ТЕРМІЧНІ ФАКТОРИ (параметри мікроклімату)

ТЕМПЕРАТУРА

Порушення теплового балансу може привести до перегрівання або переохолодження організму людини до втрати працездатності, втрати свідомості та теплової смерті.

Терморегуляція є одним з найважливіших фізіологічних механізмів, за допомогою яких підтримується сталість функцій організму.

"Термостат" (гіпоталамус) знаходиться в головному мозку і постійно займається терморегуляцією.

Зміни температури в глобальному масштабі викликають стихійні лиха (посухи, вимерзання окремих видів рослин, повені).

Для людини небезпечні і короткочасні температурні впливи (тепловий і сонячний удар), при низьких температурах – обмороження, небезпечні і різкі перепади температури.

Оптимальні умови роботи є: + 16-18°С – фізична праця, + 20-22°С – інші види діяльності.

Відносна вологість – 60%, швидкість (V) повітря < 0,2 м/с

При (істотних) відхиленнях від цих величин знижується працездатність людини.

Охолодження організму спричиняє:

Порушення роботи серцево-судинної системи: підвищується в'язкість крові, зменшується частота пульсу, підвищується кров'яний тиск.

Різке зниження температури шкіри і тіла.

Порушується рефлекторна діяльності, навіть до повної втрати рефлексів та інших видів чутливості.

Критична температура тіла + 27⁰С – настає кома.

ВОЛОГІСТЬ

Охолодження у воді для людини настає при +33°С.

При температурі води +22°С організм втрачає приблизно 10 кал. тепла в годину.

Висока вологість затрудняє процес терморегуляції організму людини як при високих, так і при низьких температурах повітря: при високих температурах тепловіддача зменшується; при низьких – тепловіддача збільшується за рахунок збільшення теплопровідності повітря і одягу.

РУХЛИВІСТЬ ПОВІТРЯ

Людина погано переносить рухливість повітря, так названі протяги (Рос. сквозняк). Вони викликають простудні захворювання, ревматизм, радикуліти і інші.

Рух повітря при швидкості більше 5 м/с негативно впливає на працездатність людини при підвищеній температурі повітря, і особливо негативно при мінусовій температурі.

ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ФАКТОРИ

ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ

При впливі на людину електричний струм може чинити:

а) місцеву дію (опіки, травми від механічних ушкоджень, викликаних електрострумом);

б) загальну дію на весь організм.

Ступінь поразки електрострумом залежить від його величини, а саме:

0,01 А — людина відчуває труднощі відриву руки від проводу;

0,025 А — параліч рук, утруднення подиху;

0,05 А — параліч подиху;

0,1 А — параліч серця, смерть.

МАГНІТНИЙ ФАКТОР

Людина піддається впливу і магнітним факторам, зо-крема магнітного поля Землі.

Магнітне поле характеризують його напруженістю, що виражається в А/м.

Магнітне поле Землі є надійним захистом для живих істот від електрично-заряджених космічних часток.

Магнітосфера Землі забезпечує можливість радіозв'язку в межах планети. З ростом широти території збільшується і напруженість магнітного поля.

Магнітне поле чуттєве до активності Сонця (поява темних плям) і реагує на неї відомими магнітними бурами

Електромагнітні поля (ЕМП) мають певну потужність, енергію і поширюються у вигляді електромагнітних хвиль.

Основні параметри електромагнітних коливань: довжина хвилі, частота коливань, швидкість розповсюдження.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ ЗА ЧАСТОТОЮ:

- низькочастотні 0,003 Гц – 30 кГц

- радіохвилі високочастотного (ВЧ) діапазону 30 кГц – 300 МГц

- радіохвилі УВЧ діапазону 30 – 300 МГц

- надвисокочастотні (НВЧ) 300 – 300 ГГц

Частота коливань визначається в герцах (Гц). Похідні одиниці: кілогерц (1 кГц = 103 Гц); мегагерц (1 = 106 Гц); гігагерц (1 ГГЦ = 109 Гц)

ВПЛИВ ЕМП НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ:

Низькочастотного діапазону (конкретно промислової частини 50 Гц) – викликають порушення функціонального стану ЦНС, сердцево-судинної системи, спостерігається підвищення втомлюваність, млявість, зниження точності робочих рухів, зміна кров’яного тиску і пульсу, аритмія, головний біль.

ВЧ- та УВЧ діапазону – загальна слабкість, підвищена втома, пітливість, сонливість, розлад сну, головний біль, болі в ділянці серця, з’являються роздратування, втрата уваги, продовжується тривалість мовно-рухової та зорово-моторної реакцій, збільшується межа нюхової чутливості.

НВЧ діапазону – у наслідок теплової дії – загальне підвищення температури тіла або локалізований нагрів тканин, змінюється поляризація молекул і атомів, які складають тканини, внаслідок чого відбувається небезпечне нагрівання окремих органів і всього організму (особливо шкідливе перегрівання очей, мозоку, нирок тощо). Зростання інтенсивності – на нервову систему, умовно-рефлекторну діяльність, на клітини печінки, підвищує тиск, приводить до змін у корі головного мозку, до втрати зору.

РАДІОАКТИВНІСТЬ

Радіоактивність - самовільне перетворення ядер деяких хімічних елементів (радій, уран, плутоній та ін.), що приводить до зміни їхнього масового числа і масового номера елемента.

Період напіврозпаду елементів складає:

- для урану - 235 - 710 млн. років,

- для стронцію - 90 - 26 років,

- для йоду - 131 - ледве більше 8 діб

Радіоактивний розпад супроводжується іонізуючим випромінюванням.

Види іонізуючого випромінювання:

Квантове (електромагнітне ) — ультрафіолетове; γ -випромінювання; рентгенівське.

Корпускулярне —потоки часток; ά- випромінювання; β- випромінювання.

Характеристика випромінювань:

Ультрафіолетовевипромінювання - це найбільша короткохвильова частина спектра сонячного світла.

α-випромінювання -позитивні частки (ядра гелію), які рухаються зі швидкістю 20 км/с, володіють великою іонізуючою здатністю, але малою проникаючою здатністю.

β-випромінювання -потік позитронів і електронів які випромінюються атомними ядрами при розпаді ізотопів. Має велику проникаючу здатність. Шлях пробігу в повітрі кілька метрів.

γ-випромінювання -потік гама квантів. Має дуже високу проникаючу здатність, але іонізуюча здатність істотно менше, ніж для α і β – випромінювань.

Рентгенівськевипромінювання виникає внаслідок зміни електронів на оболонках атома.

Потоки частинок - це потоки нейтронів та протонів, що виникають під час ядерних реакцій.

Усі ці випромінювання впливають на організм людини.

Поиск по сайту: