Зонар у 3-му томі «Грецьких анналів». Луітпрандус. «Про європейські справи», кн. 5, розд. 6. Прокопій (Кесарійський). «Про війну з готами». Волатеранус, кн. 7 «Географії»

Як не згадати ще даків, мізійців і давніх пелазгів,

Війни жорстокі з якими точилися майже постійно.

Де Танаїс зустріча Меотіди солоної хвилі,

Плем'я Русі і Європу, і Азію вкупі тримало.

Короткий літопис держави Русів

У давнину шанували ми службу жерців і численні

Подвиги лицарів -- нам про це свідчать літописи наші.

Хай же пізнають нащадки звитягу і мужність тих предків.

Знайте всі й інші: народ, що зберіг цей престол аж понині,

Диким не можна вважати, хоч дехто із можних чужинців,

Будучи навіть отут, у столичному славному місті,

Часом паплюжив цей люд. Та все розповім по порядку.

Походження Києва. За свідченням деяких авторів, його заснував Кий року від створення світу 5409, а від народження Христа 430-го

Але треба зазначити, що літочислення (від створення світу) взяте у греків, а не в латинян, і не у євреїв

Кий заснував оце місто. Він муром високим просторе

Обране місце обвів, ще і вал довжелезний навколо

Прагнув насипати, щоб не спромігся здолати ці стіни

Жоден таран або інша розбити воєнна машина, --

От яким способом він і себе захистив, і нащадків.

Та найславетніші подвиги прадідів наших сховала

Темінь безмовна; і в чорному мороці безвісти зникла

Предків умілість, бо що на папір не покладено -- гине.

Тож і про Кия вже майже забуто, а те, що відомо,

Ніч мовчазна поглинає. Ми прадідів власних забули!..

Сплинуло часу відтоді чимало. Над русами владу

Аскольд і Дір -- великі князі Південної Русі.

Спершу Аскольд захопив, потім Дір, невгамовний войовник.

Шарпали збройно вони християн і пелазгів бороли.

Раз вони флотом великим засніжений Понт були вкрили;

Вже й до мети наближались, як буря зненацька знялася

І по просторому морю усі кораблі розметала.

Трапилось це, певно, з Божої волі, що грекам сприяла.

Рюрик, Сінеус, Трувор -- варяги; в Північній Русі правили року від створення світу 6370-го, а від народження Христа 861-го (Кромер, кн. 2 в Пяст: Мєхо: кн. 1, розд. 11; Герберштайн, арк. 3).

В русів північних тим часом три брати всю владу забрали

Роду варязького: Трувор, Синеус та Рюрик хоробрий.

Ровом з водою зміцнили мужі ті укріплення міста

Й там панували, хоч доти ці землі вважалися вільні.

Правити першим Синеус почав, а умер -- кермо влади

Трувор узяв, та й цього скоро братова доля спіткала.

Рюрик незламний останній у цих князював володіннях

Й людом тамтешнім у згоді з законами Півночі правив.

Та незабаром і він мусив пити вже Летину воду --

Щойно звільнити устиг для наступника Ігоря крісло.

Цей же, останній, убив, за намовою князя Олега,

Діра й Аскольда і в Києві сів на високім престолі.

Поиск по сайту: