Методика діагностики конкурентоспроможності продукції підприємства

Процедура оцінювання конкурентоспроможності продукції включає в себе багато етапів. Це залежить від: мета оцінки, різновид продукції, стадія його життєвого циклу тощо. Загальна схема оцінювання конкурентоспроможності продукції склалася на практиці з таких етапів:

1. Маркетингові дослідження ринку.

2. Формування вимог до продукції.

3. Визначення мети оцінювання.

4. Визначення параметрів продукції, що підлягають оцінюванню.

5. Аналіз нормативних параметрів продукції.

6. Формування групи аналогів.

7. Вибір базових зразків.

8. Оцінка конкурентоспроможності за окремими групами параметрів; обчислення одиничних та групових показників:

8.1. Аналіз якості продукції, її споживчих характеристик.

8.2. Аналіз затрат споживача на задоволення потреби у продукції.

8.3. Аналіз організаційно-комерційних показників.

9. Обчислення інтегрального показника конкурентоспроможності продукції.

10. Підготовка висновків про рівень конкурентоспроможності продукту і обґрунтування цінової політики.

Оцінювати конкурентоспроможність продукції можна за допомогою диференціального, комплексного і змішаного методів.

Диференційний метод базується на використанні одиничних (технічних та економічних) показників конкурентоспроможності. Як правило, за одиничними показниками неможливо однозначно оцінити рівень конкурентоспроможності продукції.

В основу комплексного методу оцінювання рівня конкурентоспроможності покладено використання групових та інтегральних показників. Розрахунок загального показника є вузловим при оцінюванні рівня конкурентоспроможності. Визначають його за співвідношенням інтегральних показників конкурентоспроможності оцінюваного виробу та базового зразка. Змішаний метод оцінювання рівня конкурентоспроможності ґрунтується на спільному використанні одиничних і комплексних показників. є найточнішим.

В окрему групу включені методи, що розрізняються за джерелам і способам одержання інформації. На цій основі виділені експертний, вимірювально-розрахунковий, експериментальний, соціологічний і комбінований методи оцінки споживчих показників якості товарів. Ця група методів може бути названа “евристико-аналітичною”.

Експертний метод оцінки споживчих властивостей і показників якості товарів застосовується:

· при оцінці невимірювальних показників (наприклад, естетичних і ергономічних);

· для спрощення процедури оцінки, зниження її складності, працемісткості при одночасному і безумовному збережені заданої точності оцінки.

Інструментально-розрахунковий метод оцінки споживчих властивостей і показників якості товарів застосовується:

· при оцінці показників, що можна виміряти, і значення яких виражаються в фізичних величинах (кг, м, м³ і т.ін.);

· у випадку, коли еталонні залежності між значеннями показників і значеннями їх оцінок попередньо визначені і виражені у вигляді формул, графіків, таблиць.

Експериментальний метод оцінки споживчих властивостей і показників якості товарів застосовується:

· у випадку, коли значення показників якості не можуть бути виявлені поза специфічними умовами експерименту, що відтворюють процес споживання (експлуатації товару людиною);

· при наявності спеціальної апаратури і засобів виміру, що фіксують особливості поведінки і реакції людини в системі “людина-виріб”, “товар-середовище”.

Соціологічний метод оцінки споживчих властивостей і показників якості застосовується:

· для безпосереднього виявлення оціночних суджень щодо споживчих властивостей продукції;

· при виявленні розмежувань оцінки якості товарів або окремих споживчих властивостей різними групами споживачів.

Соціологічний метод оцінки споживчих показників базується на використані споживачів як основного джерела інформації про якість товару.

Оцінка споживчих показників якості товарів частіше всього здійснюється з використанням сукупності перерахованих вище методів оцінки (комбінований метод).

Вибір того чи іншого методу оцінки споживчих властивостей і показників якості товарів визначається цілями оцінки, видом оцінюваних товарів, номенклатурою споживчих показників якості, наявністю або відсутністю базових зразків, конкретними умовами оцінки.

Поиск по сайту: