 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Тема 4. Зайнятість населення і безробіття
В темі розглядаються питання:
1. Соціально-економічна суть і види зайнятості.
2. Проблеми зайнятості в Україні.
3. Безробіття, його показники і види. Допомога по безробіттю.
4. Міжнародний досвід регулювання зайнятості.
Основні терміни і поняття:
Безробіття: структурне, фрикційне, циклічне (кон’юнктурне), приховане, сільське, природний рівень безробіття, державна політика зайнятості, допомога по безробіттю, зайнятість: ефективна (продуктивна), повна, раціональна, нетоварна, неформальна, закон Оукена, рівень зайнятості, скорочення попиту на працю, соціальний захист громадян
Тема пов’язана з важливим аспектом економіки праці – використанням трудових ресурсів. Необхідно з’ясувати як економічну, так і соціальну сутність зайнятості. Зайнятість населення є узагальненою характеристикою економіки країни, відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, а також відображає потреби людини в самовираженні, у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю. Зайнятість - одне з найважливіших соціально-економічних явищ ринку праці. Існування населення будь-якої країни світу можливо лише завдяки діяльності, яка здатна задовольнити власні і суспільні потреби. Отже, залучення населення у суспільне виробництво характеризує зайнятість.
Треба розглянути основні положення Законів України «Про зайнятість населення» і «Про загальнообов’язкове страхування на випадок безробіття» як правові підстави для визначення: зайнятих і незайнятих, безробітних і соціального захисту від безробіття. Звернути увагу на поширення нерегламентованої зайнятості в Україні.
Існує два різних джерела інформації визначення показника безробіття, які мають суттєві відмінності: 1) адміністративні дані державної служби зайнятості; 2) дані вибіркового обстеження населення з питань економічної активності (відповідно до методології МОП).
Безробітне населення у визначенні МОП – особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом умовам:
а) не мали роботи (прибуткового заняття);
б) активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню, тобто робили конкретні кроки з метою знайти оплачувану роботу за наймом або на власному підприємстві;
в) були готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів, тобто почати працювати за плату за наймом, або на власному підприємстві.
До категорії безробітних відносяться також особи, які не шукають роботу через те, що вже її знайшли і мають домовленість про початок роботи через певний проміжок часу, а також проходять навчання за направленням служби зайнятості населення.
Тобто за міжнародними стандартами безробітними можуть бути і пенсіонери, і учні старших класів, і студенти, всі особи, які намагаються знайти роботу самостійно, без допомоги держави, тобто безробіття – це фактично становище людини на ринку праці, її позиція і наміри відносно економічної діяльності, а не тільки соціальний статус, який гарантує захист з боку держави.
Безробіття – це природний супутник ринку праці, що викликає соціальну напруженість у суспільстві. Тому позитивною ознакою на ринку праці є стійка тенденція до зниження безробітного населення.
Безробіття у визначенні МОП характеризує тенденції та забезпечує оцінку загального стану ринку праці щодо пропозиції робочої сили, використовується для прогнозування та розробки політики у сфері соціально-трудових відносин.
Зареєстровані безробітні згідно з Законом України «Про зайнятість населення» - це громадяни працездатного віку, які не мають заробітку та інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Тому учні і студенти денної форми навчання вважаються зайнятими, хоча їх діяльність не є економічною. Зареєстроване безробіття характеризує активну політику держави на ринку праці, використовується для оцінки поточної ситуації щодо рівня соціального захисту населення.
Виходячи з порівняльної характеристики показника безробіття, отриманого з двох різних джерел інформації, цілком зрозуміло, що наявні об’єктивні та суб’єктивні причини обмежують практичне застосування кожного з цих показників. Показник безробіття за методологією МОП неможливо використовувати на рівні адміністративних районів (міст). Основним недоліком показника зареєстрованого рівня безробіття є неповнота охоплення незайнятих громадян, у частині осіб, що самостійно шукають роботу і не звертаються за допомогою до державної служби зайнятості.
Таблиця 3.1
Порівняльна характеристика показника безробіття
| Вибіркові обстеження | Адміністративні дані | |
| Сфера охоплення | Населення обох статей у віці 15-70 років | Постійне населення працездатного віку: жінок – 15-54 р., чоловіків -15-59 р. |
| Методологія визначення показника безробіття | Рівень безробіття за методологією МОП (%): відношення чисельності безробітних у віці 15-70 р. до економічно-активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідній віковій групі, статі та місцевості | Рівень зареєстрованого безробіття: відношення (у відсотках) чисельності осіб, зареєстрованих у державній службі зайнятості населення як безробітні, до населення працездатного віку |
| Джерело інформації | Щомісячні вибіркові обстеження населення з питань економічної активності | Адміністративні щомісячні дані державної служби зайнятості |
| Напрямки використання | Для аналізу та оцінки тенденцій на ринку праці щодо загального обсягу пропозиції робочої сили відповідно до міжнародних стандартів | Для аналізу та оцінки кількості безробітних, що користуються послугами державної служби зайнятості та з боку вказаної установи законодавчо визначені соціальні послуги |
| Сфери застосування | Використовуються для оцінки ситуації на ринку праці України, в тому числі у порівнянні з іншими країнами Світу, прогнозування, розробки й оцінки програм соціально-економічного розвитку, зайнятості, для макроекономічних розрахунків, наукових розробок, міжнародних співставлень | Використовуються для здійснення оперативного статистичного моніторингу ефективності реалізації соціальних програм захисту населення від безробіття |
| Рівень використання | Щоквартально – по Україні в цілому за статтю, місцем проживання, віковими групами; у розрізі 27 регіонів (АР Крим, області та м. Київ, м. Севастополь) ступінь надійності щоквартальних даних не дозволяє використовувати показник безробіття за МОП на більш детальному регіональному рівні | Щомісячно – по Україні в цілому за статтю, місцем проживання у розрізі 27 регіонів (АР Крим, області та м. Київ, м. Севастополь) адміністративних районів та міст |
| Періодичність | Дані оприлюднюються щоквартально – за звітний квартал наприкінці кожного наступного кварталу | Дані оприлюднюються за кожний звітний місяць – до 15 числа наступного місяця |
| Аналітичні обмеження | Низький ступінь надійності показника безробіття за МОП на регіональному рівні та за детальними соціально-демографічними характеристика | Відсутність детальних розробок показника за віковими групами |
В залежності від мети здійснення статистичного аналізу, показник рівня зареєстрованого безробіття розраховується на підставі двох базових альтернативних методик:
1. Як відношення (%) чисельності зареєстрованих безробітних (на дату) до середньорічної чисельності населення працездатного віку. Такий порядок розрахунку дозволяє здійснити оперативний аналіз тенденцій на зареєстрованому ринку праці.
2. Як відношення (%) середньомісячної чисельності зареєстрованих безробітних за період (місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік) до економічно активного населення працездатного віку. Це створює підстави щодо прямого зіставлення показника з рівнем безробіття населення працездатного віку, визначеного за методологією МОП.
Згідно із світовою практикою таке зіставлення даних також застосовується для оцінки рівня ефективності діяльності державної служби зайнятості та віддзеркалює схильність громадян до пошуку роботи саме через цю державну установу.
Розрахунок середньої за період чисельності зареєстрованих безробітних:
- за місяць Хср = (∑(Х1+Х2)/2), де Х1 - чисельність безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості на початок звітного місяця; Х2 - чисельність безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості на кінець звітного місяця.
- за рік Хср = [∑((Х1/2)+Х2+…+Х12+ (Х13/2))] /12, де Х1 – чисельність зареєстрованих безробітних на початок звітного року; Х2…Х12 – чисельність зареєстрованих безробітних на початок кожного місяця року; Х13 – чисельність зареєстрованих безробітних на кінець звітного року.
Поиск по сайту: