|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Зміст і послідовність виконання завдань. Завдання 1.Дослідження загального стану пораненої твариниЗавдання 1.Дослідження загального стану пораненої тварини Дослідження проводять всебічно і послідовно за таким планом: 1. збирають анамнез — з'ясовують час поранення, вид предмета, яким завдано рану, час і характер надання першої допомоги, умови доставки пораненої тварини в лікувальну установу тощо; 2. визначають загальний стан тварини — вимірюють температуру тіла, досліджують стан пульсу, дихання, слизових оболонок, положення ушкодженого органа, функціональні розлади (порушення приймання корму, дефекації, сечовиділення, наявність кульгавості тощо). Відмічають підвищення або зниження чутливості, неспокій, пригнічення чи збудження.
Завдання 2.Зовнішнє дослідження рани Визначають локалізацію рани, її розміри, форму, стан ранових і прилеглих тканин, характер виділень із рани. Оглядаючи рану, зазначають її локалізацію (рана в ділянці правого передпліччя) і поверхню ділянки (з латеральної поверхні). Визначають форму рани (округла, трикутна, неправильна, лінійна та ін.), розміри її (у сантиметрах, за допомогою лінійки). Контури рани наносять на целофанову плівку і за допомогою міліметрового паперу розраховують розмір ранового дефекту. Визначають ступінь зяяння рани та її забрудненості, наявність кровотечі, згустків крові у рані, припухлість і характер ранових країв (рівні, нерівні, набряклі, просочені кров'ю, підсохлі). Під час дослідження виділень з рани звертають увагу на їх кількість, характер (кров, лімфа, ексудат), колір, запах, консистенцію, домішки слини, сечі, кормових мас, фекалій, синовії.
Завдання 3.Внутрішнє дослідження рани і хірургічна обробка її Внутрішнє дослідження рани розпочинають після вистригання (вибривання) шерсті навколо рани, знеболювання й обробки рани та шкіри навколо неї спиртовим розчином йоду. Визначають стан ранових стінок (рівні, розтрощені, наявність «кишень», проникнення в суміжні порожнини) після розкриття їх рановими гачками, глибину рани — зондом, наявність у рані згустків крові, сторонніх предметів. Одним із способів хірургічної обробки е розсікання й неповне вирізування свіжої забрудненої (інфікованої) рани. Цю криваву операцію здійснюють за допомогою гострих ножиць або скальпеля. Розрізують усі тканинні перемички, містки, фасції, апоневрози, розтинають гематоми, що утворилися під ними, надаючи рані простої форми. Після цього рану добре розкривають гачками й вирізують усі розчавлені та розірвані м'язи, підрівнюють краї стінок рани, спиняють кровотечу перев'язуванням і торзуванням судин. Хірургічну обробку закінчують припудрюванням рани по всій її поверхні та накладанням швів. У нижній кут рани ставлять відсмоктувальний дренаж і накладають захисну пов'язку на всю поверхню рани. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |