|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ВИСНОВОК. Основні задачі сучасної клінічної радіології можуть бути сформульовані в такий спосіб:
Основні задачі сучасної клінічної радіології можуть бути сформульовані в такий спосіб: ü При пухлинах невеликих розмірів на самих ранніх стадіях, що не мають ще регионарних чи віддалених метастазів, і при тих морфологічних формах, що не характеризуються радіорезистентністю, променева терапія може бути використана як самостійний метод радикального лікування в якості органозберігаючей, що є альтернативою хірургічному лікуванню. ü При місцево-розповсюджених, але резектабельних пухлинах променева терапія дозволяє збільшити кількість органозберігаючих, що функціонально щадять операцій за рахунок можливості впливу на субклінічні дісеминати, що забезпечує стійкість результату лікування. ü При місцево-розповсюджених нерезектабельних пухлинах променева терапія як самостійний метод чи у сполученні з іншими способами консервативного лікування дозволяє розширити показання до спеціалізованої допомоги за рахунок комплексу протипухлинних впливів. ü При генералізованих формах пухлини променева терапія в комплексі з іншими методами може дати значний паліативний чи симптоматичний ефект, сприяючи як збільшенню тривалості виживання, так і поліпшенню якості життя онкологічних хворих. В даний час намітилися два шляхи підвищення ефективності променевої терапії. Насамперед, це триваюче удосконалювання радіотерапевтичної техніки. У 50-х роках на зміну рентгенотерапевтичним апаратам прийшли апарати для дистанційної гама-терапії. Однак наявність тільки одного виду випромінювань - (гама-квантів з енергією близько 1,25 Мэв, необхідність періодичної заміни радіонуклідів і радіаційна небезпека для персоналу при роботі з радіонуклідами диктують необхідність упровадження нової техніки. Найбільш прийнятними і доступними для широкого використання на сучасному рівні апаратобудування є прискорювачі електронів, що дозволяють у значно більшому ступені здійснити основний принцип променевої терапії: максимально сконцентрувати дозу в патологічному вогнищі при мінімальній дозі в навколишніх нормальних тканинах. У перспективі можливо також більш широке впровадження протонних прискорювачів і генераторів нейтронів. Паралельно удосконалюється технологія контактного внутрішньопорожнинного і внутрішньотканниного опромінення за рахунок створення серії апаратів з послідовним автоматизованим введенням направляючих провідників і джерел випромінювання, які можна переміщати під час сеансу опромінення для формування індивідуального дозного поля. Крім того, розроблена спеціальна рентгенівська апаратура (симулятори), комп'ютерні томографи і планувальні станції для передпроменевої топометрії. Це дозволяє точно визначити границі підлягаючої опроміненню мішені, створити оптимальні програми опромінення, що переводить променеву терапію в розряд високоточних дисциплін. Другий шлях підвищення ефективності променевої терапії зв'язаний із впровадженням у клінічну практику досягнень сучасної радіобіології, завдяки яким з'явилася можливість керування радіочутливостю пухлинних і нормальних тканин. Почато застосування радіомодифікуючих агентів, тобто різних фізичних і хімічних факторів, здатних послабляти чутливість нормальних тканин чи підсилювати її у пухлини. Крім того, розробляються математичні моделі оптимального ритму опромінення для пухлин з різними біологічними характеристиками.
ЛІТЕРАТУРА
Основна: 1. Вибрані лекції з радіонуклідн6ої діагностики та променевої терапії за ред. Проф.. А.П.Лазара. „нова книга”, Вінниця.2006. 197с. 2. “ Рентгенодіагностика” за ред. В.І.Мілька, Т.В.Топчій, А.П.Лазар, та інш., “нова книга”, Вінниця. 2005 р. 3. Кравчук С.Ю., Лазар А.П. “Основи променевої діагностики”, Чернівці, 2005 рік. 4. Общее руководство по радиологии. Редактор Х. Петерсон, в 2-х томах. Юбилейная книга МІСЕК 1995 г. 5. Л.Д.Линденбратен, И.П.Королюк. "Медицинская радиология" М.: "Медицина", 2000.- 640с. 6. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П.Сиваченко. К.: «Вища школа», 1991.-535с. 7. Променева діагностика. За ред. Г Ю Коваль.- К.: ОРБІС, т.І,т.2 1998.- 535с. Додаткова: 1. Руководство для врачей, направляющих пациентов на радиологическое исследование. Критерии выбора метода изображения. (Адаптировано Европейской комиссией и экспертами, представляющими Европейскую радиологию и Ядерную медицину. Согласовано с Европейской комиссией). МЗ Украины 2000. - 104 с. 2. Л.Д.Линденбратен, И.П.Королюк. "Медицинская рентгенология и радиология" М.:"Медицина", 1995.-496с. 3. Лазар А.П. Радіаційна медицина. - К.: Здоров'я, 1993. - 221с. 4. 0СПУ-2000. 5. НРБУ 1998.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |