Обмеженість ресурсів і виробничі можливості суспільства

Розвиток виробництва має межі. Вони спричинені тим, що у кожний момент часу суспільство володіє лише певним обсягом виробничих ресурсів (чинників виробництва), миттєве збільшення яких є нереальним. Через обмеженість ресурсів суспільство завжди стоїть перед проблемою: як розподілити їх таким чином, щоб досягти найкращого результату, тобто як створити таку кількість споживчих благ, щоб мати змогу якнайповніше задовольнити потреби?

Поняття «виробничий ресурс» і «чинник виробництва» певною мірою є тотожними, хоча між ними, безумовно, є певна відмінність. Фактор походить від лат. – той, що робить, ресурс – від фр. – цінність, запас, джерело засобів; ресурс може стати фактором.

Виробничі ресурси поділяють на відтворювані і невідтворювані.

До відтворюваних виробничих ресурсів належать такі, що створюються і відновлюються природою (грунт, вода, повітря, ліс) і суспільством (засоби виробництва). До відтворюваних одночасно і природою, і суспільством належать трудові ресурси.

До невідтворюваних виробничих ресурсів належать корисні копалини, що споживаються як сировина. Крім того, час відтворення деяких ресурсів є таким тривалим, що їх можна віднести до невідтворюваних. Йдеться, зокрема, про чорноземи, ліси, водойми. Ця проблема, на жаль, є дуже актуальною для України. Для відтворення цих ресурсів потрібні загальнонаціональні зусилля і не одне десятиліття.

Виробничі ресурси обмежені, одні – відносно, інші – абсолютно, їх відносна обмеженість залежить від постійно зростаючих потреб, абсолютна – від природи.

Обмеженість ресурсів визначає певний напрям економічної поведінки приватної особи, виробничої одиниці чи держави, а саме: пошук раціональних способів використання наявних ресурсів та залучення нових, аналіз альтернативних варіантів їх використання.

Наявність варіантів у використанні ресурсів, якими володіє суспільство за певного рівня техніки та технології, зображують кривою виробничих можливостей.

Найпростішою моделлю кривої виробничих можливостей є двопродуктова модель.

За допомогою своїх ресурсів країна може виробити 15 одиниць продукту X, не виробляючи продукту Y (варіант А), або 5 одиниць продукту Y, не виробляючи продукту X (варіант Е).

Варіанти Б, В, Г та Д представляють одночасне виробництво обох продуктів (див. таблицю).

Щоб виробити першу одиницю прибутку Y країні слід відмовити від однієї одиниці продукту X (варіант Б: 15-14=1). На ступна одиниця Y потребує відмови від двох одиниць продукту X (варіант В: 14-12=2). Третя одиниця продукту Y коштуватиме вже трьох одиниць продукту X (варіант Г: X^і' 12-9=3) і т. д.

Таким чином, крива виробничих можливостей у нашому випадку виглядає таким чином (рис. 2.1.).

Виробничий потенціал суспільства – це те, на що здатна економіка країни, маючи в своєму розпорядженні певний обсяг ресурсів. Виробничий потенціал зввжди обмежений, і тому що обмежений обсяг ресурсів.

Поиск по сайту: