|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ЛікуванняСлід починати якомога раніше. Хворих тварин ізо люють, їм призначають дієту, виключають з раціону молоко, яке замінюють сольовими розчинами, ацидофільно-бульйонною культу рою (АБК), пропіоново- ацидофільною бульйонною культурою (ПАБК), відварами з вівса та лляного насіння. У 1 — 2-денних телят пропускають 2 — 3 годівлі молозивом (8 — 12 год), телятам старшого віку (3 — 4-денних) його не випоюють цілу добу. Після перерви моло зиво (молоко) вводять у раціон поступово, починаючи з половинної добової дози. Молозиво дають 3 — 4 рази на добу, поєднуючи з фізіо логічним розчином. Порцію молозива доводять до норми не раніше 3-ї доби. Для специфічного лікування застосовують моновалентну колісироватку або антитоксичну сироватку проти колібактеріозу і сальмонельозу сільськогосподарських тварин: телятам віком до 5 днів — 30 — 45 мл, старшим — 50 — 60 мл, ягнятам відповідно 15 — 20 і 20 — ЗО мл, поросятам — 15 - 20 і 25 — 35 мл. Препарати вводять внутрішньом'язово. Застосовують також бактеріофаг проти сальмо нельозу й колібактеріозу телят і поросят. Препарат дають перораль но тричі, через кожні 2 год, в дозі ЗО — 50 мл на один прийом залеж но від маси та віку тварини. У тяжких випадках захворювання кі лькість бактеріофага може бути збільшена до 100 мл. Рекомендується за 10 — 15 хв до застосування препарату дати хворій тварині 25 — ЗО мл 3 — 5 %-го розчину соди, що нейтралізує соляну кислоту, яка руйнує бактеріофаг. Після проведеного курсу лікування роблять перерву на 1 - 2 доби, а в разі потреби лікування продовжують. Для нормалізації білкового обміну у телят використовують сиро ватку крові корів, а також сироваткові та молозивні імунні глобулі ни, що ефективно стимулюють захист організму новонароджених тварин від збудника інфекції. У тяжких випадках препарат викори стовують у дозі 15 — 20 мл/кг маси, при легкому перебігу хвороби — 5 — 10 мл/кг. Одночасно вводять 200 — 400 мл ізотонічного розчину глюкози. Імунні глобуліни рекомендують застосовувати з профілак тичною метою з першою порцією молозива і повторно через 12 год. При проносах стандартний 10 %-й розчин імунних глобулінів засто совують парентеральнопо по 1 мл/кг. Залежно від тяжкості перебігу хвороби препарат вводять 2 — 6 разів: першого дня 2 рази, в наступ ні дні — по 1 разу. Дозу препарату можна збільшувати в 1,5 — 2 рази. Разом зі специфічними препаратами застосовують антибіотики (після попереднього визначення чутливості до них виділених ешери хій), поєднання різних антибіотиків та сульфаніламідних і нітрофу-ранових препаратів. Особливу увагу слід приділяти правильному вибору дози препаратів та методів їх використання. Левоміцетин дають на перший прийом по 20 мг/кг, а потім через кожні 8 — 12 год те лятам по 15 мг, поросятам і ягнятам — по 20 мг/кг; біоміцин, терамі цин, тетрациклін застосовують 2—3 рази на день по 10 — 20 мг/кг. Зазначені антибіотики дають з молозивом або водою. Мономіцин, неоміцин, поліміксин-М також дають усередину в дозі 10 — 30 тис. ОД/кг. З антибіотиками неоміцинової групи доцільно одночасно внутрішньом'язово вводити дибіоміцин та окситетрациклін по 20 тис. ОД/кг. Добрий лікувальний ефект відмічається при використанні з молоком або водою поліміксину-М у дозі 7 — 8 тис. ОД/кг із синтомі цином, який дають хворим на перший прийом по 40 мг, а потім через кожні 4 — 6 год — по ЗО мг/кг. Позитивних результатів досягають при застосуванні міцерину, поліміксину-М з одночасним внутріш-ньом'язовим введенням хлортетрацикліну або окситетрацикліну в дозі 5-10 мг/кг маси тварини. Сульфаніламідні (фталазол, сульфа зол, сульцимід, сульфадимезин та ін.) та нітрофуранові (фуразолі дон, фуразидин) препарати застосовують у поєднанні з дієтою та натуральним шлунковим соком, сироваткою крові, сироватковими та молозивними глобулінами. Для усунення токсикозу та регуляції водно-сольового обміну бажано застосовувати складні сольові роз чини за прописами І. Г. Шарабріна, А. М. Колесова, розчини Рінге-ра, Рінгера — Локка, які вводять ягнятам і поросятам підшкірно по 300 — 500 мл в різні місця, телятам — 500 — 1000 мл у ділянці правої голодної ямки. При тяжкому перебігу хвороби їх вводять внутріш ньовенно або в черевну порожнину до 1 л з 5 % глюкози. Рекоменду ється раз на добу застосовувати масляний розчин вітаміну А (внутрішньом'язово по 100 — 200 тис. ІО), вітаміну D (внутрішньом'язово або підшкірнопо 1,5 — 2 тис. ІО), аскорбінову кислоту (200 — 500 мг). Останнім часом для профілактики й лікування колібактеріозу у телят, поросят, ягнят рекомендується Енвет-1, водазоль, споролакт, моноспорин-ПК, біфідумбактерин ветеринарний, хвойна хлорофіль-но-каротинова паста (В. П. Литвин, 2000). Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |