Профілактика та заходи боротьби

З метою запобігання занесен ню інфекції ззовні треба стежити, щоб під час комплектування фе рми великої рогатої худоби не були введені з неблагополучних гос подарств корови та перехворілі на колібактеріоз телята, які виділя ють з фекаліями патогенні ешерихії і є джерелом інфекції для здо рових тварин. Однак основою запобіжних заходів проти захворю­вання новонародженого молодняку на колібактеріоз є створення передбачених технологією зоогігієнічних умов утримання, годівлі та експлуатації тварин і дотримання рекомендованих ветеринарно-санітарних правил. Тільних корів за 1,5 — 2 міс до отелення запус кають, виділяють в окремі групи і забезпечують кормовими раціо нами, збалансованими за вмістом білка, вуглеводів, вітамінів, мік­роелементів. За 10 — 12 діб до отелення їх чистять (забруднені ді лянки тіла обмивають водою, нижні частини кінцівок дезінфікують 0,5 %-м розчином формальдегіду) і переводять у родильні примі щення. У родильних приміщеннях корів розміщують у вільних стійлах, які попередньо піддають ретельному механічному очищен ню та дезінфекції. Перед отеленням і переміщенням у родильний бокс задню частину тулуба корови та її зовнішні статеві органи об­мивають теплим розчином перманганату калію (1: 1000). Через ЗО — 40 хв після отелення корові випоюють теплу підсолену воду або бовтанку з висівок. Перед доїнням вим'я корови обмивають теплою водою, перші цівки молозива здоюють в окремий посуд і знищують. Через 2 — 3 год після отелення корову переводять у ретельно очи щене і продезінфіковане стійло родильного відділення, де й утри­мують 10 — 15 діб.

Теля приймають на суху чисту підстилку або мішковину, пупо вину обробляють 5 %-ю настойкою йоду. Новонароджене теля дають облизати корові, потім переносять в одну із секцій профілакторію, де розміщують на 8 — 10 діб у заздалегідь очищену та продезінфіко вану індивідуальну клітку з достатньою кількістю сухої й чистої підстилки. Профілакторій має бути сухим, чистим, з належним мік рокліматом, без протягів. Молозиво випоюють телятам з чистих сос­кових напувалок відразу після видоювання, теплим (37 — 38 °С), при появі харчового рефлексу, але не пізніше ніж через 1 — 1,5 год після народження. У перший день молозиво випоюють у кількості 500 — 800 мл на один прийом з інтервалом між годівлями не більш як 5 — 6 год. У наступні дні молозиво випоюють тричі на добу по 40 мл на 1 кг маси теляти на один прийом. З третього дня життя між годів лями телятам дають досхочу кип'ячену охолоджену (25 — ЗО °С) во ду. Посуд, який використовують для годівлі телят, щоразу обполіс кують водою, дезінфікують 0,1 %-м розчином гіпохлориту натрію (кальцію) або 0,5 %-м розчином дезмолу, промивають під струменем гарячої (60 — 65 °С) води. Гумові соски обполіскують теплою водою, кип'ятять 1 — 2 хв у 1 %-му розчині питної соди. Молочний посуд та соски зберігають у зачиненій шафі. Виконання зазначеного режиму підготовки та проведення пологів, утримання й годівлі новонаро джених телят надійно запобігає колібактеріозу.

Профілактичну дезінфекцію приміщень родильного відділення, профілакторію та кліток проводять 2 %-м розчином формальдегіду, 4 %-м гарячим (70 °С) розчином їдкого натру, просвітленим розчи ном хлорного вапна, що містить 3 % активного хлору, 2 %-м розчи ном переоксиду водню з добавлянням 0,1 % молочної кислоти, з розрахунку 1 л дезрозчину на 1 м поверхні за експозиції 3 год. За лишки дезрозчину змивають водою. Для аерозольної дезінфекції профілакторію забезпечують ретельну герметизацію вільних від телят секцій, температуру повітря підтримують не менш як 15 °С, відносну вологість — не менш як 60 %. Формалін (30 — 40 %-й роз чин формальдегіду) розпилюють з розрахунку 20 мл на 1 м примі­щення за експозиції 24 год. Після закінчення дезінфекції примі щення провітрюють або залишки формальдегіду нейтралізують розчином аміаку з розрахунку 10 мл на 1 м приміщення. Інші тва ринницькі приміщення дезінфікують одним з таких дезрозчинів: 4 %-м гарячим (70 °С) розчином їдкого натру, 3 %-м розчином пре­паратів парасоду або фоспару, розчином гіпохлориту, що містить З % активного хлору. Розчини препаратів використовують однора зово з розрахунку 0,5 л на їм поверхні за експозиції 1 год.

У разі встановлення колібактеріозу припиняють приймання телят у секцію профілакторію, де виникло захворювання, організовують заходи щодо запобігання поширенню хвороби в інші секції. Прово дять комплексне лікування хворих телят. Після одужування телят переводять в окремий телятник, де розмішують ізольованими група ми по 8 — 10 голів у клітці, організовують їх повноцінну годівлю. Всім новонародженим телятам у перші 2 — 4 год життя випоюють по 80 — 100 мл сироватки проти колібактеріозу. З профілактичною метою ре комендують застосовувати перорально бактеріофаг проти колібакте ріозу (ешерихіозу) телят у дозі по ЗО мл триразово. При тяжких фор мах захворювання поряд з пероральним дозволяють і підшкірне вве дення бактеріофага в дозі 20 мл на один раз. Добрі результати отри мують при застосуванні імуноглобулінів, сироваток крові тварин цьо го господарства (внутрішньом'язово або підшкірно по 0,7 мл на 1 кг маси теляти 1 раз на добу), АБК, ПАБК, а також ацидофільного мо­лока й сухого ацидофіліну. Після виведення телят з неблагополучної щодо колібактеріозу секції проводять ретельну санацію приміщення (механічне очищення, дезінфекція з контролем якості).

Для дезінфекції застосовують просвітлений розчин хлорного вап на, що містить 3 % активного хлору, або 4 %-й гарячий (70 °С) роз чин їдкого натру. Якщо на фермі до появи спалаху колібактеріозу не проводили запобіжну вакцинацію проти колібактеріозу, то в бла гополучних секціях негайно організовують щеплення тільних корів і телят, кітних вівцематок і ягнят, поросних свиноматок і поросят віком понад 10 днів полівалентною гідроксидалюмінієвою формол-вакциною проти колібактеріозу (ешерихіозу) поросят, телят, ягнят.

Для запобігання захворюванню на колібактеріоз поросят особли ву увагу слід приділяти підвищенню загальної та спеціальної рези стентності організму свиноматок і молодняку, а також забезпеченню необхідних нормативних параметрів для їх утримання та годівлі. Опороси слід проводити в спеціально очищених та продезін фікованих приміщеннях (свинарниках-маточниках), куди супорос-них свиноматок після попередньої санітарної обробки переводять за 10—15 діб до опоросу, розміщуючи в індивідуальні станки. При під готовці свинарників-маточників до приймання свиноматок особливу увагу приділяють ретельному очищенню та дезінфекції приміщен ня та поверхонь різного обладнання. Для профілактичної дезінфек ції застосовують 4 %-й гарячий розчин їдкого натру, 2 %-й розчин хлораміну або гіпохлориту, що містить 3 % активного хлору, з роз рахунку 0,5 л на 1 м приміщення за експозиції 1 год. Перед дезін фекцією проводять ретельне механічне очищення приміщень та зрошування найбільш забруднених поверхонь гарячим (не нижче 70 °С) 2 %-м розчином їдкого натру з розрахунку 0,5 л на 1 м одно разово, гарячим 5 %-м розчином кальцинованої соди дворазово з інтервалом ЗО хв. За 5 діб до опоросу починають поступове змен шення раціону свиноматок з таким розрахунком, щоб за день до опоросу добовий раціон становив не більше половини звичайної нор ми. При появі перших ознак опоросу проводять санітарну обробку задньої частини тулуба свиноматки, обмивають її дезрозчином (0,5 %-й розчин хлораміну, розчин фурациліну 1: 400, розчин пер­манганату калію 1: 1000). Куксу пупкового канатика новонародже них поросят змочують 5 %-ю настойкою йоду; рот, ніздрі та вуха на сухо витирають чистим рушником; поросят тимчасово (до годівлі) вміщують у продезінфікований ящик (клітку). Після опоросу забруд нені ділянки тіла свиноматки обмивають водою, соски й шкіру мо лочних залоз протирають серветкою, змоченою дезрозчином, замі­няють підстилку, потім підсаджують до свиноматки поросят для го дівлі. Після опоросу маткам дають свіжу воду, а через 4 — 6 год — 500 — 700 мл бовтанки з концентрованих кормів. Усі молочні продук ти, що використовуються для годівлі поросят, обов'язково кип'ятять або пастеризують безпосередньо в господарстві, незалежно від оброб ки їх на молочних заводах.

У разі виникнення колібактеріозу в господарстві вводять обме ження, хворих поросят-сисунів разом із свиноматками або хворих поросят з групи відлучення негайно ізолюють і лікують. При вели кій захворюваності тварин лікують на місці. Організовують заходи щодо запобігання поширенню збудника в інші благополучні секції. Поросят, які одужують, переводять на дорощування або відгодівлю в окремі групи. У благополучних секціях усіх супоросних свиноматок, а також поросят віком понад 10 днів щеплюють вакциною проти колі бактеріозу молодняку сільськогосподарських тварин. Проводять ре тельну санацію приміщення неблагополучної секції після її звіль нення від поросят. Перед дезінфекцією найбільш забруднені об'єкти одноразово зрошують гарячим 2 %-м розчином їдкого натру з розра хунку 0,5 л на 1 м площі або дворазово з інтервалом ЗО хв гарячим 5 %-м розчином кальцинованої соди. Через 25 — ЗО хв усе приміщен ня промивають струменем гарячої води під тиском. Для дезінфекції застосовують 2 %-й розчин формальдегіду, 4 %-й гарячий (70 °С) роз чин їдкого натру, просвітлений розчин хлорного вапна, що містить З % активного хлору, 2 %-й розчин пероксиду водню з добавлянням 0,1 %-го розчину молочної кислоти з розрахунку 0,5 л на 1 м площі за експозиції 1 год.

Заходи проти колібактеріозу ягнят і промислових тварин вклю чають комплекс ветеринарно-санітарних та зоотехнічних робіт, що передбачають ретельну санацію місць утримання тварин, запобі гання інфікуванню молодняку через предмети зовнішнього середо вища. Проводять щеплення всіх вівцематок, а також здорового мо лодняку старшого віку полівалентною гідроксидалюмінієвою фор-молвакциною проти колібактеріозу (ешерихіозу) поросят, телят, яг нят, а хутрових звірів — полівалентною вакциною проти сальмоне льозу і колібактеріозу хутрових звірів. Тварин, підозрюваних щодо зараження, утримують в окремій групі, їм з профілактичною метою внутрішньом'язово вводять полівалентну гіперімунну сироватку проти колібактеріозу (ешерихіозу) молодняку сільськогосподарських тварин та антибіотики. Усіх хворих тварин ізолюють і лікують, піс ля перехворювання їх формують в окрему групу. Молодняк із стан ків, де не реєструвались випадки захворювання на колібактеріоз, перед відлученням вакцинують.

Для профілактики захворювання на колібактеріоз птиці особли ву увагу слід приділяти повноцінній годівлі, додержуватись норм посадки, режимів вентиляції та температури, своєчасного очищення й дезінфекції приміщень, обладнання, інвентарю. У разі встанов лення діагнозу на колібактеріоз доцільно направити хвору птицю для забою, приміщення треба ретельно очистити й продезінфікува ти 2 %-м розчином їдкого натру.

2.11.Висновок з огляду літератури

Колібактеріоз свиней зустрічається на території всієї України а також інших держав. Колібактеріоз спричиняє значний економічний збиток свинарству, за рахунок загибелі тварин, проведення профілактичних заходів, зниження продуктивності.

В сучасних умовах колібактеріоз часто реєструється в господарствах приватного сектора. В колективних господарствах рідше. Тому перед нами була поставлена мета вивчити епізоотологію колібактеріозу в Полтавському районі та розробити заходи профілактики в приватному секторі, щоб в подальшому запобігти захворюваність поросят колібактеріозом.

Поиск по сайту: