АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Шліфування

Читайте также:
  1. Класифікація рису.
  2. Обладнання деревообробного виробництва
  3. Основні теоретичні положення
  4. Фінішная обробка ДСП, шліфування поверхні і торців.
  5. Хід роботи

 

Шліфування поліпшує зовнішній вигляд крупи, наприклад, темний рис після шліфування стає білим. У результаті видалення зовнішніх шарів і зародка, що містить багато жиру, підвищується стійкість крупи при збереженні. Шліфована крупа швидше вариться, збільшується її привар.

Процес шліфування полягає в поступовому стиранні зовнішніх частин ядра в результаті інтенсивного тертя його об абразивну або іншу гострошероховату поверхню, а також взаємного тертя ядер.

У процесі шліфування ядра зазнають великі навантаження, що приводить до неминучого дроблення деяких з них. Так, при шліфуванні рисового ядра утвориться основна кількість дроблень. Тому від технічного стану машин, їх правильного регулювання, використання оптимальних режимів роботи залежить ефективність процесу.

Для шліфування крупи застосовують шолушильно-шліфувальні машини А1-ЗШН-3 і вальцедекові верстати (для пшона). Однак найбільше поширення одержали спеціальні шліфувальні машини, що застосовують в основному для шліфування рисового і вівсяного ядра. До таких машин відносять шліфувальні постави PC-125 або шліфувальні машини А1-БШМ.

Робочі органи шліфувального поставу представляють собою обертовий на вертикальному валові конічний барабан, покритий зверху абразивною масою, і нерухому ситову, також конічну обичайку (рис. 21). Ядро знаходиться в робочій зоні між барабаном і обичайкою, постійно переміщається зверху вниз, стикається з абразивною поверхнею, що рухається, що обробляє ядро з усіх боків. Для підвищення ефективності шліфування уздовж утворюючої ситової обичайки зроблені подовжні пази, у які входять розподільні колодки, виконані з харчової гуми. Їх призначення – затримувати продукт, запобігати його круговому руху разом з барабаном.

Рис. 21 – Схема шліфувального поставу:

1 гумова колодка; 2 – шліфуваль-ний конус; 2 – абразивна робоча частина конуса; 4 – ситова обичай-ка; 5 – корпус

 

Ефективність шліфування можна регулювати підняттям або опусканням барабана, що збільшує або зменшує зазор між барабаном і обичайкою, а також положенням гумових колодок, що можуть наближатися і відсуватися від абразивного барабана. Недоліки шліфувальних машин: їх великі габарити, складність обслуговування і ремонту, невисока продуктивність, утворення значної кількості битого ядра.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)