|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Розрахунок показників
Показники варіантів проекту за дальністю безпосадкового польоту літака відповідного типу
Таблиця 1
Графік 1
Таблиця 2
Графік 2
З графіку 1 та графіку 2 видно, що значення годинної продуктивності літака спочатку зростає в міру збільшення безпосадкової дальності до , а потім зменшується внаслідок зменшення значення граничного комерційного завантаження літака , яке відбувається більшою мірою, ніж зростає значення рейсової швидкості літака (L). На графіках показано також, що рейсова швидкість (L) зростає в міру збільшення безпосадкової дальності, асимптотично наближуючись до значення крейсерської швидкості , яка є сталою величиною, оскільки є параметром літака певного типу. Характер залежності собівартості одного тонно-кілометра пояснюється тим, що значення собівартості однієї виробничої льотної години у міру збільшення безпосадкової дальності зменшується незначною мірою і в пропонованому курсовій роботі прийняте за постійне, а значення годинної продуктивності літака спочатку зростає в міру збільшення безпосадкової дальності до , а потім зменшується.
Графік 3
З графіка 3 бачимо,що Зт.км f перетинається з Зт.км е в точці (Le + Lгран)/2.Таким чином Lзадан знаходиться у зоні найкращого використання літака типу «е»,тому для такої діяльності найкращим був би літак типу «е». Також,літак типу «е» буде більш економічно ефективним,оскільки Зт.км е < Зт.км f.
Завдання 2. Економічна оцінка ефективності залучення інвестицій у збільшення парку літаків для заданих умов їх експлуатації Загальна постановка завдання 2 полягає в тому, що авіапідприємство розробляє та обґрунтовує проектне рішення щодо доцільності оренди одного із двох можливих типів літаків для організації перевезень на авіалініях із заданою безпосадковою дальністю протягом кожного з поточних років t терміну здійснення проекту (1, 2,…, t,…, T). Мета завдання: закріпити теоретичні знання і виробити практичні навички з розрахунків економічної ефективності залучення інвестицій для здійснення авіапідприємством збільшених обсягів перевезень протягом заданого проекту. Зміст завдання: відповідно до вихідних даних, до складу яких входять результати розрахунків, одержані після виконання завдання 1 "Порівняльна економічна оцінка ефективності експлуатації літаків у заданих умовах організації авіаперевезень", і основних теоретичних відомостей вирішити такі завдання: 1. За критеріями максимуму чистого дисконтованого доходу (інтегрального економічного ефекту) та максимуму значення коефіцієнта «доходи – витрати» визначити найбільш ефективний тип літака для здійснення авіаперевезень. Для цього необхідно: · визначити фінансові потоки по роках за варіантами проекту (типами літаків); · розрахувати показники ефективності інвестиційного проекту. Основні теоретичні відомості Розрахунок показників економічної ефективності інвести-ційних проектів проводиться за такими формулами:
(2.1) , (2.2) (2.3) (2.4)
(2.5)
(2.6) , (2.7) де ЧДД –чистий дисконтований дохід, або інтегральний (сумарний) економічний ефект за весь період життєвого циклу (період здійснення проекту); Дt та Вt – відповідно припливи грошових коштів (поточні доходи) та відпливи грошових коштів (поточні витрати) в рік t, грн/рік; t – поточний рік виконання проекту (1,2,3…, Т); Т – останній рік виконання проекту, прийняти Т = 5 років; r – ставка дисконту, взяти r = 0,15 1/рік; t т.км- тарифна ставка (ціна перевезень), грн/т.км; S т.км.б – собівартість перевезень на базовому (менш ефективному) літаку, що визначається в завданні 1, грн/т.км; k рент– коефіцієнт рентабельності за собівартістю перевезень, взяти k рент = 0,25 часток одиниці; kw – коефіцієнт, що враховує щорічне збільшення обсягів перевезень W р відносно обсягів перевезень попереднього року, взяти kw = 0,02 часток одиниці; S т.км – собівартість перевезень на літаку, для якого визначаються поточні доходи або витрати (дані взяти із завдання 1), грн/т.км; П приб.т.км – податок на прибуток підприємства, грн/т.км; k подат– коефіцієнт оподаткування прибутку підприємств, становить 0,25 часток одиниці. У цьому завданні розмір орендної плати В ор.т.км, що розрахований на одиницю транспортної продукції, грн/т.км, взято рівним 15 %/рік від значення питомих капіталовкладень К пит. Це пояснюється такими міркуваннями. Орендна плата встановлюється, насамперед, за використаний льотний ресурс. Вона враховує вартість зносу техніки в розмірі амортизаційних відрахувань, витрати орендодавця з передання техніки в оренду та його прибуток. Встановлене значення відповідає випадку, за якого амортизаційний термін служби літака дорівнює десяти рокам, а орендна плата на 50 % вища від амортизаційних відрахувань. Розмір амортизаційних відрахувань Α т.км, грн/т.км, за прийнятого терміну служби, становить 10 %/рік від значення питомих капіталовкладень К пит. У цьому завданніприпускається, що орендна плата сплачується підприємством за рахунок його власних коштів і підприємство не сплачує процентів за кредит зі свого прибутку. Поряд із чистим прибутком, амортизаційні відрахування, що включаються до собівартості продукції, є джерелом коштів підприємства для здійснення орендних платежів. Коефіцієнт співвідношення "вигоди – витрати", у частках одиниці, розраховується за такою формулою: , (2.8)
де Т – термін виконання проекту (t = 1,2,…,Т; Т=5).
Розрахунок показників =3,4(1+0,25)=4,25 грн/ткм Д1=4,25*170000000=722500000 грн/рік Д2=722500000*1,02=736950000 грн/рік Д3=736950000*1,02=751689000 грн/рік Д4=751689000*1,02=766722780 грн/рік Д5=766722780*1,02=782057236 грн/рік
Літак типу «f» = (4,25-3,4)*0,25=0,2125 грн/ткм В1=(3,4-0,37+0,555+0,2125)*170000000=645575000 грн/рік В2=645575000*1,02=658486500 грн/рік В3=658486500*1,02=671656230 грн/рік В4=671656230*1,02=685089355 грн/рік В5=685089355*1,02=698791142 грн/рік
ЧДД=66891304,3+67640948,3+68993767,2+70373642,2+55510729,3= =329410391
Кд/в=(722500000/1,15+736950000/1,16+751689000/1,16+766722780/1,16+ +782057236/1,5)/(645575000/1,15+658486500/1,16+671656230/1,16+ +685089355/1,16+698791142/1,5)=1,12
Кд/в>1,тому проект є окупним.
ДtKt К1=1/(1+r)t=0,87 К2=0,76 К3=0,66 К4=0,57 К5=0,5
Д1 К1=722500000*0,87=628575000 Д2 К2=736950000*0,76=560082000 Д3 К3=751689000*0,66=496114740 Д4 К4=766722780*0,57=437031985 Д5 К5=782057236*0,5=391028618 BtKt В1 К1=645575000*0,87=561650250 В2 К2=658486500*0,76=500449740 В3 К3=671656230*0,66=443293112 В4 К4=685089355*0,57=390500932 В5 К5=698791142*0,5=349395571 (Дt-Bt)* Kt (722500000-645575000)*0,87=66924750 (736950000-658486500)*0,76=59632260 (751689000-671656230)*0,66=52821628,2 (766722780-685089355)*0,57=46531052,2 (782057236-698791142)*0,5=41633047
Літак типу «е» = (4,25-2,3)*0,25=0,4875 грн/ткм В1=(2,3-0,37+0,555+0,4875)*170000000=505325000 грн/рік В2=505325000*1,02=515431500 грн/рік В3=515431500*1,02=525740130 грн/рік В4=525740130*1,02=536254933 грн/рік В5=536254933*1,02=546980032 грн/рік
ЧДД=188847826+190964224+194783509+198679178+156718136= =929992873
Кд/в=(722500000/1,15+736950000/1,16+751689000/1,16+766722780/1,16+ +782057236/1,5)/(505325000/1,15+515431500/1,16+525740130/1,16+ +536254933/1,16+546980032/1,5)=1,43
Кд/в>1,тому проект є окупним,більш того, Кд/в е > Кд/в f,таким чином варіант «е» буде кращим ніж варіант «f». За даних умов використання літака «е» буде більш доцільним та економічно ефективним,ніж використання літака «f».
К1=1/(1+r)t=0,87 К2=0,76 К3=0,66 К4=0,57 К5=0,5 ДtKt Д1 К1=722500000*0,87=628575000 Д2 К2=736950000*0,76=560082000 Д3 К3=751689000*0,66=496114740 Д4 К4=766722780*0,57=437031985 Д5 К5=782057236*0,5=391028618 BtKt В1 К1=505325000*0,87=439632750 В2 К2=515431500*0,76=391727940 В3 К3=525740130*0,66=346988486 В4 К4=536254933*0,57=305665312 В5 К5=546980032*0,5=273490016
(Дt-Bt)* Kt (722500000-505325000)*0,87=188942250 (736950000-515431500)*0,76=168354060 (751689000-525740130)*0,66=149126254 (766722780-536254933)*0,57=131366673 (782057236-546980032)*0,5=117538602
Завдання 3. Економічна оцінка ефективності залучення інвестицій у збільшення парку літаків для заданих умов їх експлуатації за умов ризику. За основу взяти із Завдання 2 за формою Додатку 7 розрахунки значення показників «Дисконтовані поточні доходи t -го року, ДtКt, грн/рік» та «Дисконтовані поточні витрати t-го року, ВtКt, грн/рік» і скоригувати ці значення шляхом послідовного перемноження їх на відповідні значення показника «Коефіцієнт, що враховує ризик, частки одиниці», вихідні дані поякому наведено у Додатку 5. Всі результати розрахунків виконати за формою Додатків 9 і 10 і зробити відповідні висновки. Вихідні дані: отримані результати завдання №1, завдання №2, таблиця 3. Таблиця 3 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.038 сек.) |