Глава 3. Порядок здійснення правового аналізу документів під час укладення договору застави за кредитом з метою юридичного обґрунтування своїх прав як заставодержателя

3.1. З метою забезпечення відповідності всіх правовідносин Банку, які виникають у процесі отримання застави, вимогам законодавства, працівники юридичної служби Банку перевіряють дієздатність фізичної особи, наявність та межі повноважень представників позичальника/майнового поручителя юридичної особи на підписання договору та розпорядження майном, що передається в заставу; наявність документів, що підтверджують право власності на заставне майно.

3.2. Важливою частиною комплексу робіт при розгляді та аналізі документів є надання юридичної оцінки праводієздатності органів управління та посадових осіб позичальника щодо наданих повноважень вирішувати питання з отримання кредитних коштів та забезпечення зобов’язань по них.

Для проведення юридичної оцінки праводієздатності органів управління та посадових осіб потенційним позичальником до банку подаються:

- копії установчих документів підприємства: статут (із усіма доповненнями та змінами, свідоцтво про державну реєстрацію);

- витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

- копії наказу та протоколу про призначення на посаду керівника підприємства, завірені печаткою та підписом;

- копії сертифікатів, ліцензій, дозволів, прав, що стосуються господарської діяльності клієнта;

- протокол рішення засновників про отримання кредиту та про надання повноважень відповідній особі (керівнику) на підписання кредитного договору, та всіх необхідних для цього документів;

- протокол, рішення засновників на передачу майна в заставу та уповноваження на підписання договору застави відповідних осіб;

3.3. Чинне законодавство України встановлює певні обмеження у розпорядженні суб'єктами господарювання та фізичними особами майном та коштами, в тому числі, наданням майна в заставу та/або укладенні ними (або органами управління) договорів (угод), а саме:

- правомочність розпорядження майном суб'єкта підприємництва, яке належить

останньому на праві господарського відання, обмежена згодою власника у випадках, встановлених законом (ст.136 Господарського Кодексу України, далі – ГК України);

- суб'єкт господарювання володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) на праві оперативного управління, тільки для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Останній має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням (ст.137 ГК України);

- при відчуженні майна господарського товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, необхідне отримання рішення Загальних зборів учасників товариства, причому таке рішення повинно бути прийняте більшістю не менш як у 3/4 голосів (ст.98 Цивільного Кодексу України, далі - ЦК України);

- відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Господарським кодексом та іншими законами. При цьому, кошти, одержані від продажу майнових об'єктів, що належать до основних фондів державного комерційного підприємства, використовуються відповідно до затвердженого фінансового плану, якщо інше не передбачено законом (ст.75 ГК України). Види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом. Відчуження суб'єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Продаж суб'єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється лише на конкурентних засадах (ст.141 ГК України). Згідно ЗУ „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотки встановлений мораторій;

- казенне підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить. Слід звертати увагу на те, що орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, має право вилучити у казенного підприємства майно, яке не використовується або використовується не за призначенням, та розпорядитися ним у межах своїх повноважень. У разі недостатності коштів, що перебувають у розпорядженні казенного підприємства, держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства (ст.77 ГК України).

- правовий режим майна комунальних унітарних підприємств визначається відповідно до вимог, встановлених заковом щодо режиму майна державних комерційних або казенних підприємств;

- повноваження керівників філій та представництв (які відповідно до закону не є юридичними особами) обмежуються довіреністю, виданою юридичною особою, що їх створила (ст.95 ЦК України), та наданими повноваженнями Правлінням Банку при здійсненні кредитних операцій;

- майно, що перебуває у спільній власності, може бути передано в заставу тільки за згодою всіх співвласників. Майно, що перебуває у спільній частковій власності (частки, паї), може бути самостійним предметом застави за умови виділення його в натурі (ст. 6 Закону України "Про заставу");

- майно, що є у спільній власності може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості (ст.6 Закону України "Про іпотеку");

- фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна (ст.52 ЦК України). Тому, при наданні в заставу майна спільної сумісної власності подружжя необхідне отримання дозволу чоловіка (дружини) на розпорядження цим майном або виділення частки фізичної особи - позичальника в натурі (з відповідним оформленням правовстановлювальних документів). При цьому, дозвіл укладається в тій же формі, що і договір застави майна;

- опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування видавати письмові зобов'язання від імені підопічного, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири, укладати договори щодо іншого цінного майна. Піклувальник має право дати згоду на вчинення вказаних правочинів лише з дозволу органу опіки та піклування (ст.71 ЦК України). Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання (ст.72 ЦК України);

- батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, від імені дитини укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання (ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства");

- представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом (ст.238 ЦК України). Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, є дійсним лише у разі наступного схвалення правочину особою, яку він представляє (ст.241 ЦК України);

- дозвіл Антимонопольного комітету, потрібен у випадку, якщо при укладенні угод з позичальником відбувається концентрація суб'єктів господарювання, випадки якої передбачені законодавством (ст.ст.22, 24 Закону України "Про захист економічної конкуренції'');

- згода поручителя необхідна у випадку зміни зобов'язання, забезпеченого порукою, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, а також у разі переведення боргу на іншу особу. У випадку її відсутності порука припиняється (ст.559 ЦК України);

- у випадку переведення боргу на іншу особу необхідно отримати поруку поручителя за нового боржника (ст.559 ЦК України).

3.4. В залежності від виду забезпечення, що пропонується позичальником (заставодавцем, іпотекодавцем, поручителем) юридичною службою здійснюється перевірка наступних документів:

3.4.1. При оформленні в іпотеку нерухомого майна, належного іпотекодавцю на праві власності:

- документи, що підтверджують право власності на нерухомість (правовстановлюючі документи): договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, договір дарування, договір міни, іпотечний договір, тощо, перелік яких затверджений в п.27 "Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011 року, (документи повинні бути зареєстровані в Бюро технічної інвентаризації та надані разом з Витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно з реєстру прав власності на нерухоме майно, або реєстраційним свідоцтвом БТІ/реєстраційним написом на правовстановлюючому документі). З 01 січня 2013 року зазначені документи повинні бути зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та надані до Банку з Витягом з даного реєстру;

- довідку про склад зареєстрованих по даному місцю проживання осіб з житлово-експлуатаційної організації, квартального комітету або іншого уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання, або виписку із будинкової книги - якщо в іпотеку передається нерухомість житлового призначення (якщо іпотекодавець входить до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ст.385 ЦК України, Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"), такі довідки надаються вказаним Об'єднанням);

- при наявності зареєстрованих у квартирі (житловому будинку) повнолітніх осіб та/чи наймачів і членів їх сімей, які не є власниками квартири (житлового будинку), запропонованої в іпотеку, необхідно отримувати письмове зобов'язання від них про звільнення даної квартири (іншої нерухомості) у місячний термін з моменту отримання вимоги Банку та здійснення вищевказаними особами дій відносно зняття їх з реєстрації у разі звернення стягнення на цю нерухомість, яка є предметом іпотеки або дозвіл опіки та піклування на передачу житла в іпотеку (за умов якщо співвласником предмету іпотеки є неповнолітня особа; якщо у іпотекодавця неповнолітня дитина, незалежно від того, де ця дитина проживає);

- документи, що підтверджують відповідне право власності (користування) земельною ділянкою, на якій розташовується запропонований в іпотеку об'єкт нерухомості (житловий будинок громадянина в міській чи сільській місцевості; будівля нежитлового (побутового, службового) призначення, що належить фізичній особі чи юридичній особі-майновому поручителю на праві власності), а саме: Державний акт на право власності на землю, цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладена в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою, свідоцтво про право на спадщину (ст.126 Земельного Кодексу України, ч. 4, 5 ст.6 Закону України "Про іпотеку"); договір оренди, зареєстрований у відповідності до Закону України "Про оренду землі" з прикладенням додаткових документів, які є невід'ємною частиною договору (ст.ст. 15,18,20 цього закону), та посвідчений нотаріально за згодою сторін (ст.14 цього закону), або Державний акт на право постійного користування землею.

- При оформленні в іпотеку земельної ділянки інформацію про відсутність сервітутів та інформацію про правовий статус земельної ділянки (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку).

3.4.2. При оформленні в заставу транспортних засобів:

- документи, що підтверджують право власності на транспортні засоби - копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу в органах ДАІ чи інших відомчих органах, яка звіряється уповноваженим працівником філії Банку з оригіналом та на якій ним проставляється про це відповідна відмітка (ст.34 Закону України „Про дорожній рух”, Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок

і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (Постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388); Порядок відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (Постанова Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року №694), «Порядок проведення державного технічного огляду великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів» (Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.01.2010 року №9);

- довідку про те, що транспортні засобі відображені в рядку балансу підприємства з розшифровкою для заставодавців-юридичних осіб.

3.4.3. При оформленні в заставу виробничого обладнання:

- документи, що підтверджують право власності на таке рухоме майно з специфікацією на обладнання (зокрема, документи, що підтверджують факт сплати за майно, яке передається в заставу, або підтверджують факт його набуття на підставі відповідного правочину (наприклад, договору дарування), тощо);

- виписку з балансу про наявність, склад та вартість обладнання згідно установленої форми (номер по порядку, назва, марка, інвентарний номер, рік введення в експлуатацію, первісна вартість, процент зносу, остаточна вартість) для заставодавців - юридичних осіб;

- акти приймання-передачі та введення в експлуатацію;

- технічні паспорти;

- сертифікати якості виробника, відповідності тощо;

- договір оренди приміщення, в якому зберігається обладнання, яке надається в заставу, якщо приміщення не є власністю Заставодавця - договір відповідального зберігання.

3.4.4. При оформленні в заставу товарно-матеріальних цінностей (товарів в обороті):

- документи, що підтверджують право власності на товаро-матеріальні цінності (зокрема, документи, що підтверджують факт проплати за майно, яке передається в заставу, або підтверджують факт його набуття на підставі відповідного правочину (наприклад, договору дарування), тощо);

- виписку з бухгалтерського обліку про наявність, склад та вартість товапро-матеріальних цінностей на момент подачі заявки про отримання кредиту;

- сертифікати якості, сертифікати відповідності та гігієнічні сертифікати (при необхідності);

- договір про відповідальне зберігання;

- договір оренди/суборенди приміщення, в якому зберігаються товаро-матеріальні цінності, які надаються в заставу, якщо приміщення не є власністю Заставодавця;

3.4.5. При оформленні в заставу товарів в обороті - сільськогосподарських культур:

- розшифровку статті балансу “Товари” та “Готова продукція”;

- балансову довідку про вартість майна яке передається в заставу, а також про те, що майно не перебуває в заставі, під арештом, забороною, не обтяжено зобов’язаннями;

- довідку (сертифікат) про якість товарів в обігу;

- акт прийому-передачі на склад;

В залежності від місця зберігання товарів в обороті перевіряються:

- документи, що підтверджують права власності /оренди на складське приміщення; або

- складське свідоцтво, складська квитанція, подвійне складське свідоцтво;

- договір складського зберігання;

- сертифікат зернового складу.

3.4.6. При оформленні в заставу врожаю майбутнього періоду:

- документи які підтверджують правовий статус землі (державний акт на право власності/постійне користування або договір оренди);

- довідку про кількість земель, що знаходяться в користуванні господарства, засвідчена підписами та печаткою органа місцевого самоврядування;

- довідку про кількість укладених договорів оренди земельних ділянок з зазначенням строку дії оренди та загальної орендованої площі, затверджену підписом і печаткою органу місцевого самоврядування;

- довідку органа місцевого самоврядування чи органу статистики про середню врожайність за останні 3 роки по району т а господарству, по культурі, що пропонується;

- викопіровку полів, врожай з яких передбачається в заставу, засвідчена підписами та печаткою органа місцевого самоврядування (карти посівів);

- документи, що підтверджують здійснення необхідних агрохімічних заходів, стан посівів та схожість врожаю, та про сортність посівного матеріалу, надану керівником та відповідним фахівцем Заставодавця (агронома);

- довідку про наявність техніки в господарстві, або договір про збір врожаю запропонованих в забезпечення культур;

- довідку про ємність (потужність) власних складів (тис. тон) або договір про зберігання врожаю;

- форми державного статистичного спостереження про посівні площі та збір урожаю сільськогосподарських культур.

3.4.7. При оформленні в заставу сільськогосподарських тварин:

- інвентаризаційну відомість поголів’я з даними про вік, вагу і розбивкою на групи;

- довідку про те, що тварини відображені в рядку балансу з розшифровкою (по групам та номерам, з зазначенням ваги та балансової вартості), а також про те, що майно не перебуває в заставі, під арештом, забороною, не обтяжено зобов’язаннями;

- витяг з Єдиного державного реєстру тварин;

- ідентифікаційні документи на тварину, а саме: паспорт великої рогатої худоби і ветеринарна картка до такого паспорта, паспорт коня, реєстраційне свідоцтво свиней, реєстраційне свідоцтво овець/кіз;

- звіт про наявність та рух ідентифікованого та зареєстрованого поголів'я великої рогатої худоби в господарстві;

- документи, що підтверджують право власності на приміщення де утримуються тварини (адреса, площа, тип будівлі);

- форми державних статистичних спостережень про стан тваринництва.

3.4.8. При оформленні в заставу цінних паперів:

- виписку про стан рахунку цінних паперів (ЗУ „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”);

- Статут емітента.

3.4.9. При оформленні в заставу майнових прав:

- договір, за яким предметом є право вимоги оплати вартості товару/проведених робіт/наданих послуг по розрахунках, в яких заставодавець є кредитором (тобто по зобов’язаннях його дебіторів), так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, акт звірки взаєморозрахунків; або

- договір, за яким предметом є право вимоги на товари/проведення робіт/надання послуг, за які заставодавцем здійснено розрахунок/або буде здійснено за рахунок кредитних коштів, акт звірки взаєморозрахунків;

- договір банківського вкладу, за яким предметом є права вимоги на кошти, розміщені на депозиті, та виписку про стан депозитного рахунку;

3.4.10. При наявності у подружжя документів, що можуть мати суттєве значення при укладенні договорів забезпечення, надається ксерокопія (одного із вказаних нижче):

- нотаріально посвідченого шлюбного договору;

- нотаріально посвідченого договору про поділ майна між подружжям;

- нотаріально посвідченого свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя;

- рішення суду відносно поділу майна між подружжям,

з обов'язковим пред'явленням філії Банку оригіналу відповідного документу. Копія документу, завірена в встановленому порядку, долучається до кредитної справи позичальника.

3.5. При оформленні в забезпечення поруки (фінансової чи майнової) юридичною особою щодо майна, що пропонується в заставу, надається протокол щодо вирішення питання про надання майна в заставу АТ „ІМЕКСБАНК”.

Поиск по сайту: