Зміст підходів до визначення регіон у політичній науці

ПОЛІТИЧНА РЕГІОНАЛІСТИКА

Реґіон як рівень політичного аналізу.

Сутність реґіону,його ознаки. Підходи до визначення поняття “реґіон”. Сутність і зміст понять “регіоналізм” і “регіоналізація”. Регіоналізм як стратегія реґіональних еліт, спрямована на перерозподіл повноважень між центром і реґіонами на користь реґіонів. Види регіоналізму – культурний, економічний, політичний. Регіоналізація як реальний процес перерозподілу повноважень між центром і реґіонами та врахування інтересів реґіонів у політиці. Зв’язок регіоналізму і регіоналізації. Моделі регіоналізації в країнах Європейського Союзу.

Методологія дослідження регіону

Включає 3 рівні:

1 рівень – дослідження регіон політ культури. Вивчається регіональний менталітет та спосіб життя, що дає змогу з ясувати принципи взаємодії влади і населення. Використовуються соціологічні методи збору інформації, порівняльно-історичний метод, соціо-психологічний.

2 рівень – регіон аналізується, як суб єкт політики, як система. Методи: порівняльний, історичний, системний.

3 рівень – аналіз відносин регіону з іншими суб єктами політики. Методи: моделювання, сast study, вивчення окремих сценаріїїв регіонального розвитку, прогнозування, ігрові методи. Доцільно використання таких підходів: раціональний, біхевіорист, етнокультурологічний, історичний, системн.

Зміст підходів до визначення регіон у політичній науці

Термін регіон виник на рубежі 19-20 століть. Регіон — одне з найскладніших понять у сучасній політологічній думці, і понад те, єдиного,універсального визначення регіону сьогодні не існує. З філософської точки зору (за Ф. Броделем, наприклад), регіон — це аналогособливого світу з притаманним тільки йому специфічним менталітетом, способом мислення, традиціями, світосприйманням.Існує географічна трактовка регіону, формально_юридична (регіон як суб’єкт федерації чи іншої субнаціональної одиниці), зовнішньополітична (регіональна проблема геополітичної зони, субрегіон), економічна та багато інших. (До цього слід додати проблему перекладу, яка тільки додає плутанини (county, district, region в англійській мові, wojewodztwo в польській, domaine в французькій).В останній час надзвичайно популярними стали т.з. синтетичні та релятивістські визначення цього феномена. Е. Маркузен,наприклад, визначає регіон як «історично еволюціонуюче, компактне територіальне співтовариство, що включає в себе соціально економічне, політичне та культурне середовище, а також просторову структуру, від’ємну від інших територіальних одиниць, таких як місто чи нація»1. Інший прихильник функціонального підходу (релятивізму) Е. Айсман вважає, що як дефініція регіон зникає, як тільки ми заглиблюємося у просторове теоретизування, і повер тається як концепція, необхідна для обґрунтування наших доктрин. Іншими словами, «ієрархію регіонів обумовлює тільки наукова проблема… Регіон детермінований тим питанням, вивченням якогоми займаємося». В той же час все більша кількість зарубіжних фахівців висловлюють слушну думку про необхідність відмови від пошуку такого визначення регіону, яке б задовольнило всіх. Можна цілком приєднатися до думки К. Харві, який вважає, що «розплив чатість терміна означає, що він лавірує між декількома школами,не інтегруючи їх. Як елемент державного адміністрування регіон є предметом вивчення національної історії; як місто_регіон від входить до міської історії; як національна культура він включений до політичної історії народів, що домагаються створення власної держави; як промисловий регіон — він частина економічної історії».

Поиск по сайту: