Законодавство про захист економічної конкурен-ції. Види порушень даного законодавства

Функціонування ринкових відносин, в основі яких лежить багатоукладна економіка, передбачає створення рівних можливостей для суб’єктів господарської діяльності, а також їхню конкуренцію, під якою розуміється змагальність суб’єктів господарювання, коли їхні самостійні дії обмежують можливість кожного з них впливати на загальні реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, яких потребує споживач.

Домінуюче становище суб’єкта господарювання, що дає йому можливість самостійно або з іншими суб’єктами господарювання обмежувати конкуренцію на ринку певного товару називається монополією. Враховуючи негативні наслідки монополізму для розвитку економіки, країни з ринковими відносинами стали застосовувати правові засади обмеження цього явища. Цю систему виконує держава, яка є єдиним суб’єктом у системі ринкових відносин, що може реалізувати антимонопольні функції. На основі суперечностей, які існують між монополією і конкуренцією і небезпекою монополізму для розвитку економіки ринкового типу, випливає необхідність обмеження монополізму і правового регулювання з боку держави цього процесу. Основою обмеження монополізму в економіці України є антимонопольне законодавство.

Сьогодні законодавство про захист економічної конкуренції, яке ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із законів України “Про захист економічної конкуренції” (далі Закон), “Про Антимонопольний комітет України”, “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Одним з основних нормативно-правових актів є Закон “Про захист економічної конкуренції”, яким регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб’єктами господарювання, суб’єктів господарювання із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв’язку з економічною конкуренцією.

Закон визначає групи порушень законодавства про захист економічної конкуренції, однією з яких є антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання (ст. 5,6 Закону). Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом. Анти конкурентними узгодженими діями є укладання суб’єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об’єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність суб’єктів господарювання).

Закон визначає антиконкурентні узгоджені дії, як узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії є учасниками узгоджених дій.

Відповідно до статті 12 Закону суб’єкт господарювання займає монопольне становище на ринку товару, якщо:

- на цьому ринку у нього немає жодного конкурента (під конкуренцією відповідно до закону розуміють змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі мають можливість вибирати між кількома продавцями, а окремий суб’єкт не може визначати умови обороту товару на ринку);

- не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб’єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар’єрів для доступу на ринок інших суб’єктів господа-рювання, наявності пільг чи інших обставин.

Порушення закону “Про захист економічної конкуренції” визначає зловживання монопольним становищем на ринку (ст.13), а також антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господар-ського управління та контролю (ст.15).

Ст. 17 Закону забороняються дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністра-тивно-господарського управління та контролю, що полягають у схиленні до порушень законодавства, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації.

До порушень законодавства про захист економічної конкуренції відноситься і обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб’єктів господарювання, об’єднань (ст. 7, 8, 9, 10, 18, 22).

Статтею 19 Закону встановлені й інші заборони неправомірного використання суб’єктами господарювання ринкового становища.

Однією з основних функцій органів, що здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, є розгляд справ про його порушення. Цією діяльністю займається Антимонопольний комітет у відповідності з Законом України “Про захист економічної конкуренції” та Правилами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, норми яких визначають порядок розгляду Антимонопольним комітетом України його територіальними відділеннями справ про порушення законодавства, виконання, перевірки, перегляду прийнятих ними рішень, а також порядок оскарження рішень органів Антимонопольного комітету.

Поиск по сайту: