АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

В Азії — 13, в Європі — 12, в Африці — 3, в Океанії — 1, в Америці їх немає

Читайте также:
  1. В Океанії — Тонга.
  2. Впровадження СМЯ в Європі
  3. На північному заході Чехії, у районі масиву Рудних гір, розташований бальнеологічний курорт Тепліце — один із найдавніших у Європі.
  4. Політична карта Австралії та Океанії
  5. Семінарське заняття 9. Политичні і правові вчення в Західній Європі у першій половині ХІХ сторіччя.
  6. Якими були ці інтереси і як вони відповідали тодішній геополітичній ситуації у Східній Європі ?

Більшість сучасних монархій є конституційними, у них влада монарха символічна. Реальна законодавча влада при цьому належить парламентові, а виконавча — урядові. Монарх лише де-юре (юридично, за законом) є верховним носієм виконавчої влади, главою судової системи, формально призначає уряд, має право видавати закони, розпускати парла­мент тощо. Однак де-факто (фактично* реально) це робитьпрем'єр-міністр. Таким чином, влада монарха обмежена конституцією: він «панує, але не править» і є символом держави.

Конституційних монархій у світі 21. Біль­шість їх —

у Європі: Велика Британія, Іспанія, Данія, Норвегія, Швеція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Ліхтенштейт, Монако, Андорра.

Кон­ституційними монархіями також є Японіяі Таїланд, Малайзія, Йорданія, Камбоджа, Бутан, Марокко, Лесото, Свазиленд, Тонга.

8 абсолютних монархій, 7 з яких — в Азії.

При такій формі правління вся законодавча та виконав­ча влада реально сконцентрована в руках монарха. Уряд або інші органи звітують перед ним. Парламент або виконує дорадчу функцію, або зовсім відсутній. Такими державами є Саудівська Аравія, Катар, Об9єднані Араб­ські Емірати (ОАЕ), Оман, Бруней, Ватикан, а також де-факто Бахрейн та Кувейт.

Різновидом абсолютної є теократична монархія (з грец. — влада бога), яку очолює голова світовоїдуховної влади. При цьому в руках церкви концентрується політична влада. Теократичними зокрема, такі абсолютні монархії, як Ватикан, Бруней, Саудівська Аравія.

Форми правління

Уявлення про монархію як менш прогресивну форму правління є до­сить умовним. Європейські конституційні монархії демократичніші за республіки Африки, Азії чи Латинської Америки.

державн у складі Британської Співдружності.

Ця форма правління існує з 50-х pp. XX ст., після розпаду Британської колоніальної імперії.

14 країн обрали для себе главою держави, символом вищої влади королеву Великої Британії. Де-юре вона очолює державу. В країнах є її представник — генерал-губернатор.

Офіційно жителі цих держав є не підданими англій­ської королеви, а лише громадянами своїх країн.

Де-факто ці країни мають свій уряд, який керує державою та самостійно розв'язує всі питання. Таку своєрідну форму правління мають, наприклад, Австралія, Нова Зелан­дія, Канада, Папуа-Нова Гвінея, Ямайка, Багамські острови, Тувалу.

Деякі з них навіть використовують державні атрибути Великої Британії. На державних прапорах Австралії та Нової Зеландії одним з елементів зображення є британський прапор. Нова Зеландія використовує англій­ський гімн «Боже, бережи королеву», англійські ордени, якими королева %нагороджує новозеландців за клопотанням місцевого уряду.

джамахірія (з араб. — народо­владдя). Існує вона в одній країні — Лівії. Тут, згідно з реформою 1977 p., немає уряду, політичних партій та державних органів влади. Вони замінені постійно діючими виборними органами — народними зборами та народними комітетами. Верховним органом влади вважається Загальний конгрес, який скликається не рідше ніж двічі на рік. Конституції немає.

Форми державного устрою та адміністративно-територіальний поділ.

Державний лад кожної країни визначається також державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом. Вони передбачають поділ держави на певні адміністративні одиниці з урахуванням національних, історичних, економічних, природних та ряду інших чинників. Розрізня­ють дві форми державного устрою: унітарну і федеративну

Унітарні держави (з лат. — єдність) — це країни, в яких існують єдині органи законодавчої та виконавчої влади, діють єдині для всієї країни конституція та система державних органів. Центральні органи влади керують усіма територіями країни. У світі таких держав більшість — 167, а саме: Франція, Італія, Іспанія, Україна, Польща, Китай, Монголія, Іран, Саудівська Аравія, Єгипет, Алжир, Лівія, Панама, Чилі, Перу та ін.

Федеративні держави (злат. — союз, об'єднання) — це складні союзні держави, що містять державні утворення (суб'єкти федера­ції — штати, землі, провінції, республіки), які мають юридично визначену політичну само­стійність.

Автономія — це самоврядування на основі власного законодавства, але в рамках загальнодержавних законівабо конституції. У світі налічується 26 федеративних держав. Деякі з них виникли за національно-етнічним принципом, тобто автономію мають території, населені певними народами. Наприклад, це Росія, Індія, Пакистан, Бельгія, Нігерія.

Інші федеративні держави сформувалися на основі історико-географічних особливостей роз­витку, зокрема Німеччина, Австрія, США, Канада, Мексика, Бразилія, Австралія, Об9єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Малайзія.

Залежно від ступеня автономії суб'єктів федерації існує два види дер­жав: федерації й конфедерації.Федераціяєдина союзна держава, до якої входять автономні території, що мають певнуюридичну та політичну самостійність. Основним законом федерації є федеральна конституція. Населення країни має єдине громадянство. Такими є практично всі феде­ративні держави.

Виняток Швейцарія, яка де-юре являє собою кон­федераціюсоюз кількох суверенних держав (26 кантонів), створений для досягнення зовнішньополітичних та військових цілей.

Конфедерація має центральні органи влади, наділені повноваженнями, що делеговані їм державами — членами союзу. Рішення цих органів виконуються лише державами, що згодні з ними. Кожний кантон маєсвою конституцію, парламент і уряд. Тут немає, єдиного громадянства, єдиної податкової й правової системи. Правовою основою конфедерації є союзний договір.

 

Групування держав за особливос­тями географічного положення, пло­щею та чисельністю населення.

Крім розглянутих ознак, держави відрізня­ються й іншими характеристиками.

1)особливістю географічного положення можна виділити такі групи країн:

приморські (ті, що мають вихід до моря або океану),

півострівні (що займають увесь півострів або його значну частину),

острівні (більша частина країни розташована на одному острові),

країни-архіпелаги (розміщені на групі островів)

континен­тальні (що не мають безпосереднього виходу до моря або океану).

2)За площею:

найбільші —- понад 3 мли км2 (їх 7), дуже великі 1-3 млн км2 (22 країни),

великі — 500 тис. —1 млн км2 (21 країна),

середні — 100- 500 тис. км2 (близько 60 країн),

малі -50-100 тис. км2 (понад 20 країн),

найменші —1-50 тис. км2 (понад 45 країн),

краіни-карлики — менше 1 тис. км2 (близько 50 країн).

3) За чисельністю населення:

з найбільшою кількістю населення — понад 100 млн чол. (їх усього 11),

з великою кількістю населення — 50-100 млн чол. (їх 12),

із середньою кількістю населення — 10-50 млн чол.,

з малою кількістю населення — 1-10 млн чол.

з най­меншою кількістю населення — менше 1 мл'н чол.

 

Найменшою за площею державою світу є Ватикан — держава-місто та центр римо-католицької церкви, резиденція її глави Папи Римського. Знаходиться у західній частині Риму. Площа становить 0,44 км2,.

У Ватикані немає постійних мешканців. Його обслуговують майже 2,5 тис. працівників. Під час перебування на службі їм надається ватиканське підданство. Папська держава чеканить власну монету, про яку мріють нумізмати.

Із 29 світових монархій 16 є королівствами.

У Європі це Велика Британія, Да­нія, Іспанія, Норвегія, Швеція, Бельгія, Нідерланди;

в Азії — Таїланд, Камбо­джа, Бутан, Саудівська Аравія, Йорданія;

в Африці — Марокко, Лесото, Свазі­ленд;


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)