Наповнення і напруження

Наповненням пульсу називається ступінь наповнення кров'ю ар­терії під час систоли серця. При хорошому наповненні ми намацуємо під пальцями високу пульсову хвилю, а при поганому - пульсові хвилі малі, погано відчутні.

Повний пульс спостерігається при здоровому серці, пульс поганого наповнення - при ослабленні серцевого м'яза, що спостерігається при захворюваннях серця, а також при інфекційних хворобах і кровотечах. Частий, ледве відчутний пульс називається нитковидним Ступінь наповнення можна навчитися визначати, часто досліджуючи пульс у здорових та хворих людей і порівнюючи одержувані відчуття.

Напруженням пульсу називають ступінь опору артерії натиску­ванню пальця, який залежить від тиску крові в артерії, що зумовлено діяльністю серця і тонусом судинної сітки. При захворюваннях, які су­проводяться підвищенням тонусу артерії, наприклад при гіпертонічній хворобі, судину важко вдається стиснути. Навпаки, при різкому падінні артеріального тонусу, наприклад при колапсі, досить лише дуже легко натиснути на артерію, як пульс зникає.

Ритм

У здорової людини серце скорочується ритмічно, інтервали між окремими пульсовими хвилями однакові.

При захворюваннях серцево-судинної системи часто виникають порушення ритму серцевих скорочень, які називаються аритміями. Останні спостерігаються найчастіше при захворюваннях серцевого м'яза або провідної системи серця; аритмія виникає іноді внаслідок розладу діяльності блукаючого або симпатичного нерва.

Найважливішими для оцінки стану здоров'я людини є такі види аритмій:

1. Екстрасистолічна. При цьому виді аритмії між двома чергови­ми скороченнями серця виникає додаткова систола - екстрасистола;
пауза, що йде за екстрасистолою, називається компенсаторною пау­зою, вона довша від звичайної. Екстрасистоли можуть бути поодиноки­ми (появляються через певне число пульсових хвиль) або безладними
і груповими.

При деяких захворюваннях виникають приступи екстрасистолічної тахікардії, які тривають від кількох секунд до кількох днів і навіть місяців. Вони називаються пароксизмальною тахікардією.

2. Миготлива аритмія характеризується відсутністю будь-якої
закономірності ритму й наповнення пульсу. В цьому випадку малі й
великі пульсові хвилі виникають безладно.

Миготлива аритмія завжди є наслідком тяжкого ураження міокар­да, вона появляється при пороках серця, кардіосклерозі, базедовій хво­робі. Дуже часто при миготливій аритмії розвивається так званий дефіцит

пульсу. В цьому випадку не всі серцеві скорочення викидають в артерії достатню кількість крові, деякі скорочення бувають такі слабкі, що пульсова хвиля не досягає периферичних артерій і тому при обма­цуванні не визначається. Поява дефіциту пульсу вказує на погіршання роботи серця. Тому при миготливій аритмії недосить буває тільки під­рахувати пульс на променевій артерії, обов'язково треба підрахувати число серцевих скорочень.

3. Ознакою тяжкого ураження серцево-судинної системи є так зва­ний переміжний пульс, при якому поперемінно чергуються слабкі й
сильні пульсові хвилі.

4. При дикротичному пульсі утворюється немовби двогорба пуль­
сова хвиля.

Поява аритмій, особливо при одночасному ослабленні та приско­ренні пульсу, вказує на погіршання серцевої діяльності, про що потріб­но негайно повідомити лікаря.

Дослідження судинної стінки. При нормальному стані стінка ар­терії м'яка, гладка, рівна, еластична. Тверда або жорстка судинна стінка свідчить про її ураження, що часто спостерігається в осіб літнього віку.

Поиск по сайту: