Прогнозування глибини зараження

- Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає вирішення таких завдань:

- визначення напрямку осі сліду хмари викиду хімічних речовин, внаслідок аварії або руйнування технологічного обладнання чи ємностей для зберігання СДОР, за метеоданими;

- визначення розмірів зон забруднення місцевості за очікуваними значеннями доз ураження;

- визначення прогнозування глибини зони ураження СДОР;

- визначення площі ураження СДОР;

- визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкта і тривалості дії ураження СДОР;

- визначення можливих уражень людей, що знаходяться в осередку зараження;

- порядок нанесення зон ураження на карти та схеми.

- Прогнозування розподіляється на довгострокове та оперативне.

Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів запобігання аваріям.

Вихідні дані:

- вид СДОР і його загальна кількість;

- кількість СДОР у кожній ємності;

- середня щільність населення для даної місцевості;

- метеорологічні дані;

- ступінь заповнення ємностей

Оперативне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій. Для цього використовуються наступні дані:

- загальна кількість СДОР на момент аварії;

- характер розливу(«вільно» або «в піддон»)

- висота обвалування ємностей;

- реальні метеоумови.

Примітка: Розлив «вільно» приймається при висоті шару СДОР не вище 0,05 м. Розлив «в піддон» приймається:

- при індивідуальному піддоні h= Нх0,2, де Н- висота піддону;

- при груповому піддоні h = Qo / F x d

2. Визначення еквівалентної кількості етилмеркаптана ( Q_екв.)

К ₃ — коефіцієнт рівний відношенню порогу токсичної дози хлору до порогу токсичної дози іншої етилмеркаптана (визначається за додатком 2) К ₃ = 10;

К ₅ — коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря день, ясно, перемінна хмарність, табл. 2. К₅ = 0,23 (таблиця 3)

для інверсії — 1,

для конвекції — 0,08,

для ізотермії — 0,23.

К₇ — коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря (приймається за додатком 2) К₇ = 1;

Q₀ — кількість викинутої при аварії етилмеркаптана, тонн; При аваріях на сховищах стиснутого газу,

Q ₀ = d W_х

де d — щільність СДОР, т/м³; d = 0,839

W _х — об'єм ємності, м³; W _х = 5 м ³

Q ₀ = О.839 х 5 = 4,195 т.

= 0 х 10,0 х 0,23 х 1 х 4,195 = 0 т.

Висновок: еквівалентна кількість етилмеркаптана в первинній хмарі не знаходиться 0 т.

3. Визначення еквівалентної кількості ( Q _{екв 2})

у вторинній хмарі, тонн:

Q _{екв 2} = (1- К₁) · К₂ · К₃ · К₄ · К₅ · К₆ · К ₇ (т)

де К ₁ — коефіцієнт, який залежить від умов зберігання етилмеркаптана,

(додаток 2); К₁ = 0

К ₂ — коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей етилмеркаптана (додаток 2) К _{2 =} 0,028

К ₃ — коефіцієнт рівний відношенню порогу токсичної дози хлору до порогу токсичної дози іншої етилмеркаптана (додаток 2)

К ₃ =10;

К ₄ — коефіцієнт,що враховує швидкість вітру (таблиця 4) К ₄ =2,0;

К ₅ — коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря за (таблиця 3) К ₅ = 0,23

К₆ - коефіцієнт, що залежить від часу N, який пройшов після аварії.

Примітка: 1. К визначається після розрахунку тривалості випаровування етилмеркаптана (Т) К ₆ = 1

К ₇ - для температури повітря, ⁰ С К ₇ = 1

Примітка:

=

де Q ₀ — кількість викинутих СДОР;

F — площа розливу у піддоні; F = 5 м ²

d — щільність СДОР т/м³. d = 0,839

Q _{екв 2} = (1- 0) · 0,028 · 10 · 2,0 · 0,23 · 1 · 1 · = 0,6449 т.

Таблиця 2

Поиск по сайту: