Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я

План

Вступ

1. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я.

2. Здійснення оперативного триступеневого контролю за станом охорони праці.

3. Типи вогнегасників. Будова, призначення та правила використання вуглекислотних вогнегасників.

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.

Однією з основних складових системи управління охороною праці є контроль за охороною праці, і від того, наскільки він чітко виконується, залежить стан охорони праці на підприємстві. Зміст функції контролю полягає у перевірці стану умов праці, виявленні відхилень від вимог законодавства про працю, від стандартів безпеки праці, правил і норм охорони праці, рішень директивних органів, а також у перевірці виконання службами й підрозділами своїх обов’язків у сфері охорони праці.
Контроль буває технічний, якщо його об’єктами є предмети праці (продукція, технічна документація), засоби праці (обладнання, інструмент), трудові процеси, а також соціальний, якщо його об’єкт становить діяльність людини.
Вогнегасники - технічні пристрої, призначені для гасіння пожеж в початковій стадії їх виникнення. Вогнегасники класифікуються по виду гасячої речовини, що використовується, об'єму корпусу і способу подачі вогнегасячого складу.

Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я.

Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.

Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором). Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен процент втрати ним професійної працездатності.

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, крім того, не менше річного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті.

Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету підприємства, але не більш як на п'ятдесят процентів.

Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією з розслідування нещасного випадку.

Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування (в тому числі санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобів, по догляду за ним та інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, що видається у встановленому порядку; подає інвалідам праці, включаючи не працюючих на підприємстві, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок, а при можливості - за рахунок підприємства.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи власник зобов'язаний забезпечити відповідно до медичних рекомендацій його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи. потерпілий відшкодування моральний бракування

Якщо власник не має можливості працевлаштувати на своєму підприємстві осіб, які частково втратили працездатність, але не стали інвалідами, він зобов'язаний відрахувати цільовим призначенням до Державного фонду сприяння зайнятості населення кошти у розмірі середньорічної заробітної плати працівників за кожне нестворене робоче місце для таких осіб. Працевлаштування цих осіб здійснюється державною службою зайнятості населення.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Відшкодування моральної шкоди

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Перегляд розміру відшкодування шкоди

У разі зміни вартості життя порядок пов'язаного з цим перегляду розміру відшкодування шкоди і одноразової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Розмір відшкодування шкоди і розмір одноразової допомоги, що сплачуються потерпілому (або членам сім'ї та утриманцям померлого), не підлягають оподаткуванню.

Норми бракування канатів вантажопідйомних машин, основних елементів рейкової колії, знімальних вантажопідйомних пристроїв

1. Сталеві канати, що застосовуються в якості вантажних, стрілових, вантових, несучих, тягових і стропів повинні бути забезпечені документом виробника канатів про їх якість або документом спеціалізованої організації про їх випробування відповідно до ГОСТ 3241, ГОСТ 10505, ГОСТ 16853, ГОСТ 18899.

Тип канатів має вибиратися відповідно до НД.

Застосування канатів, виготовлених відповідно до вимог міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав, допускається за умови наявності погодження Держнаглядохоронпраці.

2. Кріплення та розташування канатів на вантажопідіймальному крані чи машині мають унеможливлювати спадання їх з барабанів або блоків і перетирання внаслідок зіткнення з елементами конструкцій або один з одим.

3. Петля на кінці каната для його закріплення на вантажопідіймальному крані чи машині має бути виконана:

а) із застосуванням коуша з заплітанням вільного кінця каната або з установкою затискачів;

б) із застосуванням сталевої кованої, штампованої, литої втулки із закріпленням клином;

в) шляхом заливання легкоплавким сплавом;

г) іншим способом відповідно до вимог чинних НД.

Застосування зварних втулок не допускається (крім кріплення нерухомого кінця каната із застосуванням втулки, привареної до металоконструкції вантажопідіймального крана чи машини, відповідно до НД).

Основним в першій медичній допомозі при підозрі на стиснення головного мозку є якомога швидша доставка в профільний лікувальний заклад (нейрохірургічне відділення), при неможливості – в найблище хірургічне чи травматологічне відділення. Транспортування має бути обережним, максимальну увагу приділяють боротьбі з порушенням життєво-важливих функцій. При необхідності (наявність ран м `яких покривів голови), проводиться зупинка кровотечі, обробка рани.

При найменшій підозрі на травму голови або хребта слідуйте основним принципам надання першої допомоги.

Травми голови і хребта представляють загрозу для життя постраждалого. Очікуючи прибуття швидкої допомоги, надайте першу допомогу, яка полягає у виконанні наступних дій:

• по можливості тримайте голову і хребет постраждалого у нерухомому стані;

• іммобілізуйте руками голову постраждалого з обох сторін в тому поло-женні, в якому ви його виявили;

• підтримуйте прохідність дихальних шляхів,

• слідкуйте за рівнем свідомості і диханням;

• зупиніть зовнішню кровотечу при необхідності;

• підтримуйте нормальну температуру тіла постраждалого;

• коли у постраждалого надягнутий захисний шолом, не знімайте його. Зніміть його тільки у випадку, коли постраждалий не дихає і йому не можна провести штучну вентиляцію легень.

Поиск по сайту: