельна характеристика конкурентоспроможних товарів, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними параметрами:

,

де К_i - інтегральний показник конкурентоспроможності товару;

- груповий показник за нормативними параметрами;

- груповий показник за техніко-економічними параметрами; - груповий показник ціни споживання.

Якщо К < 1, то аналізований товар поступається перед товаром-зразком; у разі якщо К > 1, то товар має більшу високу конкурентоспроможність.

Розглядаючи сутність поняття конкурентоспроможності товару, необхідно підкреслити такі аспекти:

1. Конкурентоспроможність може бути визначена лише внаслідок його порівняння з іншим товаром.

2. Конкурентоспроможність відображає відмінність даного товару від товару—конкурента за ступенем задоволення конкретних споживчих потреб.

3. Крім якісних показників вона враховує ще витрати споживача на придбання та використання товару для задоволення своєї конкретної потреби.

Поиск по сайту: