СПЕЦІАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ

Декоративність характеризується спеціальними естетичними вла­стивостями будівельних облицювальних матеріалів різного походжен­ня, такими як колір, блиск, рисунок, фактура тощо. Ці властивості зберігаються тривалий час у процесі експлуатації.

Для надання блиску застосовують різні методи залежно від виду матеріалу: для щільних гірських порід (граніт, мармур, лабрадорит тощо) застосовують полірування до дзеркальної поверхні; на кера-м'чіі матеріали наносять глазур, на скло — емаль і т. ін. Ці методи сприяють також підвищенню водонепроникності й довговічності ма­теріалів.

Під фактурою розуміють характер лицьової поверхні матеріалу, її зоентнній вигляд. Фактура різних деталей вибирається залежно від їхнього призначення. Для штучних будівельних матеріалів (облицю­вальна кераміка, скло, декоративний бетон тощо) фактура може бути гладенькою, рифленою, тисненою, візерунчастою тощо.

Акустичні властивості. Розрізняють такі акустичні властивості: звукопоглинання, звукоізоляція, звукопроникність.

Звукопоглинання — це здатність матеріалу поглинати зву­кові хвилі, що падають на нього; оцінюється коефіцієнтом звукопогли-нання

де £погл — кількість поглинутої звукової енергії; £пад — загальна кількість звукової енергії, яка падає на матеріал за одиницю часу; 0 < а< 1.

Звукопоглинальні матеріали характеризуються великою порис­тістю з переважанням сполучених та розгалужених пор і призначені для зниження шуму в приміщеннях.

Звукоізоляція — це здатність матеріалу чинити опір про­ходженню звукової хвилі. Ця здатність характеризується ступенем зниження рівня звукового тиску внаслідок проходження звуку крізь конструкцію.

Звукопроникність —це здатність матеріалу пропуска­ти звукові хвилі.

Електропровідність характеризує здатність матеріалу проводити електричний струм і оцінюється питомою електричною провідністю в сименсах на метр (См/м). Злектропровідними матеріалами є метали, а також деякі матеріали у вологому стані (деревина, бетон). Здатність металу пропускати електричний струм використовують для натягання арматури. Більшість будівельних матеріалів мають електроізоляційні властивості (щільні мінеральні матеріали: фарфор, скло, мармур тощо).

Прозорість —це здатність матеріалу пропускати світлові про­мені, яка забезпечує наскрізну* видимість. До прозорих матеріалів належить віконне листове скло, світлопропускна здатність якого ста­новить 84...87 %, деякі полімерні матеріали: оргскло, прозорі скло­пластики, плівки.

Газопроникність. Якщо існує різниця тиску газів (повітря) біля зовнішньої та внутрішньої поверхонь стіни споруди або тиск однако­вий, а температури газів різні, то відбувається переміщення їх крізь пори й тріщини матеріалу, тобто спостерігається явище газопроник­ності.

Газопроникність оцінюється коефіцієнтом газопроникності К_Г, кг/(м • с • Па), який визначається масою газу, що пройшов крізь 1 м² площі поверхні шару матеріалу завтовшки 1 м за одиницю часу (1 с), коли різниця тиску газу 1 МПа. Газопроникність матеріалу залежить насамперед від кількості й характеру пор та вологості.

Коефіцієнт газопроникності /С_г, кг/(м • с • Па), деяких будівель­них матеріалів: туф артикський — 15,3 • 10~⁶; цегла керамічна — 1,27 • 10~"⁶; бетон важкий*—0,11 • 10^-8; сосна (упоперек волокон) — 0,82 • ІО'⁶.

Радіаційна непроникність — це здатність будівельного матеріалу бути захистом від радіоактивних впливів. Хорошим поглиначем ней­тронів і у-випромінювання є матеріали, що містять значну кількість хімічно зв'язаної води, й надважкі матеріали (гідратні бетони,

лимоніт, магнетит, барит), а також свинець. Такі матеріали застосовуй ють у будівництві атомних електростанцій та інших споруд атомної енергетики.

Поиск по сайту: