Господарське законодавство

Джерела господарського права – зовнішня форма виразу правил поведінки у сфері господарювання, загальнообов’язковість, що забезпечує їх, і регулятивна дія. До джерел господарського права України належить:

- господарське законодавство;

- нормативні договори;

- судова практика;

- ділові звичаї;

- юридична доктрина.

Господарським законодавством прийнято називати сукупність нормативно-правових актів, направлених на регулювання господарської діяльності.

Згідно, зі ст. 7 ГКУ відносини у сфері у сфері господарювання регулюються Конституцією України, Господарським кодексом України, законами України, нормативно-правовими актами Президента України і Кабінету міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади й органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативно-правовими актами.

Господарське законодавство – це система економічних і правових норм (фінансового, комерційного, трудового, банківського, земельного, адміністративного права і т.д.), що регулюють різні галузі народного господарства. Більша частина цих нормативних актів включає норми трьох і більше галузей права.

Так, у прийнятому ГКУ 2003 р. передбачено норми фінансового, господарського, цивільного, адміністративного та трудового права.

Господарським кодексом України визначені основні засади господарської діяльності в той час як господарсько-правові норми можуть також прийматися органами державної влади і управління усіх рівнів, господарськими органами, що функціонують на засадах господарського розрахунку, та промисловими об’єднаннями, міністерствами, фінансовими органами та об’єднаннями, підприємствами, організаціями і громадянами.

Основні засади господарської діяльності передбачено ГКУ, але разом з тим господарсько-правові норми можуть також прийматися органами державної влади і управління всіх рівнів, господарськими органами, що функціонують на засадах господарського розрахунку та промисловими об’єднаннями, міністерствами, фінансовими органами та об’єднаннями, підприємствами, організаціями і громадянами.

Господарсько-правові норми є різновидом загальних правових норм і характеризуються такими ознаками:

- встановлюються державою та забезпечуються державним примусом;

- покладають на суб’єкта господарських відносин певні права та обов’язки;

- встановлюють певні правила поведінки, приписи, що їх використання та виконання усіма суб’єктами господарських правовідносин є обов’язковим.

- мають бути закріплені нормативним актом, законом, указом, постановою, наказом, інструкцією.

Господарські правові норми поділяються на такі види:

- заборонні;

- зобов’язуючі;

- уповноважуючі.

Заборонні норми передбачають недопускання певних дій, які порушують господарські норми права.

Зобов’язуючі норми наставляють суб’єктів господарських відносин вчинювати певні дії.

Уповноважуючі норми дозволяють вчинювати певні дії відповідним органом та службовим особам на їх розсуд, але відповідно до закону.

Вся господарська діяльність в Україні регулюється нормативними актами, які є джерелами Господарського права.

Нормативний акт – це офіційний письмовий документ компетентного органу держави, який встановлює чи відміняє норму Господарського права. Відповідно до Закону України “ Про інформацію ” всі нормативні акти мають бути опубліковані та зареєстровані.

Закони – це нормативні акти постійної дії.

Постанови – це нормативні акти, дія яких поширюється на окремий момент або періодично (пора святкувань).

Нормативними актами в Україні є Конституція України, законодавчі акти – закони прийняті Верховною Радою та підзаконні нормативні акти.

Конституція України – регулює питання господарської діяльності у статтях про власність, підприємство, визначається компетенція органів державної влади, Президента, Верховної Ради та Кабміну.

Закони, що регулюють господарські відносини, розподіляються на:

- Закони, що регулюють загальні питання господарської діяльності (Закони України “ Про систему оподаткування ”, “ Про бюджетну систему України ”, “ Про відновлення платоспроможності боржника чи визначення його банкрутом ”);

- Закони про окремі види господарської діяльності (“ Про зовнішньоекономічну діяльність ”, “ Про товарну біржу ”, “ Про цінні папери і фондову біржу ”);

- Закони про окремі види і відносини в господарській діяльності. До них належать нормативні акти господарського законодавства, втілені в господарському, бюджетному, повітряному, водному, земельному, лісовому та інших кодексах України.

До підзаконних нормативних актів відносяться укази та розпорядження Президента; постанови та розпорядження Кабміну; господарські нормативні акти міністерств, державних комітетів, відомств у господарській діяльності у вигляді наказів, інструкцій, положень; нормативні акти місцевих рад народних депутатів і місцевих адміністрацій.

Закони і підзаконні акти України з питань господарського законодавства поділяються на групи нормативних актів, які регулюють:

- господарську діяльність підприємств, організацій, установ, об’єднань;

- оподаткування, договірні відносини;

- фінансову діяльність;

- страхування;

- господарські спори;

- антимонопольну діяльність.

Проекти законів до Верховної Ради має право подавати:

- Президент;

- Кабінет Міністрів України;

- народні депутати;

- інші суб’єкти, які мають право законодавчої ініціативи відповідно до Конституції України.

Важливе значення для трансформації ринкових відносин в Україні має введений в дію 1.01.2004 року Господарський Кодекс (далі ГК). ГК встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності або господарювання, які базуються на різноманітності господарювання різних форм власності, де предметом регулювання є господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання.

Поиск по сайту: