Неспецифічна профілактика СНІДу

В умовах відсутності спеціальних засобів профілактики і лікуван­ня дуже важливе значення мають заходи неспецифічної профілактики СНІДу, такі як:

- санітарно-освітня робота, в процесі якої слід інформувати на­селення про шляхи і фактори поширення інфекції, основні ознаки
хвороби, підвищення грамотності населення щодо небезпеки СНІДу;

- пропаганда здорового способу життя серед різних верств насе­лення;

- інформування населення щодо небезпеки випадкових статевих
стосунків, що має базуватися на знаннях про шляхи поширення вірусу;

- наполеглива боротьба з проституцією і наркоманією;

- обов'язкове використання презервативів при випадкових стате­вих контактах, хоча це не забезпечує цілковитого захисту від вірусної
інфекції;

- обстеження осіб групи ризику: наркоманів, повій, гомосек­суалістів і бісексуалів, хворих на гемофілію, інші хвороби крові та ве­неричні захворювання;

- своєчасне виявлення інфікованих осіб серед різних верств насе­лення (донори; вагітні; особи, що готуються до операції, перебувають
на стаціонарному лікуванні; медичні працівники; персонал дитячих за­кладів та інші);

- використання одноразового медичного інструментарію, суворе
дотримання умов стерилізації медичних інструментів багаторазового
використання;

- обов'язкове тестування всіх донорів крові, плазми, сперми, орга­нів і тканин;

- запобігання вагітності інфікованих жінок і народженню ВІЛ-інфікованих дітей;

- забезпечення в перші 1,5 року життя обов'язкового повною об­
стеження дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками;

- дотримання правил особистої гігієни, а саме: користування інди­відуальними лезами для гоління, зубними щітками, манікюрним при­ладдям, що можуть бути забруднені кров'ю або іншими виділеннями
інфікованих;

- обов'язкова дезінфекція інструментарію в перукарнях і косме­тичних кабінетах, а також використання одноразових стерильних ін­струментів;

- правильне статеве виховання дітей і підлітків, пропаганда без­печної статевої поведінки, особливо серед безпритульних дітей, учнів
спецшкіл та інтернатів;

- обов'язкове обстеження іноземців, особливо тих, що прибули з
країн епідемічних щодо СНІДу, та осіб, що повернулися з тривалих
відряджень з-за кордону;

- організація і поширення діяльності «кабінетів довіри» - своєрід­них структурних підрозділів закладів охорони здоров'я, які надають
консультацію і обстеження на ВІЛ за умов анонімності або конфіден­ційності;

- неухильне виконання норм законодавства, особливо Закону Ук­раїни «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту

та соціальний захист населення», де встановлена юридична відпо­відальність громадян і організацій за попередження розповсюдження цієї хвороби.

У разі виникнення невідкладного стану при захворюваннях, отру­єннях, травмах та нещасних випадках та наданні першої медичної до­помоги при різних видах кровотеч (легеневих, кишково-шлункових, носових, ротових, маткових, травматичних, відкритих пораненнях, пе­реломах) необхідно дотримуватися суворих гігієнічних вимог:

- користуватися латексними або вініловими рукавичками;

- якщо їх немає - слідкувати за збереженням цілісності шкіри;

- ушкодження шкіри потребують негайної обробки дезінфікуючим
розчином з подальшим накладанням пластиру або пов'язки, можна ре­тельно помити милом з теплою водою, а якщо вода недоступна - про­
терти серветкою з антисептичним розчином;

- кров на підлозі та інших місцях повинна бути оброблена хлор­
ним вапном.

1.2.3. Протиепідемічний режим у дитячих

колективах, де перебувають ВІЛ-інфіковані діти

Поширення ВІЛ-інфекції від хворих дітей пов'язане насам­перед з інфікуванням через кров чи інші біологічні рідини, забрудне­ні кров'ю. З метою попередження зараження персоналу, а також при спільному перебуванні ВІЛ-інфікованих та неінфікованих ВІЛ дітей слід виконувати звичайні вимоги до роботи з біологічними рідинами відповідно до Наказу МОЗ СРСР «Про заходи щодо зменшення захво­рюваності вірусними гепатитами в країні». Медичні кабінети дитячих колективів повинні бути забезпечені одноразовим інструментарієм (шприцами, голками, скарифікаторами) у достатній кількості.

ВІЛ-інфіковані діти відрізняються вразливістю до опортуністич­них інфекцій, зараження якими може відбутися через їжу, воду, навко­лишнє середовище, від домашніх тварин або хворих людей.

Відповідно до встановлених санітарних норм:

1. У дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах всіх ти­пів заборонено приготування сиру, простокваші-самоквасу, млинців із м'ясом, макаронів по-флотськи, кремів, напоїв, морсів, фаршмаків, виробів у фритюрі, холодцю, паштетів. Категорично забороняється вживання грибів, пастеризованого, фляжного, бочкового молока без

кип'ятіння, сметани без термічної обробки, яєць і м'яса водоплаваючої птиці, курячих яєць у сирому вигляді, м'яса, яке не пройшло ветери­нарного огляду, консервованих продуктів домашнього приготування.

2. Асортимент продукції молочної кухні підлягає погодженню з те­риторіальною установою санітарно-епідеміологічної служби.

3. Сире м'ясо, риба, молочні продукти, овочі при збереженні не
повинні контактувати між собою. Для їхньої обробки необхідно вико­ристовувати окремі промарковані дошки, ножі, посуд. Руки і кухонний
посуд та обладнання після контакту із сирими продуктами потрібно ре­тельно мити.

4. Вода, яку вживає дитина, повинна бути прокип'яченою.

5. Сирі овочі та фрукти потрібно ретельно мити перед уживанням
та приготуванням страв із них; у період вираженої імуносупресії краще
вживати тільки термічно оброблені овочі та фрукти.

6. Потрібно уникати купання у водоймах, тому що зараження та­кої дитини будь-якою хворобою може відбутися внаслідок випадкового
ковтка води. ВІЛ-інфікованим дітям треба уникати прямих сонячних
променів і контактів із піском та ґрунтом, тобто вони повинні носити
одяг та взуття в теплу пору року і в місцях з високою сонячною радіа­цією. Прогулянки проводити в затінених місцях.

Поиск по сайту: