Діагностика музичних здібностей дітей

Музичні здібності - це сукупність (система) психомоторних, чуттєво-емоційних і раціональних функціональних властивостей індивіда, що проявляються в його емоційної чуйності на музику і успішної реалізації музичної діяльності.
У вивченні музичності необхідно застосовувати не тільки специфічні (власне музичні) методи, але і загально-психологічний інструментарій дослідження властивостей особистості.
Пропоновані методичні рекомендації діагностики музичних здібностей дітей являють собою систему ігрових тестів, спрямованих на вивчення структурних компонентів музикальності: звуковисотного, темпо-метроритмічного, тембрового, динамічного, гармонійного (ладового), формотворчого почуття; емоційної чутливості на музику як головного компонента музикальності, а також когнітивного, операційного та мотиваційного компонентів музично-естетичних смаків дітей.
Переваги пропонованих тестів полягають у тому, що вони:
1) спираються не тільки на оцінку знань, але і на вивчення пізнавальної діяльності в цілому (в нашому випадку, специфіки музично-розумової діяльності);
2) застосовні для масового дослідження;
3) дають порівнювані між собою результати.
Рекомендована методика діагностики музичних здібностей дітей може використовуватися як індивідуально, так і в групах до 7-9 чоловік.
Мотивуючим аспектом організації виконання тестових завдань виступає ігрова форма їх пред'явлення.
До пред'явлення музичних ігор-тестів педагог повинен встановити довірчі відносини з дитиною, використовуючи "нейтрально-розважальний" ігровий матеріал і, лише потім, залучити дитину в діагностичну ситуацію. Необхідно пам'ятати, що педагог повинен переконатися в тому, що дитина зрозуміла суть завдання.
При будь-якому результаті виконання діагностичних завдань педагог повинен уникати оціночних суджень, підкріплюючи прагнення дитини грати в запропоновану йому музичну гру своєї зацікавленістю в його діях.
При груповому обстеженні дітей педагогу буде необхідна допомога асистента. Тут ще раз слід зазначити, що атмосфера під час тестування має бути спокійною, виключно доброзичливій, психологічно комфортною.
Практичні діагностичні тести
1. Діагностика відчуття темпу і метроритма
Гра-тест на виявлення рівня розвитку почуття метра "Справжній музикант"
Тест дозволяє визначити реактивно-метричні здібності. Всі завдання пред'являються в розмірі 4/4 в помірному темпі в обсязі чотирьох тактів.
Гра передбачає залучення дитини до виконання на музичних інструментах, наприклад на фортепіано (можливо, на металофоні), простих мелодій.
Мета: виявлення рівня розвитку почуття темпу і метричної моторної регуляції відповідно до мінливих темпів.
Якщо дитина погоджується пограти на інструменті (необхідно створити доброзичливу атмосферу), йому пропонується наступна інструкція: "Давай спочатку виберемо, яку музику ми будемо виконувати (називається ряд простих дитячих пісеньок)". Після визначення дитиною вподобаного йому твори (наприклад, "В траві сидів коник" в ля-мінорі) дитина двома руками рівномірно чергує виконання звуків мі третьої і мі четвертої октави. Після проби своєї "партії" дитина грає "вступ" (два такти), а потім до гри підключається педагог (він виконує мелодію з акомпанементом). Педагогу рекомендується мелодію завершити, навіть якщо дитина зупинилася або помилилася. Обов'язково слід похвалити дитину за виконання пісеньки.
У разі правильного виконання мелодії в помірному темпі, дитині далі пропонується зіграти про "пустотливого коника" в швидкому темпі (80-90 ударів на хвилину), і про "ледачого коника" в повільному темпі (50-60 ударів).
Після успішного виконання необхідно "посадити коника в поїзд" і прокатати його з прискоренням і уповільненням.
Критерії оцінки:
адекватне виконання дитиною своєї партії в помірному, швидкому і повільному темпах, а також з прискоренням і уповільненням фіксується як високий рівень темпо-метричної регуляції;
адекватне виконання всіх восьми тактів тільки в двох темпах (наприклад, помірному і швидкому або помірному і повільному) відповідає середньому, нормативному рівню розвитку почуття темпу;
ситуативно-плутане, але завершене виконання пісеньки тільки в помірному темпі (допускаються аметричні помилки в 2-4 тактах) показують слабкий рівень рухового досвіду моторної регуляції;
плутане і незавершене дитиною виконання - низький рівень.

2. Тест - гра на вивчення почуття ритму "Долоньки"
Мета: виявлення рівня сформованості метроритмічних здібностей.
Стимулюючий матеріал
1. Дитяча пісня "Дін-дон"
2. Дитяча пісня "Півник"
3. М. Красія "Ялинка"
Педагог пропонує дитині заспівати пісню і одночасно прогавили в долоні її метричний малюнок. Потім дитині пропонується "заховати" голос і "заспівати" одними долоньками.
Критерії оцінки:
точне, безпомилкове відтворення метричного малюнка одними долоньками протягом усіх 8 тактів - високий рівень;
відтворення метра з одним-двома метричними порушеннями і з деякою допомогою голосу (проспівування пошепки) - середній рівень;
адекватне метричний виконання з співом 4 -5 тактів - слабкий рівень
нерівне, плутане метричний виконання і за допомогою голосу - низький рівень.

3. Діагностика звуковисотного почуття (мелодійного і гармонійного слуху)
"Гармонійні загадки"
Мета: виявити ступінь розвитку гармонійного слуху, тобто здатності визначати кількість звуків в інтервалах і акордах, а також характер звучання в ладових співзвуччях.
Педагог виконує співзвуччя (інтервал або акорд) і потім пропонує дитині відгадати скільки звуків "сховалося" в ньому, а також визначити як звучить співзвуччя: весело або сумно. Слід виконати 10 співзвуч.
Критерії оцінки:
слабкий рівень - вгадано дитиною 1-3 співзвуччя
середній рівень - вгадано дитиною 4-7 співзвуч
високий рівень - вгадано дитиною 8-10 співзвуч

"Повтори мелодію"
Мета:
визначити рівень розвитку довільних слухо-моторних уявлень:
вокального типу, тобто можливостей управляти м'язами голосових зв'язок у відповідності зі слуховими уявленнями інтонаційного еталона мелодії;
інструментального типу, тобто можливості підбирати по слуху на інструменті (фортепіано) мелодійний зразок.
Стимулюючий матеріал можуть скласти прості поспівки або пісеньки.
Дитині пропонується:
заспівати будь-яку відому йому пісеньку;
повторити голосом мелодію, зіграну педагогом на інструменті;
підібрати по слуху на інструменті запропоновану мелодію.
Критерії оцінки:
слабкий рівень - послідовне виконання звуків вгору або вниз у напрямку до тонічного звуку в діапазоні терції;
середній рівень - оспівуваняя тоніки і послідовне виконання тетрахорду (вгору - вниз у напрямку до тоніці) в зручному для дитини діапазоні;
високий рівень - оспівування, послідовне і стрибкоподібне (на кварту, квінту, малу або велику сексти) виконання мелодійних ліній в діапазоні октави і більше.

4. Діагностика почуття тембру
Тест - гра "Темброві хованки"
Мета: виявлення рівня розвитку тембрового слуху за показником адекватно диференційованого визначення інструментального або вокального звучання однієї і тієї ж мелодії.
Стимулюючий матеріал становить аудіозапис музичного фрагмента у виконанні:
дитячого голосу;
жіночого голосу;
чоловічого голосу;
хору;
струнних смичкових інструментів;
дерев'яних духових інструментів;
мідних духових інструментів;
фортепіано;
оркестру.
Дитині пропонується прослухати аудіозапис музичного фрагмента в різних виконаннях і визначити темброве звучання музики.

Критерії оцінки:
низький рівень розвитку тембрового почуття - адекватне визначення тільки однорідних тембрів;
середній рівень - адекватне визначення однорідних тембрів і змішаних тембрів;
високий рівень - адекватне визначення різних тембрових співвідношень у виконанні представленого музичного фрагмента.

5. Діагностика динамічного почуття
Тест - гра "Ми поїдемо в" Голосно-тихо "
Мета: визначення здатності адекватної аудиально-моторної реакції на динамічні зміни (силу вираження) інструментального та вокально-інструментального стимулу.
Стимулюючий матеріал:
Барабан або бубон;
фрагменти музичних п'єс: Х.Вольфарт "Маленький барабанщик"; К.Лонгшамп-Друшкевічова "Марш дошкільнят".
Дитині пропонується пограти в "голосно-тихо". Педагог грає на фортепіано, а дитина - на бубні або барабані. Дитині пропонується грати так, як грає педагог: голосно чи тихо. Адекватне виконання контрастної динаміки "форте-піано" оцінюється в 1 бал.
Потім педагог виконує музичний фрагмент так, щоб звучання музики то посилювалося, то послаблювалася; дитині пропонується повторити динаміку звучання на барабані або бубні. Адекватне динамічне виконання "крещендо" і "димінуендо" оцінюється в 2 бали; всього - 4 бали.
Критерії оцінки:
слабкий рівень динамічного почуття - 1 бал;
середній рівень - 2-3 бали;
високий рівень - 4-5 балів.

6. Діагностика почуття музичної форми
Тест-гра "Незавершена мелодія"
Мета: виявити рівень розвитку почуття завершеності (цілісності) музичної думки.
Стимулюючий матеріал підбирається педагогом самостійно.
Дитині пропонується прослухати кілька мелодій і визначити, які з них прозвучали повністю, а які "сховалися" завчасно.
Стимулюючий матеріал будується в наступному порядку:
1-а мелодія - не дограється останній такт;
2-я мелодія - дограється до кінця;
Третя мелодія - не дограється остання фраза мелодії;
4-я мелодія - переривається на середині другої фрази (з чотирьох);
5-я мелодія - дограється до кінця.
Критерії оцінки:
слабкий рівень - правильно визначені 1-2 пункти;
середній рівень - правильно визначені 3-4 пункти;
високий рівень - правильно визначені всі 5 пунктів.

7. Діагностика емоційної чуйності на музику
Тест "Музична палітра"
Мета: вивчення здатності до емоційної чуйності на музику, тобто конгруентного переживання і смисловий рефлексії змісту музики.
Стимулюючий матеріал: музичні п'єси з "Дитячого альбому" П.І.Чайковського:
1. "Ранкове роздум"
2. "Солодка мрія"
3. "Баба-Яга"
4. "Хвороба ляльки"
5. "Гра в конячки"
Дитині пропонується прослухати дані музичні п'єси і спробувати визначити, який настрій у нього викликає кожна з них, які образи представляються під час звучання музики.
1-й (вербальний) варіант завдання: підібрати слова, підходять дитині для вираження його переживання музики;
2-й (невербально-художній) варіант завдання: дитині пропонується намалювати образи, картинки, що йому видаються під час прослуховування музики;
3-й (невербально-руховий) варіант завдання: дитині пропонується рухатися під музику так, як йому це представляється під час звучання музичного фрагмента.
Критерії оцінки:
низький рівень емоційно-образного осмислення характеризується ухиленням (фактичною відмовою) дитини від проекції своїх станів або його нездатністю у ситуації музичного впливу навіть на найпростіше самовираження своїх вражень, мислеобразів, настроїв в невербально-художньої, рухової або вербальній формі. До цього ж рівня відносяться і неконгруентність форми самовираження дитини в ситуації музичного стимулювання його емоційного досвіду;
середній (нормативний) рівень розвитку емоційної чуйності характеризується здатністю до конгруентно репродуктивної формі відображення вже наявного досвіду переживань, станів, мислеобразів, викликаних впливом музичного фрагмента; відповідної образотворчої і вербальної характеристикою дитиною своїх переживань і мислеобразів основного змісту музики (без особливих деталізацій свого відображення);
високий рівень емоційної чуйності характеризується конгруентності характеристикою осмислення емоційно-образного змісту музики. Креативність самовираження дитини в образотворчій, рухової і словесній формі проявляється в наступних особливостях форми самовираження:
оригінальність (незвичайність, новизна) відображення мислеобразів, ідеї;
деталізація (розробленість) своєї ідеї або образу;
побіжність породження ідей, тобто здатність породжувати велику кількість нових, але адекватних музичному впливу мислеобразів;
гнучкість, тобто різність типів, видів, категорій ідей і мислеобразів на один музичний матеріал.

8. Діагностика когнітивного, операціонального та мотиваційного компонентів музично-естетичних смаків дітей
Виявити рівень когнітивного компонента музично-естетичних орієнтацій дитини можна за допомогою короткої бесіди-анкети.
Зразкові питання анкети.
Ти любиш музику?
Чи подобається тобі співати? Якщо, так, то, що саме, які пісні?
Де тобі подобається співати більше - в дитячому садку, школі, музичній школі чи вдома?
Чи співають твої батьки (вдома або в гостях)?
Які пісні тобі подобається співати, а які - слухати?
Де ти найчастіше слухаєш музику - в концертному залі або будинку по телебаченню і радіо?
Що ти більше любиш - співати, малювати чи танцювати під музику?
Чи доводилося тобі виконувати музику на якомусь інструменті? Якому?
Чи подобаються тобі телевізійні музичні передачі? Якщо, так, то, які?
Слухаєш чи ти якусь музичну радіопрограму?
Які виконавці (співаки, музиканти) тобі особливо подобаються і чому?
Критерії оцінки рівня когнітивного компонента музично-естетичної спрямованості відповідей дитини:
низький рівень розвитку когнітивного компонента музичних переваг, смаків характеризується відсутністю або слабо вираженим інтересом до музичних видам діяльності;
середній рівень - виявляється у наявності інтересу до музики, але з явним перевагою розважальної спрямованості музичних жанрів (конкретних творів), поза орієнтації на високохудожні, класичні еталони музики;
високий рівень - яскраво проявлений демонстративний інтерес до музичних видам діяльності та різножанрової спрямованості (за названими дитиною творам - як естрадно-розважальних, так і класичних жанрів).

Тест "Музичний магазин"
Мета: вивчення практико-орієнтованих переваг, реального вибору музичних орієнтацій, що характеризують музичні смаки (поведінкові реакції) особистості.
Стимулюючий матеріал: фрагменти аудіозапису музичних творів різних жанрів і напрямів:
народна вокально-хорова музика;
народна інструментальна музика;
народна вокально-інструментальна музика;
класична вокально-хорова музика;
класична інструментально-симфонічна музика;
класична вокально-інструментальна музика;
сучасна класика авангардного напряму;
сучасна розважальна музика;
духовна музика.
Дитині пропонується вибрати в музичному магазині вподобану музику. Вибирати можна будь-яку кількість музичних записів.
Критерії оцінки:
низький рівень музично-естетичних смаків характеризується вибором лише розважальних зразків музичного мистецтва;
середній рівень - вибір двох зразків різних напрямків музичної творчості;
високий рівень - прояв інтересу до трьох (і більше) різних музичних напрямків (жанрами) з перевагою класичних творів.

9. Вивчення мотиваційного компонента музичних смаків дитини
Тест "Хочу дослухати"
Даний тест припускає природну ситуацію слухання музики на музичних заняттях з дітьми. В якості стимулюючого матеріалу пропонується набір різнохарактерних фрагментів музичних творів. Діагностичною така ситуація стає у випадку, якщо педагог навмисно перериває музику на кульмінаційному моменті її звучання. Ситуація незавершеності музичної форми (способу) викликає у дітей з високою мотиваційної спрямованістю на музичну діяльність яскраво виражену реакцію-прохання завершення прослуховується музики.
Тому після зупинки музики на кульмінації педагог звертається до дітей із запитанням: чи будемо дослухувати музику до кінця або достатньо того, що вже прозвучало?

Ознаки, за якими оцінюється рівень мотиваційної спрямованості, наступні:
проявлена ​​потреба в завершенні музичного фрагмента оцінюється як мотиваційна готовність дитини до розвитку своїх музичних здібностей;
індиферентне або негативне відношення (тобто відмова від завершення прослуховування) інтерпретується як несформована мотивація музичної діяльності
Підсумкові показники рівнів розвитку структурних компонентів музичних здібностей бажано заносити в спеціальну індивідуальну карту "Діагностичний конструктор", за допомогою якої педагог може не лише наочно уявити собі як слабкі сторони музикальності і особистісної орієнтації дитини (що і повинно з'явитися в подальшому основою для конкретизації педагогічних завдань в музично-естетичному розвитку дитини), так і "сильні" структурні характеристики його музикальності, здатні служити опорою в побудові ефективної педагогічної роботи у розвитку особистості дитини.

Поиск по сайту: