НТП і НТР та їх роль в економічному прогресі

Виділяють дві основні форми НТП: еволюційну та революційну. Еволюційна форма передбачає найбільш повне й досконале ви­користання у виробництві одного й того ж науково-технічного принципу, тобто, вона пов'язана з вдосконаленням діючих техно­логій, частковою модернізацією діючих машин і устаткування.

Революційна форма означає перехід від використання у вироб­ництві якісно нових науково-технічних принципів до введення принципово нових технологічних систем. Це дає можливість забезпечувати кардинальне зростання ефективності виробництва, яке вимірюється не відсотками, а разами.

Протягом останнього сторіччя технічні перевороти, пов'язані з революційною формою НТП, вносили ради­кальні зміни то в одну, то в іншу сферу господарювання. А почи­наючи з середини 20 ст., вони охопили практично всі елементи ТСВ. Саме ці зміни знаменували початок науково-технічної революції (НТР).

Початок НТР прийнято відносити до середини 50-х років 20 ст. Вона зумовлена рядом фундаментальних винаходів у природознав­чих науках і їх виробничою реалізацією. Що мається на увазі?

- Оволодіння енергією атома.

- Випуск серії полімерних та інших штучних матеріалів.

- Створення перших ЕОМ і квантових генераторів.

-Вихід людини в космос.

Суть же НТР у тому, що вона означає стрибок у розвитку про­дуктивних сил суспільства, перехід їх в якісно новий стан на основі докорінних змін у системі наукових знань. Проявляється це в тому, що НТР перетворює весь технологічний спосіб виробництва, неї його сторони й компоненти: засоби праці, предмети праці, енергети­чні основи, технологію й організацію. Вона суттєво впливає й на головну продуктивну силу суспільства - людину. Але в першу чергу революційні перетворення відбуваються в засобах праці, що виража­ється в автоматизації виробництва. Див. схему 2.4.

Схема 2.4

В автоматизованій системі машин поруч із трьома її класичними елементами: робочою машиною, двигуном і передаточним механізмом, – з'являється четвертий – керуючий пристрій.

Керуючий пристрій звільняє людину від безпосереднього кон­такту не тільки з робочими знаряддями (як було при інструмента­льному ТСВ), але й з самою робочою машиною (як при індустріа­льному ТСВ). Робітник вперше перестає бути частиною технічної системи, перестає виконувати машинні функції. В результаті первісний симбіоз людини й техніки, зумовлений нерозвиненістю продуктивних сил, припиняє своє існування, поступаючись місцем такому типу зв'язку, який не обмежує розвиток ні людини, ні техніки. Звільнившись від жорсткого зв'язку з даним технічним агрегатом, верстатом, поточною лінією, виробник розширює свій кругозір, включається в управліннятехнічною системою в комплексі.

Суспільство ж у цілому, звільнившись від необхідності витра­чати майже весь час і енергію на здобуття засобів існування, отримує можливість направляти їх у сферу науки та культури, зробити метою суспільного розвитку вдосконалення людини.

НТР за своїми потенціями, а в багатьох випад­ках і за звершеннями - величезне благо для людства» Але разом із тим вона породжує ряд нових проблем» труднощів і суперечностей. Людське cyспільство організоване з дуже владною системою відносин. Впровадження НТР у цю систему підриває застійні, застарілі форми життя й діяльності людей, що безумовно не може пройти без наслідків не породивши суперечностей.

По-перше, вже на.початковому етапі НТР виникає гостра супе­речність між матеріально-технічним і особистим факторами виробництва. Мова йде про те, що нові знаряддя праці, технології, матеріали висувають більш високі вимоги до освіти, кваліфікації працівника, до його вміння ефективно включатися в систему "машина – людина". Слід зазначити, що ще не всі працюючі відповідають цим новим вимогам. Про це свідчать багаточисельні факти.

Усім відомі великі аварії й катастрофи з великими матеріаль­ними втратами та людськими жертвами, які сталися за останні роки в світі та в Україні зокрема (Чорнобиль, витоки хімічних та інших шкідливих речовин, велетенські розливи нафти в океанах внаслідок аварій танкерів, катастрофи на залізницях, з літаками, в шахтах і т.д.). Засоби масової інформації в основному кваліфіку­ють ці катастрофи як результат недбалості, послаблення дисциплі­ни й порядку, тероризму, тобто, як явища випадкові. В дійсності ж проблема великих аварій і катастроф на сучасному етапі виник­ла не стільки в результаті чиєїсь недбалості або нерозпорядності (хоча й вони мають місце), а як об'єктивно неминучий і закономі­рний наслідок НТР. Що мається на увазі?

Сучасні промислові об'єкти, такі, як великі гідротехнічні споруди, потужні енергокомплекси і насамперед атомні електро­станції, хімічні комбінати, комбінати по виробництву й переробці ядерного палива, ракетно-космічної техніки, самі по собі несуть високу потенційну загрозу. Фактором підвищеної небезпеки є також зростання щільності транспортних комунікацій на землі, на воді, в повітрі. Значну небезпеку являють тенденції сучасної техніки до зростання енергонапруги устаткування, температур, тиску та швидкостей. Загрозливим є й широке застосування нових синтетичних матеріалів, які при пожежах виділяють токсичні речовини.

Застосування у виробництві таких небезпечних факторів ризи­ку вимагає високої кваліфікації, технічної грамотності, високої свідомості й відповідальності робітників, що обслуговують ці технічні засоби. На жаль, така відповідність між високим рівнем розвитку технічних засобів виробництва й рівнем кваліфікації та відповідальності працівників не є завжди, що приводить до виник­нення суперечностей між речовим та особистим факторами вироб­ництва, а це неминуче породжує аварійні ситуації.

З іншого боку, в результаті нерівномірного розвитку НТР у рі­зних сферах і галузях може виникнути така ситуація, коли спеці­аліст, отримавши високу підготовку, не може її застосувати через те, що робоче місце не обладнане відповідними засобами виробниц­тва або взагалі не передбачає необхідності таких знань. Це приво­дить до втрати значної частини національного багатства країни, адже потенціальні можливості спеціаліста не використовуються або ж використовуються в інших країнах, куди висококваліфіко­вані спеціалісти виїжджають у пошуках застосування своїх знань і виробничого досвіду. Така ситуація є характерною для сучасної України.

По-друге, НТР означає докорінні зміни у взаємодії природи та людини, зачіпає також цілу гаму моральних, гуманістичних проблем. Ця взаємодія не завжди проходить безболісно. Але ця проблема виходить за межі нашого курсу й вивчається іншими суспільними науками, зокрема філософією, соціологією тощо.

По-третє, на особливу увагу заслуговує питання взаємодії НТР з економічними та соціально-політичними відносинами. В чому тут проблеми? Річ у тім, що НТР, як констатувалося вище, відкриває широкий простір для розвитку продуктивних сил суспільства, а отже, зростання добробуту населення на всій планеті. Так, наприклад, уже тепер виробляється продовольчих продуктів в чотири рази більше, ніж необхідно для нормального споживання людей. В той же час п'ята частина населення плане­ти страждає від недоїдання, а біля 200 млн. чоловік щорічно вмирають від голоду. Причиною цього є нерівномірний розподіл матеріальних благ, що виробляються суспільством. Так, за даними ООН, на 20% найбільш багатих людей планети припадає 84,7% світового валового продукту, а на 80% іншого населення -лише 15,3%. В Україні 0,3% населення в середині 1996р. мали середньомісячний доход на члена сім'ї 20 тис. дол. (до 4 млрд. купонів), а середньомісячні доходи більш як 80% населення складали лише 5-9 млн. купонів.

Нерівномірний розподіл породжується існуючим соціально-економічним ладом, характер якого визначає власність на засоби виробництва, що лежить в основі його економічного базису. Отже, виникає певна суперечність соціального характеру: між можливос­тями, які створює НТР для забезпечення добробуту народу, та фактичною реалізацією цієї можливості, що визначається суб'єктивними факторами, які створюють несправедливу систему розподілу. Отже, щоб обернути потенціальні можливості НТР на свою користь, людство повинно створити таку соціально-економічну систему, яка б забезпечувала соціальну справедливість у користуванні її (НТР) результатами. Мова про це буде йти в наступних темах.

Суперечності, які породжує НТР, не є антагоністичними. А це означає, що їх можна уникнути, пом'якшити. Причому сама НТР створює засоби для цього. Але подолання суперечностей НТР не відбувається саме по собі. Потрібні продумані та енергійні дії людей, скеровані на проведення глибоких змін у всій системі суспільних відносин, щоб не допустити загострення цих суперечностей до крайніх меж, за якими можливий крах планетарної цивілізації (ядерна або екологічна катастрофи, які прогнозують учені).

Поиск по сайту: