Групи шрифтів

За державним стандартом (ГОСТ 3489.1-71 і ГОСТ 3489.38-72), що визначає асортимент шрифтів, усі шрифти в поліграфії поділяються залежно від їх найважливіших графічних ознак (контрасту між основними і сполучними штрихами, наявності і форми зарубок), на п'ять основних груп і одну додаткову:

- шрифти з помірним контрастом між основними і сполучними штрихами; зарубки короткі, що за формою нагадують трикутник;

- шрифти з різко вираженим контрастом між основними і сполучними штрихами; зарубки довгі, тонкі;

- шрифти з малим контрастом між основними і сполучними штрихами; зарубки мають майже прямокутну форму;

- шрифти з майже повною відсутністю контрасту між основними і сполучними штрихами; зарубки прямокутні;

- шрифти з майже повною відсутністю контрасту між основними і сполучними штрихами і без зарубок;

Усередині кожної групи шрифти однакові за характером малюнка, але різні по кеглю і зображенням, об'єднуються в гарнітури, що мають власні найменування, наприклад, академічна, літературна. Шрифти однієї і тієї ж гарнітури діляться на наступні групи:

- шрифти прямого і курсивного (похилого) зображення залежно від постановки очка;

- шрифти нормального, вузького і широкого зображення залежно від ширини очка;

- шрифти світлого, напівжирного і жирного зображення залежно від насиченості очка.

До групи рубаних шрифтів відносяться шрифти, що мають рівне відношення основних і сполучних штрихів без зарубок.

Група звичайних шрифтів має контрастне відношення штрихів, засічки завершують основні штрихи під прямим кутом або з легким сполученням.

Характерна особливість так званих нових малоконтрастних шрифтів - довгі засічки, які з'єднуються з основними штрихами з легким закругленням.

Поиск по сайту: