Зовні робочої камери розміщені на кронштейнах бачки для порошкового металу, які за допомогою трубок з'єднані з плазмотроном

Установка 15В-Б може працювати в двох режимах: налагоджувальному і напівавтоматичному. В налагоджувальному виконуються всі підготовчі операції з настроювання режиму роботи установки. В напівавтоматичному режимі одночасно відбувається запалювання плазмотрона, обертання деталі, переміщення плазмотрона, подача порошку. З пульту управління регулюються параметри режиму напилення.

Основним елементом напівавтомата 15В-Б, який безпосередньо виконує процес плазмового напилення є плазмотрон. В сучасній техніці використовують наступні схеми отримання плазми, від яких залежать особливості будови і підключення плазмотрону. Схема стиснутої дуги прямої дії, коли анодом служить деталь і плазмовий струмінь співпадає з стовпом дуги (рисунок 5.2, а). Схема стиснутої дуги побічної дії, коли дуга виникає між вольфрамовим електродом і внутрішнім соплом, з якого витікає плазма, тобто плазмовий струмінь виділений із стовпа дуги (рисунок 5.2, б). Дуга побічної дії не зв'язана електрично з матеріалом, який обробляється, що дозволяє широко використовувати дану схему при напиленні, гартуванні.

При розробці плазмотрона важливим є спосіб стабілізації дуги (рисунок 5.3). Найбільше використання знайшли плазмотрони з тангенціальною стабілізацією дуги завдяки простоті, високому ККД нагрівання газу і великому терміну експлуатації.

Для напилення порошкових матеріалів найбільше поширення знайшли плазмотрони постійного струму прямої полярності. Принципи дії плазмотронів різних конструкцій майже однакові. Принцип дії ґрунтується на стисканні дуги охолоджуваним водою соплом і газом, який проходить через нього.

А б

Рисунок 5.2 – Схеми плазмотронів: з залежною (прямою) дугою (а) та з незалежною (побічною) дугою (б)

а б в

Рисунок 5.3 – Способи стабілізації плазмової дуги:

з аксіальною подачею газу (а), магнітним полем (б), тангенціальною подачею газу (в)

Плазмотрон складається з охолоджуваних водою катода і анода, ізольованих між собою ізолятором, що виготовляється в більшості випадків з текстоліту. В катоді кріпиться вольфрамовий неплавкий електрод, а в аноді передбачено канали для формування плазмової дуги, подачі газу і порошкового матеріалу. На рисунку 5.4 зображена схема плазмотрона для напилення порошкових матеріалів.

1 – сопло; 2 – корпус; 3 – стакан-ізолятор; 4 – кришка;

5 – катодотримач; 6 – втулка; 7 – катод

Рисунок 5.4 – Схема плазматрона для напилення порошкових матеріалів

Поиск по сайту: