Зміст і послідовність виконання завдань. Завдання 1. Ознайомлення з перев'язним матеріалом і хірургічною білизною

Завдання 1. Ознайомлення з перев'язним матеріалом і хірургічною білизною

Основним перев'язним матеріалом є марля бавовняна тканина, виготовлена зі слабко покручених, пухко переплетених ниток. Марля може бути білою (хімічно знежиреною) і сірою (не знежиреною). Біла марля має високу вбирну здатність і швидко висихає, тобто добре проводить вологу, а складена в кілька шарів — надійно захищає від пилу та бруду. Сіра марля погано всмоктує вологу. Замість марлі іноді використовують бавовняну тканину для білизни; вона щільніша й важча за марлю, гірше вбирає й міцніше утримує вологу.

Вату також виготовляють з бавовни. Це пухка маса тонких волоконець. Її легко розривають на шматки потрібного розміру і надають їм відповідної форми. Біла (знежирена) вата добре вбирає вологу і різні розчини, сіра (незнежирена), навпаки, погано вбирає вологу, застосовують її переважно як ізолювальний та утеплювальний матеріал.

Крім цих найпоширеніших перев'язних матеріалів іноді застосовують лігнін — тонкий пористий папір (виробляють з деревини кип'ятінням у кислотах), який має високу вбирну здатність.

Як допоміжний матеріал раніше використовували торф'яний мох, його виготовляють з висушених стебел моху, які ретельно очищають, розривають і складають докупи. Рідше використовують спресовані пластинки. Торф'яний мох має високу вбирну здатність, а також дезодорувальні та дезінфекційні властивості.

Іноді застосовують також целофан — прозорий, міцний, непроникний для вологи матеріал; він має непогані ізоляційні властивості, тому його використовують для компресів і як покривний матеріал для ранових пов'язок. Замість целофану можна використовувати поліетиленову плівку, а також клоччя — очищене від твердих часточок льняне або конопляне волокно.

Перев'язному матеріалу надають різної форми, зручної для конкретної хірургічної роботи.

Бинт — стрічка з марлі, згорнута в тугий циліндр. У ньому розрізняють згорнуту частину, або головку, вільний кінець, внутрішню та зовнішню поверхні. Ширина його 5-15 см, довжина — від 5 до 10 метрів. При виготовленні бинтів своїми силами кусок марлі туго намотують по всій ширині на рівний металевий або дерев'яний стрижень, який потім виймають, а марлевий валик розрізують на бинти.

Тампон має чотирикутну форму, виготовляється з куска марлі розміром 10 х 10 см, згорнутої у вигляді конверта. Ватяно-марлеві тампони найчастіше роблять розміром 4 х 6 см з куска марлі розміром 10 х 14 см. Краї марлі підгортають усередину, щоб нитки не потрапили в рану. Всередину марлі кладуть шарбілої вати розміром 4x6 см, завтовшки 0,5 — 0,7 см і загортають його з усіх боків.

Ватяні кульки — жмутки вати кулястої форми, які використовують для обробки рук і операційного поля.

Дренаж — вузька стрічка з марлі, складена по довжині вдвоє чи вчетверо, яку застосовують для дренування ран.

Серветка — кусок марлі квадратної чи прямокутної форми, найчастіше розміром 10 х 16 або 20 х 50 см.

Косинку виготовляють з куска марлі трикутної форми (довжина основи 180 см, висота — 65 см).

Лонгет — кусок марлі, полотна чи бязі у вигляді видовженого чотирикутника.

Праща — лонгет, кінці якого розрізані у поздовжньому напрямку на 2-3 тасьми.

Хірургічну білизну (халати, шапочки, косинки, маски, рушники, простирадла тощо) виготовляють з легкої бавовняної тканини. Вони повинні ізолювати одяг, волосся, закривати рот і ніс.

Завдання 2. Підготовка перев'язного матеріалу та хірургічної білизни до стерилізації

Спочатку готують до роботи стіл: витирають начисто (за потреби обробляють З % карболовою кислотою) і застилають чистим випрасуваним простирадлом. Перед роботою з перев'язним матеріалом обов'язково миють руки з милом і 0,5 % розчином аміаку, після чого витирають насухо чистою гігроскопічною ватою. На простирадло накладають перев'язний матеріал — марлю, вату, бинти, серветки, тампони тощо або готують окремі види перев'язного матеріалу з марлі за допомогою ножиць, які протирають 3 % розчином карболової кислоти.

Випрану і випрасувану хірургічну білизну перед стерилізацією перевіряють на чистоту і цілість (чи є на ній зав'язки, ґудзики тощо).

Для стерилізації перев'язний матеріал і хірургічну білизну кладуть у спеціальні металеві стерилізаційні коробки. Речі в стерилізаційних коробках розміщують не щільно. Для кожного виду перев'язного матеріалу доцільно мати окрему стерилізаційну коробку. Якщо в одній стерилізаційній коробці доводиться стерилізувати різні види перев'язних матеріалів, то її розділяють картонними перегородками на кілька комірок. Хірургічну білизну бажано стерилізувати окремо. На дно стерилізаційної коробки кладуть простирадла, на них — маски, шапочки, халати і зверху — рушники, призначені для витирання оброблених рук.

Коробки закривають кришками, сітчасті отвори в бічних стінках відкривають. У разі відсутності стерилізаційних коробок перев'язний матеріал кладуть у чисті полотняні торбинки із зав'язками або дротяні каркасні коробки, обтягнуті полотном.

Завдання 3. Проведеннястерилізації

Перев'язний матеріал і хірургічну білизну стерилізують в автоклаві сухою парою під тиском.

Заповнені стерилізаційні коробки вміщують у стерилізаційну камеру автоклава і щільно закривають її кришкою за допомогою спеціального механізму. Баланс запобіжного клапана встановлюють на позначці 1,5 чи 2 атм і закривають усі крани, крім паровідвідного і крана водомірного скла, після чого вмикають форсоване нагрівання. Щойно з паровідвідного крана почне виходити рівномірний струмінь сухої пари (має сизуватий відтінок, погано конденсується), кран закривають і доводять тиск в автоклаві до 1 атм. Післяцього кран відкривають і випускають усю пару із залишками повітря, яке знижує дезінфекційну силу пари, паровідвідний кран закривають і доводять тиск в автоклаві до потрібної величини.

При 1,5 атм (126,8 °С) стерилізують упродовж 30 хв, при 2 атм (132,9 °С) — 20 хв. Далі нагрівання припиняють, обережно відкривають кран і випускають пару, доки тиск не знизиться до нуля, обережно відкривають кришку автоклава і виймають стерилізаційні коробки, відразу закриваючи бічні отвори.

Стерилізацію текучою парою здійснюють в апараті Коха, у відрі чи в баку з кришкою. їх на 1/3 заповнюють водою, над якою ставлять дротяну сітку. На неї вміщують стерилізаційну коробку чи пакети з перев'язним матеріалом і хірургічною білизною.

Посудину закривають кришкою, в якій мають бути невеликі отвори, і починають нагрівати. Початком стерилізації вважають момент, коли пара крізь отвори в кришці виходить безперервним струменем. За температури пари, що становить 100 °С, стерилізують упродовж 1 — 2 год.

Стерилізацію прасуванням проводять, коли немає можливості застосувати наведені нижче способи. Температура праски досягає 150 °С. Спочатку прасують простирадло, на якому відбуватиметься обробка. Перев'язний матеріал і хірургічну білизну ретельно прасують з обох боків (марлю — з одного боку). Випрасуваний матеріал складають у стерилізаційні коробки або загортають у випрасуване простирадло

Стерилізацію кип’ятінням проводять упродовж 1 — 2 год. Гарячу воду зливають, а охолоджений перев'язний матеріал віджимають продезінфікованими руками і залишають закритій кришкою посудині, де його кип'ятили. Більш ефективне кип’ятіння в розчині етакридину лактату в розбавлянні 1: 1000.

Бинти, вату, марлеві серветки, тампони промисловість випускає стерильними, у непроникній для повітря і вологи упаковці; якщо упаковка розірвана, її знімають і проводять стерилізацію.

Висновки: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Після виконання практичного заняття студент повинен:

Знати

· Основний перев'язний матеріал і хірургічну білизну

· Методи підготовки перев'язного матеріалу та хірургічної білизни до стерилізації

· Етапи проведення стерилізації

Вміти

· підготовляти перев'язний матеріал та хірургічну білизну до стерилізації

· проводити стерилізацію перев’язочного матеріалу та хірургічної білизни

Інструктивна картка № 4

Поиск по сайту: