СПИСОК ГРУПИ

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОДОРОЖІ

Подорожувати рідним краєм – це завжди цікаво і не набридає ніколи. В кожному поході ми відкриваємо для себе щось нове. Учні, які займаються на станції юних туристів, запропонували здійснити вело похід під час літнього оздоровчого табору, і почалась підготовка.

Протягом весни ми повторювали все, що нам необхідно знати у поході взагалі і велопоході зокрема. Ми повторили: встановлення і зняття намету, укладку рюкзака, складання харчових раціонів, санітарію та гігієну, практичні заняття долікарської допомоги та ін. Також вивчили будову велосипеда і його ремонт: поточний, незначний і капітальний.

Перед походом ми повторили правила техніки безпеки і протипожежну безпеку.

В кінці червня ми обрали нитку маршруту і визначили краєзнавчу тему, яка нам здалась дуже цікавою. Щоб бути повністю готовими до велопоходу, ми здійснювали виїзди на велосипедах до лісу і повторювали правила дорожнього руху.

Завдяки гарній підготовці групи, подорож була легкою, переїзди долались швидко.

Ця подорож була особливо цікавою, саме завдяки тому, що велосипедний похід ми здійснювали вперше, і це було для нас новим і ще незвіданим.

В процесі підготовки та планування маршруту, а також в ході походу було використано такий картографічний матеріал: топографічна карта ген. штабу Волинської області масштабу 1: 100 000 і атлас Волинської області 1991 рік.

ГРАФІК РУХУ ГРУПИ НА МАРШРУТІ

ТЕХНІЧНИЙ ОПИС МАРШРУТУ

Р.

Переїзд: Ковель – Городовичі

Протяжність: 18 км

Чистий їздовий час: 2 год 30 хв

12-го серпня в суботу о 9 год ми зібрались біля заправки «Мавекс», перевірили велосипеди і спорядження й вирушили в дорогу. через кілька хвилин їзди понад трасою Київ-Варшава ми дістались моста над залізницею, на якому йшов ремонт, спитавши дозволу в працівника ДАІ, ми вирушили через міст, переїхавши який побачили поворот до смт. Люблінця (фото 1). Позаду було лише 3,5 км дороги. Ще через 6,5 км їзди понад трасою ми зробили привал на обід поблизу зупинки «Старі Кошари» (фото 2). До цього місця ми їхали понад лісом, що був на північ від нас, далі понад дорогою почались поля, але через 3 км знову ліс обступив дорогу і простягався на 2 км. Після того, як знову по боках з’явились поля, через 1 км ми під’їхали до перехрестя: на північ йшла дорога до с. Тупали, на південь до с. Миляновичі (фото 3). Перед цим перехрестям ми проїхали через межу двох районів: Ковельського і Турійського, де зробили невеликий привал (фото 4). Проїхавши ще 2 км понад трасою, ми завернули на ночівлю до с. Годовичі (фото 5).

Переїзд виявився легким і о 13 год ми вже розставляли палатку.

Перевіривши велосипеди і підготувавши їх до завтрашнього дня ми о 22 год зробили відбій.

Р.

Переїзд: Городовичі – Луків – Руда – Підгородно – Городно

Протяжність: 23 км

Чистий їздовий час: 3 год 40 хв

Прокинувшись о 8 годині, ми зготували сніданок. Поївши прибрали після себе місце ночівлі і вирушили далі. Через 2 км їзди понад трасою ми побачили дорогу, що відходила вправо від нас і вела до ст. Мацеїв, але ми її минаємо і рухаємось далі. Проїхавши ще 1 км 300 м ми проїжджаємо зупинку ПМК і ще одну дорогу, яка веде до смт. Лукова, а ще через 1 км 700 м ми доїхали до зупинки «Луків» (фото 6), і на цьому повороті звертаємо до селища. Їдемо до центру ще 2 км, потім зупиняємось, щоб дослідити об’єкт нашого краєзнавчого завдання. Виконавши всі роботи рушаємо далі. Спочатку їдемо мощеною дорогою через селище 1,5 км, а потім виїжджаємо на ґрунтову дорогу. по дорозі нас застає дощ, але ми рухаємось далі, бо заховатися нема де. Через 2 км заїжджаємо в ліс, їдемо лісом 1 км 200 м, після чого рухаємось через поле ще 1 км 300 м, і тоді заїжджаємо в село Руда. В селі ховаємось від дощу під школою (фото 7). До школи ми рухались 1 км через село, а після дощу їхали по селі ще 1 км.

Виїхавши з с. Руда проїхали перехрестя, вліво дорога вела до траси, вправо до залізничної станції, ми ж вирушили прямо до с. Підгородно. Їхали ми асфальтованою дорогою 2 км, весь цей час з правого боку був ліс, дібравшись до перетину дороги з залізницею рухаємось далі по дорозі і через пів кілометра в’їжджаємо в с. Підгородно (фото 8). Ще 1,5 км рухаємось селом, а потім виїхавши знову потрапляємо під дощ.

Через 1 км в’їжджаємо в ліс, де робимо вимушену зупинку для ремонту велосипеда (фото 9), після того, як ремонт завершено, рухаємось далі. Ще 1 км їдемо через ліс, а далі по ґрунтовій дорозі через поле до с. Городно (фото 10). Біля села дощ нас покидає і біжить кудись далі, а ми розбиваємо табір, сушимось і відпочиваємо.

О 22 год вже всі лягли спати після тяжкого дня.

Р.

Переїзд: Городно – Куснища – Згорани

Протяжність: 20 км

Чистий їздовий час: 2 год 45 хв

Прокинувшись о 8 год, поївши і прибравши територію, ми рушаємо в дорогу.

Спочатку рухаємось через село 2 км, в селі нас застає дощ, ми його перечікуємо біля дитячого садочка (фото 11). Після того, як дощ вщух ми виїжджаємо на ґрунтову дорогу і через поле їдемо до с. Куснища 4 км. В’їхавши в село (фото 12) робимо привал, відмічаємось і рухаємось далі. Через 1 км селом дорога з ґрунтової переходить в асфальтовану, ми рухаємось по ній ще 1 км, а потім звертаємо на трасу, що веде до Згоран. Через 1 км 300 м ми проїжджаємо місток через річку, а ще через 700 м до дороги з обох боків підступає ліс і тягнеться 5,5 км. Зразу ж після того, як ми виїхали з лісу, проїжджаємо міст через р. Нережа. За мостом ми бачимо знак від якого радіє душа – «Згорани вітають Вас» (фото 13). Але до с. Згорани ми їдемо ще 3 км, першу половину дороги ми бачимо по праву руку ліс, а по ліву – поле, а другу половину дороги до села ми їхали через поля. В’їхавши в село, ми рухались ним 2 км, по закінченню яких доїхали ще до одного містка через р. Нережу, а з правого боку бачили де вона впадає в велике Згоранське озеро.

Останні пів кілометра до Малого Згоранського ми ніби летіли на крилах (фото 14), адже знали, що там нас чекають друзі і відпочинок (фото 15).

Поиск по сайту: