АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Читайте также:
  1. БНМ 4.1.6. Магнітні властивості речовини
  2. Будова і властивості напівпровідників
  3. Будова і властивості полімерів
  4. Визначити, які властивості або тип темпераменту лежать в основі такої поведінки.
  5. Визначники та їх основні властивості.
  6. Виробнича функція та її властивості
  7. Властивості арифметичного кореня n-го степеня.
  8. Властивості атомів
  9. Властивості білків
  10. Властивості визначників
  11. Властивості визначників.
  12. Властивості детермінанта

Дисперсність характеризується ступенем тонкого подрібнення твердого тіла та оцінюється показником питомої поверхні.

До числа дисперсних будівельних матеріалів належать: цементи, гіпсові та інші мінеральні в'яжучі, порошкоподібні добавки, пігменти тощо.

Питому поверхню дисперсного матеріалу виражають відношен­ням сумарної поверхні всіх часточок до одиниці маси, м2/кг. Наприк­лад, цементи розмелюють до питомої поверхні, що дорівнює 350... 500 м2/кг.

Внаслідок фізико-хімічних особливостей поверхневого шару ак­тивність хімічних процесів, що відбуваються на поверхні дисперсних часточок, тим вища, чим більша їхня сумарна поверхня. Щоб одержа­ти, наприклад, швидкотверднучі цементи, збільшують тонкість поме- - лу, тобто питому поверхню цих цементів. Із збільшенням питомої по­верхні цементу від 350 до 500 м2/кг міцність бетону через добу збіль­шується майже вдвічі.

Дисперсні матеріали можуть перебувати в різних середовищах: по­вітряному, рідкому й твердому, утворюючи при цьому дисперсні си­стеми. Дисперсні системи, в яких часточки подрібненої речовини ра­діусом 0,1... 1,0 мкм (дисперсна фаза) перебувають у рідині в зваже­ному стані й поступово осідають під дією власної ваги, називають сус­пензіями (наприклад, глиняна суспензія). Системи, які містять у собі часточки радіусом 0,0001...0,0100 мкм, називають колоїдними. Осі­дання часточок під дією власної ваги при цьому не відбувається.

В'язкість зумовлюється внутрішнім тертям у рідині під час пере­міщення одного шару рідини відносно другого. Величини цих сил у

різних рідинах і розплавах різні й зумовлюються їхніми властивостям ми. В'язкість характеризується коефіцієнтом динамічної в'язкості ц, Па • с. Відношення ц до істинної густини р рідини або розплаву на­зивають коефіцієнтом кінематичної в'язкості, м2/с,


 

Із зниженням температури в'язкість деяких матеріалів, таких як бітуми, смоли, клеї, мінеральні розплави, підвищується.

Пластичність мінерального тіста — це здатність тістоподіб­ної маси деформуватися без порушення суцільності під впливом механічних дій, які проявляються в процесі формування матеріалів і виробів.

Мінеральним тістом називають висококонцентровані водні суспен­зії глини, вапна, цементу та інших дисперсних мінеральних мате­ріалів.

Пластичність мінерального тіста зумовлюється механічними влас­тивостями тонких шарів води, що прилягають до твердих дисперсних часточок, а також хімічними властивостями останніх.

Пластичність мінерального тіста сприяє прискоренню й поліп­шенню процесів змішування, ущільнення й формування керамічних матеріалів (які виготовляються з глиняних мас), бетонів, будівельних розчинів тощо. При цьому поліпшуються однорідність, структура, міцність та інші властивості матеріалів і виробів.

Когезія — це показник внутрішнього зчеплення матеріалу, зу­мовлений міжмолекулярними силами зчеплення (когезійними силами). Когезія характеризується міцністю зчеплення при розриві структур­них утворень, що виникають у процесі створення матеріалу (наприк­лад, у затверділому цементі).;

Адгезія — це показник зовнішнього зчеплення матеріалів один з одним на поверхні їх контакту. Адгезія характеризується міцністю зовнішнього зчеплення між структурними утвореннями різних матеріа­лів (найчастіше в конгломератних будівельних матеріалах). Наприк­лад, у бетоні, залізобетоні — це зчеплення між новоутвореннями це­ментного каменю й заповнювачами, арматурою; при склеюванні — зчеплення (прилипання) клею й склеюваних матеріалів.

Когезія й адгезія зумовлюються хімізмом процесів, що відбува­ються, властивостями структурних утворень, будовою матеріалу, ха­рактером його поверхні й істотно впливають на міцність будівельних матеріалів і конструкцій.

Здатність до твердіння характерна для певної групи матеріалів, які називають в'яжучими речовинами. Вони, перебуваючи в робочо­му стані у вигляді пластичного тіста, за певних умов переходять до твердого стану.

Твердіння мінеральних в'яжучих — це здатність їх внаслідок змі­шування з водою утворювати в'язке тісто, яке з часом самочинно

 

переходить до каменеподібного стану, тобто твердне, набуваючи при цьому певної міцності. Затвердіваючи, в'яжуча речовина скріплює в єдине ціле пісок, щебінь, гравій, арматуру, які вводяться в мінеральне тісто. В результаті дістають такі матеріали, як будівельний розчин, бетон, залізобетон.

Здатність до емульгування характеризується властивістю дея­ких матеріалів утворювати з водою рідкі дисперсії — емульсії. Емуль­сією називають систему з двох незмішуваних рідин, одна з яких у ви­гляді иайдрібніших краплин (дисперсна фаза) рівномірно розподілена в другій (дисперсне середовище). Для того щоб емульсія не розшаро­вувалася, тобто була стійкою, до неї під час приготування вводять спеціальні речовини—емульгатори. Емульгатори — це поверхнево-активні речовини, які адсорбуються на поверхні поділу фаз, знижую­чи її поверхневий натяг. Навколо часточок (краплинок) дисперсної фази утворюється оболонка, що перешкоджає злиттю, укрупненню крапель.

У будівельній практиці застосовують переважно Водні емульсії на основі бітумів, масел, дьогтів, природних і синтетичних полімерів.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)