Загальна характеристика рекреаційних ресурсів України та світу

Міністерство освіти і науки УкРАЇНИ

Львівський інститут економіки і туризму

Кафедра теорії і практики туризму і готельного господарства

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Тема: «Курортно – рекреаційні ресурси санаторно-курортного обслуговування»

(дисципліна: «Санаторно-курортна справа)

Укладач – Білоцерківська Т.М.

ЛЬВІВ - 2013

Тема: «Курортно-рекреаційні русурси санаторно-курортного обслуговування».

1. Загальна характеристика курортно- рекреаційних ресурсів України та світу.

2. Бальнеологічні курортно- рекреаційні ресурси України.

3. Кліматичні курортно-рекреаційні ресурси України.

4. Курортоно-рекреаційні ресурси лісів та ландшафтні ресурси. Пляжні ресурси України.

5. Курортно-рекреаційні ресурси Львівщини.

Ключові слова: рекреаційні ресурси, бальнеологічні ресурси, лікувальні мінеральні води, лікувальні грязі гряі, озокерит, клімат, кліматоутворюючі чинники, ландшафтні ресурси, пляжні ресурси.

Рекомендовані джерела:

1. Бейдик О.О. Рекреаційна географія: навч.-метод. Комплекс дисципліни / О.О. Бейдик.-К.: Обрії, 2007. – 96 с.

2. Ветитнев А.М. Курортное дело / А.М. Ветитнев, Л.Б. Журавлева. – М.: КНОРУС, 2006. – 528 с.

3. Масляк П.О.Рекреаційна географія: навч. посіб. / П.О. Масляк.- К.: Знання, 2008. – 343 с.

4. Охріменко А. Г. Особливості функціонування рекреаційного комплексу в умовах сталого розвитку / А.Г. Охріменко – // Регіональна економіка. – 2007. – №

5. Смаль І.В. Основи географії рекреації та туризму: навч.посіб. / І.В.Смаль. – Ніжин: НДПУ, 2004. – 105 с.

6. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія / Н.В. Фоменко. – К.: ЦНЛ, 2007. – 311 с.

Загальна характеристика рекреаційних ресурсів України та світу.

До основних видів рекреаційних ресурсів належать: узбережжя теплих морів; береги річок, озер і водосховищ; лісові та лучні масиви; передгір'я та гірські країни; міста - столичні та історичні центри; міста-курорти або курортні місцевості; релігійно-культові комплекси та окремі споруди, розташовані поза межами населених пунктів; давні міста, фортифікаційні споруди (печерні міста, фортеці тощо), каменярні. (рис. 1)

Рис. 1. Види рекреаційних ресурсів.

Україна має всі необхідні рекреаційні умови і ресурси для розвитку рекреаційно-туристичного господарства та перетворення його на провідну галузь економіки і важливу частину європейського туристичного ринку. Практично вся територія держави, включаючи Чорнобильську зону, може стати важливим міжнародним санаторно-курортним і туристичним районом.

До найважливіших рекреаційних ресурсів України в наш час належать бальнеологічні (мінеральні води, грязі, озокерит), кліматичні, ландшафтні, пляжні, пізнавальні. (рис. 2)

Рис. 2. Найважливіші рекреаційні ресурси України.

В Україні наявні мінеральні води всіх основних бальнеологічних груп. Деякі з них, зокрема «Миргородська», «Куяльник», «Поляна квасова», «Березівські мінеральні води», «Нафтуся» і радонові води, мають світове значення та є унікальними на нашій планеті. Попереду інтенсивне освоєння сульфідних, залізистих, миш'яковистих та інших мінеральних лікувальних вод. Україна належить до найбагатших на бальнеологічні ресурси країн світу.

Україна володіє практично невичерпними і найбільшими у світі запасами лікувальних грязей, які складаються з різних за природним утворенням і лікувальною дією відкладів морських заток, боліт і озер. Ці грязі містять воду, мінеральні та органічні речовини. За нинішньою класифікацією лікувальні грязі України поділяються на мулисті (сульфідні, мінеральні, глини, глинистий мул, сапропелі), торфові (прісноводні, мінералізовані), псевдовулканічні (сопкові та гідротермальні).

Кліматичні ресурси України з погляду їх рекреаційного використання належать до найкращих і хороших. За світовою класифікацією найкращими для рекреаційної діяльності е кліматичні умови, сприятливі для цього виду господарства протягом 9,5—10,5 місяців. Умовами, найсприятливішими для рекреації, є тепле літо і не дуже холодна зима зі стійким сніговим покривом. До найсприятливіших кліматичних умов належать також жарке тривале літо і нетривала зима без стійкого снігового покриву. Ще однією особливістю клімату України є його велика різноманітність. Так, середня річна температура на полонинах Карпат така, як у приполяр'ї (0 °С), а на Південному узбережжі Криму (+12,50 °С) вона відповідає температурі середземноморського узбережжя Франції.

Ландшафтні рекреаційні ресурси України теж доволі багаті та різноманітні. Велику роль тут відіграють рельєф і рослинність. Для нашої держави характерна доволі розчленована поверхня з безліччю мальовничих височин, плато, піднять, останців тощо. Особливо в цьому сенсі виділяється Правобережжя. Тут рельєф у поєднанні з місцевими кліматичними і рослинними ресурсами в цілому є унікальним не лише для Європи, а й для світу (Словечансько-Овруцький, Мізоцький кряжі, Канівські гори, Товтри, Галогори, Розточчя тощо).

Близько 14 % території країни вкрито лісами. Цей показник дуже диференційований по території. У Степу лісистість не перевищує 4 %, у Криму — 10 %, на Поліссі — близько ЗО, у Карпатах — понад 60 %. Серед деревних порід переважає сосна (34 % всієї лісовкритої площі).

Це дуже добре для рекреації. Сосна — єдина з хвойних рослин, яка виділяє фітонциди не лише влітку, а й узимку. Особливо цінна характеристика, притаманна для України — поєднання в лісах сосни з дубом, що займає близько 22 % залісненої частини країни. Величезне рекреаційне значення мають лісопаркові зони великих міст, які, на жаль, нині по-варварському знищуються під забудову.

Світове значення мають в Україні рекреаційні ресурси пляжів, природно-заповідного фонду, спелеоресурси. Майже неосвоєні історико-культурні (пізнавальні) рекреаційно-туристичні ресурси. Держава охороняє понад 70 тис. пам'яток історії і культури. Більш як 12 тис. з них однозначно є цікавими для туристів усього світу. Українські замки, фортеці і монастирі є унікальним історико-архітектурним явищем Європи і всієї планети. Українські національні храми з їх грушоподібними куполами дещо різняться від "цибулястих" російських церков. Не має аналогів українське бароко і в Європі. Попереду відбудова сотень замків і фортець, які нині зруйновані. За правильної інвестиційної політики вся Правобережна Україна може перетворитися на найбільше у світі зосередження замків і фортець.

Найщільніша територіальна концентрація рекреаційно-туристичних ресурсів світу характерна для Європи. Справді, тут на порівняно невеликій території зосереджене небувале розмаїття ландшафтів, історичних подій, архітектурних пам'яток народів, культур тощо. Від 60 до 65 % іноземних туристів відвідує якраз Європу. Традиційно за сукупністю рекреаційно-туристичних ресурсів виділяються в ієрархічній послідовності Франція, Італія та Іспанія.

Друге місце за цим показником належить Азії. І хоча вона все ще поступається за кількістю іноземних туристів Північній Америці, це тимчасове явище. У цілому всі види рекреаційних ресурсів в Азії є більш різноманітнішими, ніж у Європі, але просторово вони дуже розкидані, що зменшує можливості для їх освоєння.

Нині Латинська Америка, яка посідає третє місце у світі за обсягом рекреаційних ресурсів, разом з Африкою, Австралією та Океанією приймає лише 10 % іноземних туристів. Однак ситуація поступово змінюється. Європа невпинно втрачає туристичні ресурси внаслідок їх неадекватного (надмірного) використання. У зв'язку з великим скупченням людей відбувається не лише деградація відповідних ресурсів, а й своєрідний популяційний стрес. Все це призводить до перерозподілу іноземних туристів у бік районів світу, де рекреаційні ресурси все ще недостатньо освоєні.

На характер використання курортно- рекреаційних ресурсів надзвичайно сильно впливає екологічний стан території - чистота або забруднення вод, повітря, грунтів, порядок чи безладдя в соціально-політичному житті суспільства, економіці країни. Нині до найболючіших екологічних проблем багатьох держав світу слід віднести забрудненість повітря, поверхневих вод, морів і океанів, тероризм, осередки великих і малих воєнних конфліктів, що не припиняються.

На сучасному етапі оцінка курортно-рекреаційних ресурсів здійснюється за трьома напрямами: лікувально-оздоровчим; емоційно-естетичним; культурно-пізнавальним. (рис.3)

Рис. 3. Напрями оцінки курортно-рекреаційних ресурсів

Лікувально-оздоровчий визначає ступінь функціональної придатності ресурсів для санаторно-курортного лікування та відпо чинку. Оцінка проводиться на основі природно-кліматичних, санітар но-гігієнічних, господарсько-містобудівельних та інших факторів;

Емоційно-естетичний характеризує ступінь емоційно-психологічної придатності ландшафту території і який сприяє лікувально-оздоровчому процесу. У такому разі оцінка проводиться на основі факторів виразності і натуральності ландшафту, співмірності побудови з природним середовищем, збереженості природних угруповань тощо;

Культурно-пізнавальний визначає ступінь привабливос ті території на основі факторів оригінальності поєднань елементів природи, історичної і художньої цінності пам’яток, науково-техніч ної новизни споруд тощо.

Поиск по сайту: