Зміст і послідовність виконання завдань. Завдання 1.Набуття практичних навичок застосування холодних процедур (охолодні компреси, сухий холод

Завдання 1.Набуття практичних навичок застосування холодних процедур (охолодні компреси, сухий холод, ножні ванни)

Охолодні компреси. Складений удвоє рушник змочують холодною водою, накладають на запалену ділянку тіла і закріплюють пов'язкою. Компрес міня­ють у міру його зігрівання. Тривале застосування охолодних компресів може спричинити мацерацію шкіри.

Сухий холод. Гумовий мішок або міхур для льоду наповнюють грудочками льоду чи снігом і закріплюють гумовим бинтом або тасьмою на певній ділянці тіла тварини. Можна користуватися грілкою, заповненою холодною водою.

Холодні ножні ванни. У брезентове відро або гумовий мішок наливають холодну воду й занурюють у неї кінцівку тварини. Воду міняють через кожні 5 -10 хв. Холодні ножні ванни застосовують тільки на ділянці копит і пальців.

Завдання 2.Ознайомлення з методикою паро-, парафіно- і озокери-толікування.

Паролікування. Вапоризація, або иаролікування, полягає в дії на уражені тканини струменя гарячої водяної пари, що утворюється в спеціальних апаратах (вапоризаторах) або в автоклаві. Пара від пароутворювача надходить до ураженої ділянки тіла по товстій гумовій трубці, вільний кінець якої має наконечник і при­стрій (скляну банку) для збирання конденсаційної води.

Щоб запобігти опікам, вільний кінець трубки, по якій надходить пара, три­мають від поверхні тіла тварини на відстані 50 см, де температура пари стано­вить приблизно 50 - 60 °С. Паролікування рекомендується проводити щодня впродовж 15 — 30 хв. Після закінчення процедури уражену ділянку тіла тепло укутують.

Парафінолікування. Парафін розплавляють на водяній бані. Більшу каст­рулю наповнюють водою і ставлять на нагрівний прилад, а меншу наповнюють парафіном і занурюють у першу. Парафін нагрівають до 60 — 90 °С.

Ділянка тіла, яку лікують парафіном, має бути чистою, сухою, постриженою або вибритою. Поверхню ран осушують марлевими тампонами. Парафін можна застосовувати способом аплікацій або ванн.

Парафінові аплікації. Поверхню шкіри ураженої ділянки за допомогою ма­лярної щітки покривають 1 - 2-сантиметровим шаром парафіну, нагрітого до 65 °С. Поверх парафіну швидко накладають клейонку, а потім шар вати або шматок ковдри, який закріплюють бинтом чи косинкою. Пов'язку знімають че­рез 45 хв або через добу.

Парафіно-марлеві аплікації. Готують марлеві серветки потрібної форми та розміру і кладуть їх у розплавлений парафін. Спочатку наносять на уражену ділянку шар парафіну, потім накладають 5 — 8 шарів марлевих серветок, просоче­них парафіном, швидко покрива­ють їх клейонкою, шаром вати або шматком ковдри і закріплюють гумовим еластичним чи полотня­ним бинтом. Пов'язку залишають на 45 хв або на добу.

Парафінові ванни застосовують при захворюваннях кінцівок. Спо­чатку поверхню шкіри змазують 2 - 3 рази розплавленим парафіном (цей шар захищатиме від можливо­го опіку). Потім на кінцівку надя­гають спеціально пошитий рукав з клейонки, нижній кінець якого зав'язують у вигляді кисета, і в мі­шок, що утворився, наливають па­рафін. Після заливання перших порцій парафіну накладають кілька турів бин­тової пов'язки поверх мішка для рівномірного розподілу парафіну. Наступні тури спіральної бинтової пов'язки роблять у міру заповнення мішка парафіном. Кінцівку укутують ватою або шматком ковдри. Пов'язку залишають на такий самий строк, як і в попередньому випадку.

Озокеритолікування застосовують при підгострих та хронічних процесах. Озокерит розплавляється за температури 50 - 80 °С. Застосовують його так са­мо, як і парафін. Парафінові та озокеритові аплікації й ванни мають тривати не менш як 45 хв.

Завдання 3.Оволодіння основними прийомами масажу

Масаж роблять чистими, сухими руками. Шкіру ділянки, яку масажують, по­передньо миють теплою водою з милом і витирають рушником. Шерстний покрив рекомендується коротко остригти. Для кращого ковзання рук їх обтирають таль­ком. Масажують за ходом лімфатичних судин і в напрямі до регіонарних лімфа­тичних вузлів ділянки, яку масажують. Масаж роблять упродовж 10 - 15 хв 1-2 рази на добу.

Масаж складається з комбінації найрізноманітніших прийомів, основними з яких є погладжування, розтирання, розминання, биття та вібрація.

Погладжування. Є такі різновиди погладжування: 1) масаж долонею застосо­вують на гладеньких поверхнях тіла (бічні поверхні шиї, стегна, ділянка сідниць та ін.); 2) масаж обома долонями при схрещених пальцях — хрестоподібний при­йом, який застосовують на ділянках тіла, що мають округлу форму (гомілка, пе­редпліччя, зап'ясток та ін.); 3) масаж щипкоподібним прийомом, за якого ткани­ни, які масажують (найчастіше сухожилки), розміщуються між вказівним і серед­нім пальцями з одного боку і великим пальцем масажиста — з другого.

Розтирання. Шкіру й тканини, розміщені глибше, розтирають кількома па­льцями, надаючи їм руху в коловому напрямі. При цьому пальці масажиста не ковзають по шкірі, а зміщують її разом з пальцями.

Розминання полягає у зміщенні тканин і підніманні їх з наступним віджи­манням або ж у переривчастому натисканні на них.

Розрізняють три прийоми розминання: валяння, ковзне розминання і вижи­мання.

Биття — це низка уривчастих, що йдуть один за одним, ударів долонею, кулаком, перкусійним або дерев'яним молотком.

Розрізняють чотири способи биття: рубання, поплескування, удар кулаком, посту кування.

Вібрація. За допомогою спеціальних апаратів (ручних або електричних віб­раторів) тканинам надають дуже малих, що швидко чергуються, коливальних рухів, які ритмічно йдуть один за одним.

Висновки: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Після виконання практичного заняття студент повинен:

Знати

Набуття практичних навичок застосування холодних процедур (охолодні компреси, сухий холод, ножні ванни)

Ознайомлення з методикою паро-, парафіно- і озокери-толікування

Оволодіння основними прийомами массажу

Вміти

Поиск по сайту: