АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

І. Мають статус колоній (15)

Читайте также:
  1. Близькі родичі та члени сім'ї обвинуваченого і потерпілого, а також представники засобів масової інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час судового засідання.
  2. В 70-х роках минулого століття, при дослідженні головного мозку були виявлені речовини – ендорфіни. Яку дію мають ці речовини?
  3. Визначаємо дозу опромінення яку отримають робітники.
  4. Внутрішньополітичні статусно-рольові (вертикальні) конфлікти
  5. Вопрос 4. Административно-правовой статус беженцев и вынужденных переселенцев
  6. До органів влади і управління, які мають право випускати місцеві позики відносять
  7. Договор о всеобъемлющем запрещении ядерных испытаний 1996 г.: обязательства государств; статус и деятельность Организации, Конференция государств-участников; контрольный механизм.
  8. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
  9. Ка капіталу МВФ належить США, а відтак, вони мають і більшу част-
  10. Керівник органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
  11. Кодекс профессиональной этики адвоката. Статус, назначение, структура.

Гібралтар (Британія), Бермудські острови (Британія), о. Святої Єлени (Британія), Східне Самоа (США), о. Гуам (США), Західна Сахара (Марокко)...

II. Не мають офіційного колоніального статусу (> 20) Французька Полінезія, Гвіана (Франція), Мартініка (Франція), Нова Каледонія (Франція), Пуерто - Ріко (США), Антильські острови (Нідерланди), Сеута і Меділья (Іспанія), Гренландія (Данія)...

Нові індустріальні країни (Н І К). До них відносять так зва­них «далекосхідних тигрів»: Республіку Корея, Сінгапур, Тайвань, Гонконг.

Зго­дом до них приєдналися Бразилія, Мек­сика, Аргентина.

Нова хвиля індустріа­лізації охопила Малайзію, Таїланд, Ін­донезію. Всі ці країни за короткий про­міжок часу, залучивши іноземні кошти, розвили промислові галузі. Пристосу­вавшись до потреб світового ринку, вони наситили його (за рахунок дешевої робочої сили) недорогою, але не дуже якісною продукцією. Спершу НІК вико­ристовували обладнання та технології розвинених країн. Нині вони самі ство­рюють власний науково-технічний по­тенціал. Завдяки швидкому реформу­ванню господарства темпи економічного зростання НІК були найвищими в світі — 7—12% на рік, що одержало назву «економічного дива».

Галузями міжна­родної спеціалізації нових індустріаль­них країн є виробництво товарів народ­ного вжитку: побутова техніка (елект­ронні годинники, плеєри, телевізори, фотоапарати, радіоприймачі, електронні іграшки, комплектуючі для комп'ютерів тощо), тканини, одяг, взуття. В них та­кож розвинені автоскладання, судно-складання, металургія.

2) До нафтодобувних країн з високими прибутками належать

країни Перської затоки (Саудівська Аравія, Кувейт, Ка­тар, Оман, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Ірак), а також Бруней, Лівія, Га­бон та інші. їх прибутки в середньому становлять майже 9000 доларів на рік на людину, хоча коливання цього показни­ка значні. Основна частка ВВП у цих країнах створюється за рахунок продажу нафти. їх добробут залежить від ко­ливання цін на нафту на ринку енерго­носіїв. В останній час нафтодобувні кра­їни розвивають й нафтопереробну про­мисловість, хоча вона поки не має вели­кого значення.

3) Головною спеціалізацією дрібних островів (Багамські Острови, Барбадос, Антигуа і Барбуда, Сейшельські Остро­ви, Бахрейн) є сфера послуг: туристич­ний бізнес та банківська справа. За ра­хунок цього вони мають прибутки від 6000 до 12 000 доларів на рік на людину.

4) Найчисельнішим підтипом держав, що розвиваються, є країни середніх можливостей. Ця група об'єднує близь­ко 60 держав Азії, Латинської Америки та Океанії. їх прибутки становлять від 1000 до 2000 доларів на рік на душу населення. Це переважно аграрні краї­ни, деякі монокультурні. Країни серед­ніх можливостей мають значний потен­ціал для економічного зростання, але їм бракує фінансових ресурсів. Численні іноземні кредити призводять до зрос­тання їх зовнішньої заборгованості.

5) Найбідніші держави об'єднують у групу найменш розвинених країн світу. За статистикою ООН до цієї гру­пи відносять країни, в яких на одного жителя приходиться менше 500 доларів на рік, питома вага обробної промисло­вості складає менше 10%,частка пись­менного дорослого населення менша 20 %. В останні роки перелік найбідніших країн зріс до 47. До нього зокрема увійшли Афганістан, Бангладеш, Гаїті, Гвінея, Ефіопія, Замбія, Ємен, Камбоджа, Лаос, Малі, Мозамбік, Танзанія, Со­малі, Східний Тімор, Чад та інші.

№ 3 Третім типом держав сучасного світу є країни з перехідною економікою.

До них відносять 12 з країн, що виникли після розпаду Радянського Союзу

(Ук­раїна, Росія, Білорусь, Молдова, Казах­стан, Узбекистан, Киргизія, Таджики­стан, Туркменістан, Грузія, Вірменія, Азербайджан),

8 країн колишнього соцтабору Центральної Європи (Румунія, Болгарія, Сербія, Чорногорія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Алба­нія) та Монголія.

У цих країнах сформу­вався переважно індустріальний тип економіки, в якому пріоритетною галуз­зю вважалася важка промисловість. Гос­подарство більшості країн тепер перебу­ває у кризовому стані. На початку 90-х років XX ст. країни взяли курс на пере­хід від планової до ринкової економіки.

№ 4 Особливий тип складають країни з плановою економікою. До них належать Китай, В'єтнам,Корейська Народно-Де­мократична Республіка (КНДР), Куба.

Ці держави не відійшли від соціалістич­ного принципу планування розвитку господарства. Головною формою влас­ності в них залишається державна. За характером перетворень держави поді­ляють на країни з елементами ринкової економіки, до розвитку яких залучається іноземний капітал, поруч з державною існують інші форми власності, є вільні економічні зони з особливим економіч­ним порядком (Китай, В'єтнам) та кра­їни з централізовано керованою економі­кою, що не відступають від традиційних для соціалізму планування та зрівня­лівки (КНДР, Куба).

 

індекс людського розвитку (ІЛР), що розраховується для ООН. Цей показник акумулює три складові людсько­го розвитку: тривалість життя, рівень освіти та скоригованийщодо купівельної здатностіреальний ВВП на душу населення.

ІЛР має значення від О до 1.

ІЛР – для ООН - акумулює три складові людського розвитку: тривалість життя, рівень освіти, реальний ВВП

(скорегований щодо купівельної здатності).

Від 0 до 1 --- вище 0,8 – високий; 0,5 – 0,8 – середній; менше 0,5 – низький.

Ті краї­ни, в яких ІЛР перевищує 0,8, вважаються країнами з високим рівнем людського розвитку.

Країни, індекс яких дорівнює 0,5-0,8, відносять до країн із середнім розвитком, і,

нарешті, країни, де ІЛР має значення, менше за 0,5, вважаються країнами з низьким рівнем людського розвитку

Дані про Укра­їну вперше були включені до звіту ООН у 1993 р. Тоді наша держава посідала 45 місце за ІЛР у світі. У звіті 1999 р. Україна посідала 91 місце. У 2002 p.- 74.

Абсолютний по­казник ІЛР для України (0,742) на 3,6 % виший за середній рівень (0,716).

Країни 3 високим рів­нем людського розвитку Країни із середнім рів­нем людського розвитку Країни 3 низьким рівнем людського розвитку  
  Норвегія 0,939   Латвія 0,791   Єгипет 0,635
  Австралія 0,936   Росія 0,775   Монголія 0,569  
  Канада 0,936   Україна 0,742   Лаос 0,476  
  США 0,934   Казахстан 0,742   Мадагаскар 0,462  
  Японія 0,928   Китай 0,718   Мозамбік 0,323  
З0 Угорщина 0,829   Молдова 0,699   Ефіопія 0,321  
  Польща 0,828   Алжир 0,693   Сьєрра-Леоне 0,258  
                             

Основні критерії типології країн — їх соціально-економічного розвитку та господарська спеціалізація в міжнародному поділі праці. Головні економічні показники валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний продукт (ВНП).

ВВП — сумарна ринкова вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених у межах країни протягом року.

ВНП — сумарна ринкова вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених у країні та за її межами протягом. Ці показники виражаються у грошовій формі ($) та можуть розраховуватись на душу населення.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)