Завдання 2. Застосування антисептичних речовин на рану

Перед застосуванням антисептичних речовин слід встановити фазу ранового процесу.

У фазі гідратації (самоочищення) використовують антисептичні порошки (білий стрептоцид з антибіотиками, білий стрептоцид з борною кислотою і йодо­формом та ін.). Ними ретельно припудрюють поверхню і в глибині рани. Якщо з рани рясно витікає ексудат або тканинна рідина, такими порошками імпрегну- ють марлеві дренажі, тампони і вводять їх у глибину рани на 2 — 3 доби.

Антисептичні розчини стрептоциду, етакридину лактату, фурациліну, калію перманганату використовують у тампонах, які залишають у рані на 1 — 2 доби.

Фізичну антисептику за Преображенським застосовують, щоб зумовити при­плив лімфи з глибини тканини на поверхню рани. Таким чином посилюється гідратація, вимиваються мікроби, пил, пісок та ін. Цей процес називають лімфо- лаважем. У ранову порожнину вводять на добу тампон, просочений гіпертонічним розчином (10 % натрію хлориду, 20 % магнію сульфату, 50 % цукру, меду).

Застосовують метод глибокої антисептики, для чого вглиб тканини на­вколо рани вводять розчини антибіотиків або етакридину лактату, фурацилі­ну на новокаїні, стрептоциду на фізрозчині. Ці самі розчини вводять також внутрішньоартеріально за допомогою тонкої голки з трубкою і шприца.

Якщо в рані після такого лікування спостерігаються запальні процеси, на­бряки, проводять повторну хірургічну обробку, під час якої розрізують «кишені», роблять контрацептури, ставлять марлеві або гумові трубки, дренажі.

У фазу дегідратації, що збігається з ростом грануляційної тканини на поверхні рани і періодом епітелізації, використовують: у періоді гранулювання рани — емульсії Вишневського, синтоміцину, стрептоциду, риб'ячий жир та мазі (йодо­формну, іхтіолову, ксероформну та ін.); у період епітелізації — цинкову мазь, при­сипки з бісмуту, дерматолу, 1 % спиртовий розчин піоктаніну, брильянтовий зеле­ний, які підсушують рану; знімають кірочки по периферії рани, збривають шерсть.

Для стимулювання загоєння ран застосовують переливання крові, різні ме­тоди патогенетичної терапії, парафінолікування, ультрафіолетове випроміню­вання. Новокаїнові блокади ефективні в період грануляції та епітелізації.

Висновки: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Після виконання практичного заняття студент повинен:

Знати

Ознайомлення з загальними правилами перев'язування ран

Застосування антисептичних речовин на рану

Вміти

Інструктивна картка

По виконанню практичного заняття

З навчальної дисципліни «Хірургія ветеринарної медицини»

Поиск по сайту: