Характеристика збудника колібактеріозу

Вступ

Колібактеріоз (Colibacteriosis, ешерихіоз, колібацильоз, колідіарея, колісепсис) — гостре захворювання телят, поросят, ягнят, кур чат і молодняку хутрових звірів, що проявляється профузним про носом, зневодненням організму, ознаками тяжкої інтоксикації, іноді — септицемією.

Заразний характер так званого «білого проно су сисунів» установив Обіх у 1865 р. Збудник колібактеріозу вперше був виділений з фекалій хворої дитини у 1885 р. Ешеріхом, на честь якого і був названий ешерихією. У 1893 р. Иєнсен висловив припу щення, що кишкова паличка спричинює «білий пронос» у телят. Мейснер зі співробітниками (1931) виділив кишкову паличку з тру пів новонароджених поросят, у яких була діарея. Кауфман (1947) розробив серологічну класифікацію ешерихій. Значний внесок у вивчення колібактеріозу зробили Р. А. Ціон, А. Г. Малявін, Н. А. Міхін, М. А. Сидоров, Я. Є. Коляков, Л. К. Волинець.

Хвороба поширена в багатьох країнах, особливо в господарствах з незадовільним ветеринарно-санітарним станом. Економічні збитки зумовлюються масовим захворюванням та загибеллю новонародже них тварин, а також витратами на ліквідацію інфекції.

Захворюваність поросят колібактеріозом призводить до зменшення приростів, загибелі тварин, а також передбачає збільшення затрат на лікувальні та профілактичні заходи боротьби із цією хворобою.

Метою курсової роботи вивчити епізоотологію колібактеріозу свиней в приватному секторі с.Кротенки.

В зв’язку з цим були поставлені такі задачі:

1.Вивчити епізоотичну ситуацію в Полтавському районі.

3.Розробити заходи з профілактики колібактеріозу поросят в приватному секторі с.Кротенки.

2.Провести необхідні заходи профілактики щодо колібактеріозу поросят.

Огляд літератури

Характеристика збудника колібактеріозу

Колібактеріоз — гостре захворювання телят, поросят, ягнят, кур чат і молодняку хутрових звірів, що проявляється профузним про носом, зневодненням організму, ознаками тяжкої інтоксикації, іноді — септицемією.

Збудник хвороби — ентеропатогенна кишкова паличка Escherichia coli, що належать до родини Enterobacteriaceae, роду Escherichia і на відміну від непатогенних серотипів, які постійно перебувають у кишках тварин і людини, мають адгезивні та токси-генні властивості. У морфологічному відношенні Е. coli являє собою досить товсту (0,5...0,7 мкм), коротку (2...4 мкм), грамнегативну па­личку, окремі штами якої мають джгутики, які забезпечують їй ру хливість. Спор і капсул не утворює. Добре культивується на звичай них живильних середовищах, спричинюючи в МПБ інтенсивне по мутніння та утворення осаду на дні пробірки. На поверхні МПА че рез 18 — 24 год утворює невеликі вологі округлі опуклі колонії сіро-білого кольору. На елективному середовищі Ендо кишкова паличка формує характерні круглі, плоскі, соковиті малиново-червоні коло нії з металічним блиском. На середовищі Левіна виростають неве ликі округлі колонії чорного або темно-фіолетового кольору. Енте-ропатогенні штами кишкової палички утворюють екзотоксин, який має нейротропні й некротизуючі властивості, та ендотоксин, що спричинює дегенеративні зміни в кишках. Ешерихії мають складну антигенну структуру і різняться між собою за соматичним О-анти-геном, поверхневим К-(капсульним) антигеном та джгутиковим Н-антигеном, а також за адгезивним фібрилярним (війчастим) піл-антигеном. Установлено за О-антигеном понад 170 серогруп ешери хій, 100 різних варіантів К-антигену, близько 60 типів Н-антигенів.

Більш токсичними вважаються штами кишкової палички, що міс тять К-антиген, більш адгезивними — фібрилярний (війчастий) піл-антиген, який забезпечує мікробу здатність «прилипати» до епітелі альних клітин слизової оболонки кишок. Чіткого взаємозв'язку між серогруповою належністю ешерихій та видовою сприйнятливістю до них тварин не виявлено. Проте установлена властивість ешерихій окремих О-серогруп частіше спричинювати захворювання у молод няку окремих видів тварин. Так, у телят коліентеритну форму хво роби частіше спричинюють ешерихії серогруп 08, 09, 015, 026, 041, 05, 0101, 0116, 0117, рідко — 0141, 0149, септичну форму — 078, 0115, 086; у ягнят — 08, 09, 026, 078, 0111, 0127; у поросят — 08, 09, 020, 026, 045, 049, 054, 0101, 0137, 0138, 0139, 0141, 0142, 0147, 0149. Штами ешерихії, що належать до серогруп 0111 і 0126, викликають набрякову форму колібактеріозу. Ешерихії цих двох серогруп про­дукують гемолізин та коліцин, що пригнічують інші ентеробактерії. Серед тварин одного й того самого неблагополучного господарства можуть одночасно циркулювати ешерихії, що належать до кількох серологічних груп. Ентеропатогенні штами кишкової палички, які виділяються від хворих та загиблих тварин, патогенні для білих мишей при внутрішньовенному та внутрішньочеревному введенні.

Кишкова паличка досить стійка у зовнішньому середовищі: у фе каліях зберігається до ЗО діб, у воді, ґрунті, гною та тваринницьких приміщеннях — кілька місяців. При нагріванні до 60 °С гине через 15 хв, до 75 °С — через 30 с, до 100 °С — миттєво. Швидко інактиву-ється під дією дезінфекційних засобів у звичайних концентраціях. Просвітлений розчин їдкого натру, 2 %-й розчин формаліну, 10 %-ва емульсія дезінфекційного креоліну знищують кишкову паличку впродовж кількох хвилин.

Поиск по сайту: