ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИХ ПОРУШЕНЬ

1.7.1. Анатомія і фізіологія центральної та периферичної нервової системи, її вікові особливості

Будова нервової системи. У нервовій системі розрізняють два відділи: центральну нервову систему (головний і спинний мозок) і периферичну (нерви, які відходять до всіх органів) (мал. 44).

Центральна й периферична нервові системи складаються з нерво­вих клітин, або нейронів. Вони різноманітні за формою і розмірами. У кожному нейроні є тіло, велика кількість коротких відростків - дендри­тів і один довгий - аксон. Скупчення тіл нервових клітин із їх дендрита­ми утворюють сіру речовину. А біла речовина складається з нервових волокон (аксонів), покритих мієліновою оболонкою. Аксони виходять за межі мозку, утворюючи нерви, які зв'язують мозок з різними орга­нами тіла.

Властивості нервової системи. Основні функціональні власти­вості нервової тканини - збудливість і провідність. Збудливість - здатність реагувати на різноманітні впливи як зовнішнього, так і внут­рішнього середовища організму. Провідність - здатність проводити збудження.

У нервовій системі внаслідок завданого подразнення виникає фізіо­логічний процес - збудження. Воно передається по нервах.

Розрізняють доцентрові, відцентрові я змішані нерви.

Доцентрові нерви проводять імпульс тільки від органів чуттів у центральний відділ нервової системи. їх ще називають чутливими.

Відцентрові нерви проводять імпульс із центрального відділу до периферійних робочих органів. їх називають руховими.

Змішані нерви проводять імпульс в обох напрямках.

Нервова система - це єдиний комплекс нейронів, які стикаються кінцевими розгалуженнями. Місце стикання окремих нейронів нази­вають синапсом. На тілі однієї нервової клітини загальна кількість синапсів досягає 100 і більше, а на дендритах - навіть кількох тисяч.

На місці контакту відцентрових нервів із робочим органом (м'я­зом) є кінцеві розгалуження, названі ефектором, а розгалуження до­центрових нервів, що сприймають подразнення, - рецептором.

 

Мол. 44. Центральна і периферична нервова система людини:

1 - головний мозок; 2 - спинний мозок; 3 — соматичні нерви; 4 - вегетативні нерви.

Рефлекс і рефлекторна дуга. Процес збудження, який виник у ре­цепторі та проходить у центральну нервову систему по доцентровому нейрону, де збудження з доцентрового нейрона переходить на проміж­ний, а з нього на відцентровий. По відцентровому нейрону збудження досягає органа, викликаючи його діяльність. Шлях, що складається із трьох названих нейронів, називають рефлекторною дугою. Інколи вона

може складатися з двох (доцентрового і відцентрового), а іноді з чоти­рьох і більше нейронів. Найчастіше зображають дугу двонейронною.

Діяльність організму, викликана збудженням, яке надійшло в орган від рецептора, пов'язана з центральною нервовою системою.

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 |

Поиск по сайту:

---