АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Визначення оптимальної частоти і глибини нагріву СВЧ сталевої циліндрової деталі при поверхневому загартуванні з самовідпуском

Читайте также:
  1. I. Визначення здібностей школяра шляхом спостереження.
  2. А) визначення повинно бути співмірним; б) визначення не повинно робити кола; в) визначення має бути чіткім.
  3. Аналіз освітлення робочої зони розробника проекту з метою визначення та забезпечення його оптимального значення.
  4. БУДІВНИЦТВА ТА АВТОТРАНСПОРТУ» З МЕТОЮ ВИЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ УЧНІВ 31
  5. Вибір засобу усунення дефектів деталі
  6. Вибір засобу усунення дефектів деталі
  7. Види жорсткості та лужності води. Їх класифікація та визначення. Технічні параметри.
  8. Виділення і визначення розмірів зелених зон міст України
  9. Визначення
  10. ВИЗНАЧЕННЯ АКТИВНОСТІ ФЕРМЕНТІВ
  11. Визначення антинуклеарних антитіл, LE-клітин
  12. ВИЗНАЧЕННЯ БІЛІРУБІНУ В СИРОВАТЦІ КРОВІ

Мета роботи: отримати початкові навички визначення оптимальних параметрів поверхневого високочастотного нагріву при термообробці деталей.

 

ТЕОРЕТИЧНІ відомості

Сталеву циліндрову деталь радіусом R, нагріту СВЧ на глибину δ до температури , потрібно загартувати на глибину Хк (див. рис. 2.1 а) з такою умовою, аби після різкого однократного охолодження поверхневого шару товщиною до температури (загартування на мартенсит) частина тепла, що залишилася в шарі завтовшки Хк, розподіляючись з однаковою швидкістю як назовні, так і всередину деталі на глибину Хк, викликала розігрів (самовідпуск) загартованого шару до заданої температури самовідпуску

Рис. 2.1. Схеми розташування різних температурних зон при поверхневому загартуванні СВЧ з самовідпуском: а – схема розташування зон; б – схема розподілу температур в зонах (λ – напрями відведення тепла)

 

Визначити: на яку глибину δ слід нагрівати деталь, аби після різкого охолодження поверхневого шару на глибину Хк відбувся його самовідпуск до температури .

При виконанні вправи прийняті наступні допущення:

– температура шару завтовшки δ рівна ;

– температурні кордони між шарами не плавні, а різкі як схематично показано на рис 2.1б;

– у момент перед початком самовідпускка температура загартованого шару Хк і серцевини деталі однакова і рівна ;

– тепловіддачею в довкілля і витоком тепла уздовж осі виробу нехтуємо;

– вважаємо, що теплоємність шарів не залежить від температури.

З рис. 2.1 а, б витікає, що після різкого регламентованого охолодження поверхні деталі на глибину Хк залишається гарячий шар завтовшки, рівному β, що має температуру загартованого нагріву (). Тепло з шару β починає приблизно з однаковою швидкістю поширюватися як в зовнішні шари, так і всередину деталі, при цьому шар β охолоджується, а суміжні шари нагріваються також приблизно однаково. Коли на поверхні деталі температура досягає максимального значення (), така ж температура буде і на відстані Хк від шару β углиб до осі деталі, тобто у цей момент в шарі завтовшки 2Хк + β температура буде однаковою. Це і буде максимальна температура самовідпуску ().

Таким чином, внутрішній гарячий циліндровий шар завтовшки β розігрів ще два суміжних з ним шаруючи товщиною Хк до температури , а сам охолодився до цієї ж температури.

Оскільки по умові завдання обміну теплом з довкіллям і внутрішніми шарами деталі не відбувається, та кількість тепла, що спочатку міститься в шарі β, не змінилося, а залишилося тим же і після досягнення температури самовідпуску в шарі завтовшки, рівному 2Хк + β

Виходячи з рівняння теплового балансу, можна написати

 

Q β = Q(2Хк + β) (2.1)

 

де Q β – кількість тепла, що міститься в гарячому циліндровому шарі завтовшки β при температурі ; Q(2Хк + β) – кількість тепла, що міститься в шарі завтовшки 2Хк + β при температурі самовідпуску .

У свою чергу, враховуючи, що ради спрощення початкова температура металу прийнята умовно рівною нулю, отримаємо

 

Q β = m β ·cp· t0к (2.2)

 

І

 

Q(2Хк + β) = m(2Хк + β) · cp· t0с (2.3)

 

де m β і m(2Хк + β) – маси циліндрових шарів завтовшки β і (2Хк + β), заввишки l, відповідно; сp – питома теплоємність сталі; і – температури нагріву під загартування і розігрівання при самовідпуску, відповідно.

Виходячи з рівності Q β і Q(2Хк + β) для спрощення прийнявши К = , а =R/ХК обчислити значення β:

 

(2.4)

 

Глибина нагріву δгор (див. рис. 2.1 а) визначиться як

 

δгор = Хк + β (2.5)

Використовуючи формулу Гюйгенса для гарячої глибини проникнення СВЧ в гарячу сталь при глибинному способі нагріву, з рівняння

 

(2.6)

знайти значення оптимальної частоти СВЧ.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)