Класифікація шрифтів

Шрифт і його призначення

Шрифт є одним з основних образотворчих елементів текстового друкованого видання. Він - носій інформації і засіб відтворення тексту в книзі, журналі, газеті або будь-якому творі друку. Основне його призначення - передача змісту за допомогою читання. Шрифт - це передусім, комплект знаків, необхідних для відтворення тексту на якій-небудь мові на відбитку, отриманому поліграфічними засобами.

Шрифт - 1) графічна форма знаків певної системи листа; 2) комплект літер, відтворюючий який-небудь алфавіт, а також цифри і знаки. Шрифти розрізняються за характером малюнка (гарнітурі), нахилу (прямий, курсивний, похилий), насиченості (світлий, напівжирний, жирний), розміру (кеглю) і так далі

Шрифтове виділення - використання шрифтів, відмінних від основного тексту гарнітур, зображень, кеглів, а також заголовних і капітельних букв з метою виділення окремих частин тексту.

Класифікація шрифтів

Шрифти характеризуються:

- графічною основою знаку писемності;

- малюнком;

- зображенням;

Під графічною основою знаків мається на увазі комплекс знаків алфавіту, необхідний для відтворення тексту на якій-небудь мові: російській, грецькій, вірменській, грузинській, німецькій, англійській і іншій мові. Склад алфавіту і характерний загальний вигляд шрифтів визначається національними особливостями писемності, що історично склалися.

Малюнок знаків шрифту має свої стилістичні особливості, які склалися історично. Вони умовно визначають призначення шрифту по видах літератури (художня, наукова) і по ролі шрифту у виданні (текст, заголовок і інші елементи видання).

Одна з головних ознак, що характеризують малюнок шрифту – відношення товщини основних і сполучних штрихів. Основні штрихи букв зазвичай завершуються зарубками, які мають різні закінчення.

Зображення шрифтів характеризується насиченістю і завтовшки штрихів, нахилом основних штрихів відносно горизонтальної лінії шрифту, висоти знаків і характером заповнення, заходами ширини штрихів. По насиченості розрізняються шрифти: світлі, напівжирні і жирні.

По нахилу основних штрихів розрізняють шрифти: прямі, з вертикальними основними штрихами, курсивні, такі, що характеризуються відхиленням основних штрихів від вертикального положення і тим, що малюнок рядкових букв (наприклад, а, ч, д, та ін.) в деякій мірі нагадує букви, написані від руки. Похилі шрифти повторюють малюнок усіх знаків прямого шрифту, але основні штрихи нахилені зазвичай в право або в ліво, що зустрічається рідше.

По відносних розмірах ширини і висоти знаки шрифту діляться на п'ять груп: нормальні, вузькі, надвузькі, широкі і надширокі‚ нормальних шрифтах відношення ширини очка до висоти складає приблизно 3: 4‚ вузьких шрифтах це відношення складає приблизно 1: 2, а в широких - 1:1, в деяких випадках ширина очка перевищує його висоту (надширокі шрифти).

За характером заповнення штрихів шрифти бувають: нормальні, контурні, штриховані та ін.‚ це вони (окрім шрифтів нормально заповнених) мають спеціальне призначення‚ в практиці використовуються рідко, наприклад, для набору запрошень, афіш, рекламних видань і т. п.

Кегль шрифту - одна з основних характеристик, що визначають його розміри. Це висота в друкарських пунктах прямокутника, в який може бути вписаний будь-який знак алфавіту цього розміру з урахуванням верхнього і нижнього просвіту, необхідного для утворення міжрядкового пропуску (інтерліньяжа). Ширина прямокутника залежить від форми знаку. Так, наприклад, для букви "Ш" ширина прямокутника буде більше порівняно з шириною прямокутника для цифри "1" або знаку вигуку"!".

У більшості комп'ютерних видавничих систем, що отримали поширення в СНД, використовується англійська типометрична система вимірів, в якій один пункт (1/72 дюйми) дорівнює 0,352 мм На відміну від вживаної у вітчизняній поліграфії вимірювальної системи французького друкарського пункту (1/72 французькі дюйми), рівного 0,376 мм

Шрифти, що мають кегль до 12 пунктів (включно), прийнято вважати текстовими, а шрифти, кегль яких більше 12 пунктів, називаються титульними або заголовними.

Гарнітурою шрифтів називається комплект шрифтів однакового малюнка, але різного зображення і розміру (кеглів). Гарнітури мають умовні назви, наприклад, літературна, звичайна, плакатна та ін.

На якість відтворення шрифту сильний вплив робить технологія друкування і якість поверхні запечатуваного матеріалу, що і привело до великої різноманітності шрифтів.

Шрифти по своєму призначенню і сфері застосування діляться на книжні, газетні, плакатно-афішні, картографічні, декоративні, рекламні. Крім того, можна виділити особливу групу шрифтів спеціального призначення, наприклад, шрифти для набору документів строгої звітності (банківські чеки, книжки ощадних кас та ін.), імітаційні шрифти, наприклад, шрифти, малюнок яких близький до каліграфічного листа.

Поиск по сайту: