Психіка людини і безпека життєдіяльності

Людина як жива істота має дні найхарактерніші складові: організм і психіку.

Організм людини - як біофізіологічна система ми розглянули раніше.

Психіка (грецьке - душевний) властивість високоорганізованої матерії, яка проявляється особою формою відображення суб’єктом об’єктивної реальності.

Психіка — не властивість нервової системи.

Нервова система — це сукупність структур в організмі, яка об'єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем.

Функції нервової системи людини:

- сприймає зовнішнє і внутрішнє подразнення

- аналізує, відбирає і перетворює сприйняту інформацію

- координує функції організму

Фактично люди мають дві нервові системи: центральну і вегетативну. Центральна нервова система (ЦНС) людини

Головний мозок — головна складова ЦНС.

Головний мозок керує діяльністю всього організму людини, це центр нервової системи мислення, волі і почуттів.

Вегетативна нервова система - регулює діяльність внутрішніх органів і пов'язана з центральною системою

I. Шийний відділ

II. Грудний відділ

III. Поясничний відділ

IV. Крестцовий відділ

V. Копчиковий відділ

1. Головний мозок.

2. Проміжний мозок.

3. Cе6редній мозок. 4. Міст.

5. Мозжечок. 6. Продовгуватий мозок. 7. Спинний мозок. 8. Шийне потовщення. 9. Поперекове потовщення.

10. «Конячий хвіст»

Головний мозок людини — найдосконаліший орган живої природи. Він містить 20 млрд. клітин і 300 млрд. міжклітинних з'єднань.

У людини відношення маси головного мозку до маси тіла в середньому дорівнює 2 % (1360 г).

ЦНС має функціональний симпатичний відділ із системами тривоги, захисту і мобілізації резервів.

Координація всіх цих систем здійснюється ЦНС, що забезпечує безпечне пристосування організму до змін навколишнього середовища.

Встановлено, що:

функція лівої півкулі — оперування вербально-знаковою інформацією, читання, рахунок;

функція правої півкулі — це оперування образами, орієнтування у просторі, розрізняння музичних тонів, розпізнавання складних предметів, продукування сновидінь.

Діяльність людини заснована на п'ятьох психологічних процесах: відчуття, сприйняття, мислення, пам'ять і відтворення, що об'єднані центральною нервовою системою (ЦНС) людини.

Вегетативна нервова система регулює діяльність внутрішніх органів і пов'язана з центральною системою.

Наявність мозку, нервових систем, ендокринних залоз дає можливість організму реагувати на внутрішні або зовнішні ситуації таким чином, щоб бути готовим до можливих змін. Поведінка людини дає певне уявлення про інформацію, яку вона отримала із зовнішнього світу або від свого організму за допомогою органів чуття.

Основним механізмом діяльності ЦНС є рефлекс

Рефлекс (відображення).- відповідна реакція організму за участю ЦНС (головний мозок) на навколишню дійсність, тобто на джерела роздратування.

Однією з фундаментальних властивостей центральної нервової системи є її здатність створювати осередки гальмування і осередки активності (домінанти).

Здатність до довготривалої активної праці і протидії втомі залежить від індивідуальної витривалості нервової системи по відношенню до збуджувального та гальмівного процесів, тобто від її сили.

Від сили нервової системи залежить:

- здатність до екстреної мобілізації в аварійній ситуації;

- здатність успішно діяти, не зважаючи на відволікаючі фактори..

Іншим проявом вищої нервової діяльності людини є емоції (потрясаю, хвилюю) - це реакції на вплив зовнішніх і внутрішніх дратівників, що дуже сильно впливають на суб'єкта і охоплюють усі види чутливості. При емоціях змінюється суб'єктивний стан людини, інтелектуальна сфера працює дуже тонко. У стані спокою мислення нерідке буває шаблоновим, стереотипним.

Емоції виникають лише в тому випадку, якщо перед організмом стоїть яка-небудь задача, потреба, ціль (вижити, залишитися цілим, перемогти і т.д.), а засобів для її рішення виявляється недостатньо.

У якості засобів виступають:

1) інформація, уміння, досвід, навичка (І);

2) енергія (Е);

3) час (Ч).

Інформація - уміння, досвід, навичка, час.

Для забезпечення безпеки у виробничому процесі навчання повинне включати:

- глибокі професійні знання, правильні прийоми праці;

- розбір виробничих ситуацій з описом неправильних прийомів праці і наслідків, до яких вони приводять,

- виробниче стажування під керівництвом професіоналів;

- періодичне проведення навчання у виді різного виду інструктажів.

Для забезпечення безпеки в критичних ситуаціях (війни, конфлікти, вибухи) навчання повинно включати:

- глибокі знання причин і аналіз наслідків цих ситуацій;

- розбір критичних ситуацій з аналізом неправильного поводження людей і наслідків, до яких це поводження приводить,

- для вироблення уміння й освоєння навичок необхідно проводити навчання з використанням різного виду тренажерів, макетів і т.д.;

- "моделювання" критичних ситуацій і оцінки поводження людей.

Якби була можливість наочно порівняти сучасну людину з людьми, які жили 20-30 тис. років тому, то можна було б помітити, що за цей період людина зовні майже не змінилася. Більше того, деякі фізичні якості людини, можливо, навіть погіршилися: знизилася гострота зору і слуху, не стало колишньої сили, витривалості.

Незважаючи на все це, людина за минулий період пройшла шлях від першої кам'яної сокири до польоту в космос.

Усе це пояснюється специфікою еволюційного розвитку людини: він відбувався головним чином у психіці. Розвиток психіки — це результат еволюції нервової системи: під впливом навколишнього середовища ускладнюється нервова система.

Психіка — це здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу. Психіка людини проявляється у таких трьох видах психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості.

Психічні процеси - це короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею (наприклад відчуття, сприйняття, пам'ять і мислення, емоції, воля тощо).

Психічні стани відображають порівняно тривалі душевні переживання, що впливають на життєдіяльність людини (настрій, депресія, стрес).

Психічні властивості - сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями (темперамент досвід, характер, здібності, інтелект тощо).

Звідси постає принципово важливе питання: чому люди, яким від народження притаманний інстинкт самозахисту, самозбереження, так часто стають винуватцями своїх ушкоджень? Якщо людина психічно нормальна, то вона без причини ніколи не стане прагнути ушкоджень. Причини, як показує досвід, залежать від безлічі різноманітних факторів і їх комбінацій.

Причинами можуть бути:

А) внутрішні фактори:

- індивідуальні психологічні або фізіологічні властивості,

- порушення емоційного стану,

- недостатність знань і досвіду;

Б) фактори зовнішнього середовища.

Отже, ті чи інші психологічні властивості людини (внутрішні фактори) впливають на її дії, вчинки, поведінку в процесі життєдіяльності.

Всім живим істотам притаманна перша сигнальна система — реакція на подразнення органів чуття (дотик, нюх, смак, зір, слух). Та тільки людина має другу сигнальну систему, таку як реакцію на слова, словосполучення, які вона чує, бачить або промовляє.

Для людини слово — це не тільки поєднання звуків чи зображення букв, але і насамперед форма відображення матеріальних явищ і предметів навколишнього світу в поняттях і думках. За допомогою слова передаються сигнали про конкретні подразники, і в цьому випадку слово служить принциповим подразником сигналом сигналів.

У деяких випадках слово може бути негативним подразником і викликати негативні емоції, стресові ситуації, розлади нервової системи, що призводить до порушення функціонування всього організму.

Стомлення нервової системи послаблює її регулюючу функцію і може спровокувати виникнення ряду хвороб: серцево-судинних, шлунково-кишкових, шкірних і т.д.

Найбільш сприятливі умови для нормальної діяльності нервової системи створюються при правильному чергуванні праці, активного відпочинку і сну. Усунення фізичної утоми і нервової перевтоми настають при чергуванні одного виду діяльності з іншим, при цьому навантаження будуть відчувати по черзі різні групи нервових кліток. В умовах високої автоматизації виробництва профілактика перевтоми досягається особистою активністю працівника, його творчою зацікавленістю, регулярним чергуванням моментів праці і відпочинку.

Великої шкоди нервовій системі завдають вживання алкоголю і паління

Поиск по сайту: