АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Озокеритолікування

Читайте также:
  1. ДОЗУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ЧИННИКІВ
  2. Зміст і послідовність виконання завдань
  3. Лікування нафталаном
  4. Поради студенту.
  5. Тестовий контроль
  6. Тривалість теми: 4 год..

Озокерит, як і парафін розплавлюють на водяній бані або в спеціальному парафінонагрівачу з електропідігрівом, в витяжній шафі. З метою стерилізації озокерит нагрівають до 1000С протягом 10-15 хвилин. При повторному використанні озокерит стерилізують з добавленням 25% озокериту, який не був у використанні.

Озокерит (гірський віск) зустрічається в природному вигляді в земних надрах звичайно в районах нафтових родо­вищ, являє собою суміш церезину (60-85%), парафіну, міне­ральних масел, нафтових смол, асфальтенів, сірчаних сполук та ін. Для медичних потреб використовують "медичний озокерит-стандарт", який отримують з озокериту - сирцю шля­хом відгонки води, мінеральних масел та відстоювання меха­нічних домішок. Озокерит має вигляд воскоподібної маси чорно-бурого або зеленкувато-жовтого кольору. Температура плавлення його коливається від 52 до 68°С. Лікувальна дія озокериту заснована на його тепловому та компресійному впливі. В порівнянні з іншими теплоносіями він має найбіль­шу теплоємкість, теплоутворюючу властивість та найменшу теплопровідність. Внаслідок цього шкіра витримує більш ви­соку температуру озокериту (до 70). На відміну від пара­фіну озокерит містить в собі хімічні та біологічні речовини, що проникають до організму через шкіру під час процедури та посилюють лікувальний ефект.

В клінічній практиці використовують протизапальну, зне­болюючу, антисептичну дію озокериту, його стимулюючий вплив на реактивні процеси, активність сполучної тканини, фактори імунітету.

Методики застосування озокериту в основному схожі з методиками парафінолікування. Найбільш поширеним є:

  • Кюветно-аплікаційний спосіб, при якому застиглий в кю­веті озокерит перетворюється в плескач товщиною біля 3 см. Такий плескач з температурою 48-500С виймають з кювету разом з клейонкою, накладають на відповідну ділянку тіла та укутують ватником. Досить широко використовують також серветково-аплікаційний спосіб.
  • Вагінальні тампони із озокериту. Користуючись корнцангом, ватний тампон змочують в простерилізований рідкий озокерит, охолоджений до 55-60С і через дзеркало вводять у вагіну, залишають на декілька годин. Після цього проводити спринцювання не обов’язково. Вагінальні тампони застосовують або самостійно, або в поєднанні з аплікаціями озокериту на область малого тазу.

Озокеритові аплікації призначають тривалістю 30-60 хв., які прово­дять через день або 2 дні підряд з перервою на 3й. Курс лікування 10-15 процедур.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)