|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Органи, які більш радіочутливі або які накопичують більшу кількість інкорпорированих р/н отримали назву критичнихУсяке підвищення функції тканини або органу веде за собою і підвищення радіочутливості. Наприклад, молочна залоза в період лактації більш чутлива до іонізуючого випромінювання ніж в звичайному стані. А якщо у людини підвищена або знижена функція щитовидної залози, то радіочутливість її теж збільшується. При гіпертиреозі збільшення кількості гормонів викликає посилення рівня обміну речовин і в такій ситуації більша вірогідність хімічних реакцій, викликаних іонізацією, спостерігається збудження нервової системи. При гіпотиреозі порушена репарація, спостерігається пригнічення нервової системи. Радіочутливість злоякісних пухлин, що походять з різних тканин також різна і це потребує різної дози опромінення. Наприклад, для лікування лімфобластом достатня доза 4 Гр, а остеогенної саркоми – 10 Гр і більше.
Виділяють також вікові відмінності. Найбільш чутливими є ембріони, новонароджені, а також особи похилого віку. Менш чутливі дорослі. Чому так? Тому, що в клітинах малюків і ембріонів частіше відбуваються поділи, більш високий рівень обміну речовин, а у похилому віці порушені процеси репарації.
в) Умов зовнішнього середовища. Перш за все впливає вміст кисню в навколишньому середовищі, від чого залежить і оксигенація тканин організму. При підвищенні оксигенації більша вірогідність створення перекісних сполук. Кисень з’єднується з радикалом водню і утворюється гідропероксид – сильний окислювач. А в стані гіпоксії організм менш чутливий, тому що вірогідність створення окислювачів буде менша. І це не тільки теорія. Для того, щоб підсилити дію на злоякісні пухлини іонізуючого випромінювання, до або в процесі лікування організм насичуємо киснем, або опромінюємо в барокамерах з підвищеним атмосферним тиском. А для захисту здорових тканин або всього організму викликаємо гіпоксію, вводимо судиннозвужуючи препарати (серотонін), або даємо хворому дихати гіпоксичною сумішшю, азоту з киснем, в якій кисню 10-12%. Температура зовнішнього середовища. У пойкілотропних тварин підвищення її буде посилювати дію іонізуючого випромінювання, а зниження зменшувати. Так, наприклад, бабаки, хом’яки, соні підчас зимової сплячки будуть менш чутливі до дії іонізуючих променів, тому що знижується їх температура. Опромінені абсолютно смертельною дозою в стані сплячки вони продовжують спати на протязі тижнів та місяців, не виявляючи ознак захворювання. Але пропадають від променевої хвороби через 2-3 тижня після пробудження. Дуже показовий експеримент на жабах. Якщо тварину опромінити смертельною дозою і тримати при температурі 0оС, то в неї не розвинуться явища променевої хвороби. А після цього помістити в кімнатну температуру, то зразу підвищиться обмін і розвинеться променева хвороба. Як же на людину впливає температура? І підвищення і зниження – негативно. Тому що як підвищення, так і зниження зовнішньої температури супроводжується підвищенням обміну речовин, що сприяє утворенню радіотоксинів.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |