Лущільні машини, що впливають на зерно ударами

Лущення зерна багаторазовим ударом. Основними машинами, у яких зерно лущиться багаторазовим ударом, є бичеві (оббивальні) машини. Ці машини або такі ж, як на борошномельних підприємствах, звичайно машини з абразивною поверхнею або зі сталевою поверхнею, причому в останніх машинах гладка сталева поверхня заміняється на ребристу, котра утвориться при укладанні уздовж циліндра профільних куточків або круглих стрижнів. Обертовий ротор звичайно має поздовжні бичі, установлені під деяким кутом до утворюючого циліндра, що забезпечує переміщення зерна від прийому до виходу.

Ефективність лущення зерна може регулюватися зміною швидкості обертання ротора, а також рівня зерна в робочій зоні, що, у свою чергу, залежить від кута нахилу бичів і положення заслінки на вихідному отворі циліндра. Переваги бичевих машин: їх простота, велика продуктивність, можливість лущення зерна з високою вологістю (до 13...14 %). Основним недоліком машин є досить високий вихід дробленого ядра.

Машина зі сталевими бичами 1 і декою 2 (рис. 10) застосовується для видалення остей із зерен вівса і рису. Основні робочі органи: швидкообертаючі, сталеві бичі і сталева дека із шорсткуватою поверхнею.

Рис. 10 – Машина зі сталевими бичами і декою:

1 – бич; 2 – дека.

Рис. 11 – Бичева машина:

1 – бич; 2 – сталевий циліндр; 3 – стержень углового чи круглого розрізу.

Машина зі сталевими бичами 1 і сталевим циліндром 2 (рис. 11) застосовується для лущення зерна вівса, ячменя і гороху. Робоча поверхня циліндра (внутрішня) виготовлена зі сталевих стрижнів 3 кутового чи круглого перетину. Вони покладені по утворюючим і створюють усередині циліндра шорсткувату поверхню.

Лущення зерна однократним ударом.

Лущення зерна однократним ударом виробляється у відцентрових лущільниках. Принцип роботи лущільника заснований на ударі зерен, що розганяється відцентровою силою в роторі з радіальним або нахиленими з деяким кутом до радіуса ротора каналами, об відбивну поверхню, виконану у виді кільця з радіусом трохи більшим, ніж радіус ротора (рис. 12).

У такому лущільнику можна лущити зерно з пластичним ядром і незрощеними з ним плівками. З усіх культур, що переробляються, таку характеристику має зерно вівса, для лущення якого і застосовують цей лущільник.

Швидкість удару зерна об відбивне кільце регулюється зміною частоти обертання ротора і залежить від вологості зерна, способу його підготовки, сортових особливостей і досягає 40...50 м/с.

Перевагою таких лущильників є високий ефект лущення зерна, порівняно низька витрата енергії, компактність, можливість лущення зерно практично з будь-якою вологістю вище 12...13%.

Недоліком можна вважати досить швидкий знос лопат і відбивного кільця унаслідок високої абразивної здатності квіткових плівок вівса.

У зв'язку з цим лопати, що утворять канали, роблять змінними, а зона удару зерна об відбивне кільце розширюється за рахунок його гармонійних рухів нагору і вниз. Такий рух забезпечується в результаті обертання відбивного кільця, що спирається на спеціальний копір, від власного двигуна.

В останній моделі (рис. 13) лущільника фірми "Бюлер" "Стратопакт" відбивне кільце обертається в площині, нахиленої до площини обертання ротора. При цьому удари зерен об кільце відбуваються по всій його висоті, а за рахунок обертання кільця – по всій його поверхні. Подібна конструкція простіша і надійніша.

Рис. 12 – Схема відцентрового лущільника:

1 – прийомна труба; 2 – лопатковий ротор; 3 – ударна дека; 4 – мотор-редуктор; 5 – електродвигун; 6 – варіатор швидкостей.

Підвищенню ефективності лущильників може сприяти розробка раціональних розмірів і форми ротора, підвищення зносостійкості робочих органів, підвищення надійності варіаторів частоти обертання ротора.

Поиск по сайту: