Зміст і послідовність виконання завдань. Завдання 1. Роз'єднання тканин

Завдання 1. Роз'єднання тканин

Тварину фіксують на операційному столі, готують операційне поле, проводять знеболення. Беруть у руки скальпель, який тримають як столовий ніж, рідше — як писальне перо. Посередині операційного поля розрізують шкіру. Розтин виконують в один прийом. Щоб шкіра при розрізуванні не зміщувалась, її фіксують пальцями другої руки. Глибина розтину має бути однаковою по всій довжині рани, а лінія розрізу — рівною.

Краї шкірної рани розсувають у боки і розтинають підшкірну клітковину. Фасції та апоневрози розтинають ножицями, які вводять у прорізане для них скальпелем «віконце», у це «віконце» також можна вставляти жолобчастий зонд і по ньому проводити розтин скальпелем. Завдяки такому прийому не ушкоджуються судини й нерви, розміщені під фасціями. М'язи розсувають за напрямом їхніх волокон ручкою скальпеля, зімкнутими ножицями тощо. Якщо м'язовий шар масивний або має виражені сухожилкові прошарки, його розсіка­ють скальпелем. При розрізуванні очеревини її захоплюють у складку пінцетом, роблять невелике «віконце», через яке ножицями під контролем пальця вико­нують розріз на потрібну довжину.

Завдання 2. Накладання швів

Голку затискують голкотримачем на межі її середньої й задньої третин. Один кінець нитки притискують до ручки голкотримача, проводять її вздовж інструмента, перекидають через кінчик губок, у яких затиснута голка, і кладуть на вушко; легким натисканням продавлюють нитку у вушко. При проколюванні тканин довгий кінець нитки утримують разом з ручками голкотримача.

Край рани фіксують пінцетом. Прокол роблять на відстані 5—12 мм від краю розрізу. При нешироких ранах другий край рани також захоплюють пінцетом, проколюючи його голкою на такій самій відстані. Розкривають голкотримач і перехоплюють ним кінець голки на протилежному краю рани. Після стискання його ручок і спрацювання «замка» витягують голку й більшу частину нитки.

У широких ранах голкотримач переміщують після проколювання одного краю рани й витягують голку. Далі голкотримач знову знімають, захоплюють ним голку ближче до вушка і лише після цього, утримуючи протилежний край рани пінцетом, роблять прокол.

Шви зав'язують морським вузлом. Для цього кінці нитки беруть обома руками. Кінець нитки в правій руці підводять під кінець нитки в лівій руці й зав'язують перший вузол. Не випускаючи краї ниток (щоб не розходилися краї рани), ниткою, що в правій руці, обвивають нитку, яку тримають у лівій руці, і зав'язують другий вузол. Утворюються дві симетричні петлі, що стискають одна одну.

У разі значного зяяння рани зав'язують хірургічний вузол — у першому вузлі нитку перевивають двічі, а другий вузол зав'язують, як морський.

Простий «жіночий» вузол для зав'язування швів непридатний — він легко розпускається.

Найчастіше застосовують вузловий шов — на очеревину, фасції, м'язи, шкіру тощо.

Кожен стібок цього шва накладають окремою ниткою (завдовжки 15 - ЗО см) і зв'язують. При зшиванні шкіри вузли розміщують збоку від рани: краї рани повинні стикатися по лінії розрізу; нитки обрізують ножицями, залишаючи кінці завдовжки приблизно 0,5 - 0,8 см. При заглибних швах вузли не змішують і кінці нитки обрізують біля самого вузла.

Безперервний кушнірський шов застосовують для зшивання очеревини, фас-цій, м'язів тощо. Цей шов накладають довшою ниткою. Перший стібок роблять біля одного з країв рани й відразу зав'язують вузол. Далі почергово на однаковій відстані (0,5-2 см) проколюють обидва краї рани й витягують голку. Нитку затягують, щоб краї рани зімкнулися (зійшлися). Бажано, щоб нитку весь час фіксував асистент — це полегшує роботу. Останній стібок виконують подвійним кінцем нитки, знімають голку і зав'язують подвійний і одинарний кінці нитки разом. Залишки нитки обрізують.

Рис. Види хірургічних вузлів і швів:

а — морський вузол; б— хірургічний вузол; в — вузловий шов; г — кушнірський, д — петлеподібний, е — матрацний шов; є — кишкові шви (1 — Шмідена; 2 — Ламбера)

Петлеподібний шов застосовують у випадках загрози прорізування вузлового шва (зяючі рани, грижові отвори тощо). Проколюють голкою краї рани і витягують частину нитки (зліва направо); наступний прокол роблять у зворотному напрямі (справа наліво). Кінці нитки зав'язують з одного боку рани (переривчастий шов). Такими стібками зашивають рану по всій її довжині (якщо не кладуть дренаж). Петлеподібний шов можна зробити безперервним (матрацним) швом.

Кишковий шов накладають на стінки кишок, шлунка, матки, сечового міхура. Такий шов буває дво-, іноді триповерховим. Перший поверх накладають на всю товщу стінки органа у вигляді безперервного шва. Голку вводять з боку слизової, а виводять — з боку серозної оболонки; з протилежного краю рани роблять так само (шов Шмідена). Цей шов виконує механічну функцію і завертає краї рани в порожнину органа. Другий поверх — герметичний шов. Проколюють лише серозний і м'язовий шари стінки органа — вводять і виводять голку з боку серозної оболонки (шов Лам-бера). Краї рани мають бути щільно з'єднані.

Завдання 3. Зняття швів

Знімають тільки поверхневі шви, накладені на шкіру й слизові оболонки. Заглиблені шви, які з'єднують фасції, м'язи, очеревину, шлунок, кишки тощо, не знімають.

Шви, накладені на шкіру, знімають через 8-10 діб. Перед зніманням шов змазують 5 % спиртовим розчином йоду. Пінцетом захоплюють вузол перерив­частого шва й злегка підтягують його; ножицями перерізують нитку під вузлом і весь стібок витягують пінцетом.

При видаленні безперервного шва перерізують кожен стібок і відрізки ниток витягують пінцетом. Змазують 5 % спиртовим розчином йоду.

Висновки: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Після виконання практичного заняття студент повинен:

Знати

· Роз'єднання тканин

· Накладання швів

· Зняття швів

Вміти

Поиск по сайту: