Зміст і послідовність виконання завдань. Завдання 1. Оволодіння технікою ін'єкцій

Завдання 1. Оволодіння технікою ін'єкцій

Пнутрішньошкірні ін'єкції. Готують операційне поле, обробляють руки; в шприц набирають розчин анестетика, приєднують голку. Лівою рукою тримають голку й шприц біля її канюлі, правою — притримують циліндр шприца та поршень. Голку вколюють у товщу шкіри навскіс на глибину 1-3 мм і, натискуючи на поршень, ін'єкують 0,2 - 0,5 мл розчину. Контролем правильної ін'єкції є утворення невеликого жовна з чіткими контурами, часто воно набирає кольору лимонної кірки.

Підшкірні ін'єкції. Пальцями лівої руки беруть шкіру в складку, а правою рукою, тримаючи голку і шприц між великим, вказівним і середнім пальцями, вколюють на глибину 1,5 - 3 см. Натискуючи на поршень шприца вказівним пальцем, ін'єкують розчин. При ін'єкції значних об'ємів рідини голку обережно переміщують у різних напрямах. Після ін'єкції місце проколу притискують тампоном.

Рис. Схема ін'єкцій: а — внутршньошкірної; б — підшкірної; в — внутрішньом'язової

Підшкірні ін'єкції найчастіше роблять у ділянку шиї, бокову грудну стінку, внутрішню поверхню стегна.

Внутрішньом'язові ін'єкції. Голку з приєднаним до неї шприцом вколюють на глибину 2 — 5 см перпендикулярно до шкіри, іноді під кутом. Канюлю голки й шприц тримають кінцями всіх пальців. Голку вколюють на 2/3 її довжини, щоб у разі, якщо вона зламається, її можна було витягти (найчастіше голки відламуються біля канюлі). Після ін'єкції шкіру притискують пальцями лівої руки і виймають голку. Місце уколу змазують 5 % спиртовим розчином йоду і притискують тампоном.

У лякливих тварин, особливо у молодих коней, голку вколюють окремо коротким поштовхом на глибину 2-4 см, приєднують шприц і роблять ін'єкцію.

Для внутрішпьом'язових ін'єкцій найчастіше використовують ділянку шиї, медіальної голівки триголового м'яза плеча, м'язи стегна тощо.

Завдання 2. Оволодіння технікою пункцій вен і внутрішньовенних вливань

У великої й дрібної рогатої худоби та коней найчастіше проколюють яремну вену. У худоби іноді здійснюють прокол підшкірної вени живота, у коней — зовнішньої грудної вени. У свиней використовують велику вушну вену на зовнішній поверхні вуха; у невеликих свиней іноді роблять пункцію підшкірної вени живота; у собак використовують малу підшкірну вену (на латеральному боці тазової кінцівки) або підшкірну вену передпліччя.

Худобу й коней фіксують у стоячому положенні (нерідко у фіксаційному станку, застосовують носові щипці, закрутку тощо). В середній третині яремного жолоба вистригають шерсть, шкіру обробляють антисептичним розчином. Нижче від цього місця яремну вену стискають пальцями лівої руки; вона наповнюється і чітко контурується. Стискати вени можна гумовим джгутом або спеціальним затискачем. Тримаючи голку великим і вказівним пальцями правої руки зрізом вістря до шкіри, проколюють шкіру і стінку вени найчастіше в два прийоми: спочатку шкіру, далі стінку вени; при відповідних навичках шкіру й стінку вени проколюють заразом. Голку вколюють у напрямі голови під кутом 40 — 45°. Якщо з канюлі голки кров витікає цівкою або частими краплями, прокол вени зроблено правильно.

Після взяття крові знімають джгут, виймають голку, а місце проколу прити­скують тампоном, щоб запобігти утворенню гематоми.

Якщо пункцію вени роблять з метою вливання лікарських розчинів, голку просувають у вену на 2 — 3 см, що запобігає її висмикуванню з вени під час рухів тварини, і знімають джгут. Після цього голку з'єднують зі шприцом або інфузійним апаратом, стежачи за тим, щоб у вену не потрапило повітря (можлива повітряна емболія). Спочатку інфузійний апарат тримають нижче від місця проколу, а коли в контрольній трубці з'явиться кров, апарат піднімають і починають вливання. Оптимальна швидкість внутрішньовенної ін'єкції — 30 — 50 мл розчину за хвилину.

Після закінчення вливання від голки від'єднують гумову трубку і притискують вену пальцем нижче від місця проколу. Промивши голку кров'ю, припиняють здавлювати вену, видаляють голку, а місце проколу притискують тампоном.

У свиней на основу вуха накладають джгут з тонкої гумової трубки. Обробляють операційне поле, ін'єкційною голкою, з'єднаною з тонким гумовим шлангом, роблять прокол у напрямі основи вуха. Як тільки з'явиться кров, знімають джгут, приєднують шприц і здійснюють ін'єкцію.

У собак помічник здавлює кінцівку вище від місця проколу. Після того як вена наповниться кров'ю, її стінку проколюють голкою з приєднаним шприцом, спрямовуючи вістря голки за течією крові. Як тільки в шприц почне надходити кров, припиняють здавлювати кінцівку і, натискуючи на поршень, виконують ін'єкцію. Після її закінчення швидким рухом виймають голку, а місце проколу притискують тампоном.

Знати

· Оволодіння технікою ін'єкцій