Епізоотолгія хвороби

Колібактеріоз уражає новонароджений молодняк усіх видів тварин: телят віком 2 — 7 днів (іноді до 30-денного віку), ягнят — з перших днів життя до 2 — 3-тижневого віку (іноді до 5 — 7-місячного віку), поросят — з перших днів життя до 20—денного віку, лошат — з перших днів життя, курчат — від 1- до 90-денного віку, а також у період яйцевідкладання, хутрових зві рів — у віці 1 — 5 днів, значно рідше — у 6 — 10-денному віці. У по росят до відділення від свиноматки, а також упродовж наступних 2—3 тижнів колібактеріоз може спостерігатись у формі набрякової хвороби. Колібактеріоз з'являється, як правило, без занесення ззов ні і може набувати великого поширення зі значним відходом мо­лодняку. У виникненні цієї хвороби вирішальне значення мають такі фактори, як неповноцінна годівля та неправильне утримання корів під час тільності; порушення санітарних вимог під час оте лення; затримка при випоюванні молозива телятам і його низька якість; відхилення від нормативних параметрів вирощування ново­народжених тварин; невиконання ветеринарно-санітарних заходів та правил особистої гігієни обслуговуючим персоналом. Джерелом збудника інфекції є хворі та перехворілі телята (ягнята, поросята), а також матері — носії патогенних серотипів кишкової палички, які з фекаліями, іноді з сечею, виділяють у навколишнє середовище зна чну кількість збудника хвороби. Факторами передавання збудника можуть бути предмети догляду, посуд, повітря, одяг та взуття обслу говуючого персоналу, контаміновані виділеннями хворих тварин, а також мухи, воші, миші, щури, коти, різні види птахів (механічні переносники збудника). Зараження відбувається головним чином через травний канал під час випоювання забрудненого кишковими паличками молозива, води, ссання забрудненого вим'я, облизуван ня контамінованих ешерихіями предметів (годівниці, стіни кліток), особливо до першого одержання молозива. Можливе внутрішньоут-робне зараження та народження інфікованих тварин.

У разі інфікування через травний канал розвивається ентеритна форма хвороби, при зараженні через слизові оболонки носа, лімфо-глоткове кільце, пупковий канал — септична форма. Спочатку за хворюють слабкі тварини, а згодом, після підсилення вірулентності збудника в результаті його пасажів та кількісного збільшення вна слідок масових проносів, заражаються й міцні, добре розвинені тва­рини. У виникненні та перебігу колібактеріозу важливим фактором є низька резистентність новонародженого молодняку, що зумовлю ється його своєрідним фізіологічним та імунобіологічним станом, пов'язаним з відсутністю в крові власних гамма-глобулінів і можли вістю компенсації їх лише за рахунок своєчасного вживання моло зива (не пізніше 2 год після народження). Разом з тим слизова обо­лонка тонкого відділу кишок новонароджених тварин інтенсивно адсорбує і транспортує в кров усі білки, що надходять у нативному, не перетравлееному стані, в тому числі й мікроорганізми. Бар'єрна функція печінки в цей час також знижена, імунна система функціо нує дуже слабко і не здатна здійснювати синтез власних глобулінів. Тому захисні білки у вигляді імуноглобулінів новонароджені твари ни одержують тільки від своїх матерів з молозивом. Якщо новонаро джені тварини своєчасно не одержують молозива, то мікроорганіз ми, в тому числі й ешерихії, що проникають у травний канал, почи нають швидко розмножуватись і викликають захворювання. Харак тер розвитку патологічного процесу при колібактеріозі значною мі рою залежить від шляхів проникнення збудника в організм сприй нятливих тварин та ступеня його вірулентності.

Поиск по сайту: