Лабораторна діагностика

Передбачає виділення чистої культури ешерихій з патологічного матеріалу, встановлення її патогенності, виявлення збільшення титрів аглютинінів у парних сироватках крові. У лабораторію для бактеріологічних досліджень відправля ють цілий труп, а від великих тварин — голову (головний мозок), трубчасту кістку, селезінку, частину печінки з жовчним міхуром, брижові лімфатичні вузли. Надсилають також частину уражених тонких кишок з їх вмістом. При септичній формі хвороби відбира ють кров під час гарячки для виділення гемокультур. Для сероло гічних досліджень направляють парні сироватки крові з інтервалом 14-21 доба.

У лабораторії з патологічного матеріалу готують мазки-відбитки і фарбують за Грамом, а також антисироватками для визначення наявності термостабільних (ТС) і термолабільних (ТЛ) ентеротокси-нів. Для дослідження за РІФ мазки забарвлюють специфічними іму-нофлуоресцентними сироватками. Бактеріологічні дослідження при септичній формі хвороби передбачають посіви на живильні середо вища з крові серця та різних органів, а при ентеритній формі — із слизової оболонки тонкого відділу кишок, патологічно змінених лім фовузлів брижі, а також із фекалій. У разі підозри на набрякову хворобу культури, отримані в посівах з брижових лімфовузлів та тонкого відділу кишок, пересівають на кров'яний агар у чашки Пет-рі для встановлення їх гемолітичних властивостей. Визначення се-рогрупової належності виділених культур ешерихій проводять за РА з типоспецифічними аглютинувальними сироватками. Біопробу ставлять на білих мишах, яким вводять 10 %-ву суспензію патологіч ного матеріалу або виділену і типовану культуру ешерихій.

Діагноз на колібактеріоз вважається установленим у разі отримання одного з таких показників: виділення культур ешерихій із селезінки, кісткового або головного мозку без визначення їх серо логічної належності та патогенності, а також при виділенні не менш ніж з двох досліджуваних органів культур ешерихій, які пато­генні для білих мишей або належать до О-серогруп, визнаних пато генними для тварин, тобто тих, що типуються аглютинувальними О-колісироватками; на коліентеротоксемію — виділення Р-ге-молітичних ешерихій та наявності характерних патологічних змін без визначення патогенності й серологічної належності виділеної культури, а також при виділенні Р-гемолітичних ешерихій, що спричинюють загибель не менш як 2 заражених білих мишей, або ешерихій, що були віднесені до О-серогруп, визнаних патогенними для тварин (за умови відсутності характерних патологоанатомічних змін); на коліентерит — виділення з фекалій ентеропатогенних серотипів ешерихій, які вірулентні для білих мишей і дають позити вну реакцію імунодифузії (РІД) між ентеротоксином нативних фека лій та антитоксичними сироватками проти ТС- і ТЛ-ентеротоксинів ешерихій або позитивну РІФ у мазках з фекалій і мазках-відбитках з органів за умови специфічного світіння більш як 50 % мікробних тіл.

Серологічна діагностика колібактеріозу включає виявлення при росту діагностичних титрів О-аглютинінів під час дослідження си роваток крові хворих тварин за РА при септичній формі хвороби, за РНГА — при ентеритній формі. Для діагностики ентеритної форми хвороби застосовують також РІД.

Поиск по сайту: