АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Теплопродукція м'яза

Джерелом енергії для скорочення м’яза є АТФ. Ресинтез АТФ відбувається анаеробно та аеробно.

Під час скоро­чення м'яза відбувається посилене роз­щеплення АТФ, інтенсивність обміну ре­човин зростає у тисячу разів. Відповідно збільшується утворення і виділення теп­лової енергії м'язом.

Теплотворення м'яза поділяється на дві фази.

Перша фаза - початкове теплоутворення,

Друга фаза - запізніле теплоутворення, яке приблизно в 1000 разів більше, ніж початкове, і триває декілька хвилин, тобто після того як м'язо­ве скорочення закінчилося. 90% тепла протягом цієї фази утворюється за рахунок процесів окиснення. Фаза затриманого, або відновно­го, теплотворення, на відміну від попередньої фази, потребує обов'язкової наявності кисню. Ця фаза пов'язана з виділенням енергії окиснення молочної і виноградної кислот, які утворюються під час скорочення

 

Фаза початкового теплотворен­ня починається з моменту збудження м'я­за і триває протягом усього скорочення. Цю фазу поділяють на:

- теплотворення активації,

- теплотворення вкорочення і

- теплотворення розслаблення.

Графік теплопродукції м`яза в процесі поодинокого скорочення

Скоротливість і збудливість м`язів різного виду: / — крива скоротливості, 2 — крива збудливості; а — період вкорочення, б — период розслаблення, абсолютний рефракторний період, и — відносний рефракторний період, д — фаза екзальтації

Теплова енергія активації виділяється м'язом з по­чатку порогового чи сильнішого подраз­нення і впродовж періоду збудження. Вона виробляється і в умовах ізометричного на­пруження.

Коли м'яз здійснює механіч­ну роботу (наприклад, під час піднімання вантажу), відбувається розщеплення додат­кової кількості АТФ і виділяється додат­кова теплова енергія скорочення, пропор­ційна виконаній роботі.

Розслаблення м'яза також потребує витрат енергії, про що свід­чить виділення теплової енергії під час цього процесу.

Таким чином, утворення тепла у м'язі пов'язано з хімічними процеса­ми, що перебігають без або за участі кисню.

 

Анаеробні процеси. Спочатку відбувається розпад АТФ із виділенням енергії, яка витрачається на забезпечення м'язового скорочення. Проте за­паси АТФ у м'язі невеликі, тому відбувається постійний її ресинтез за ра­хунок енергії, яка утворюється в результаті розпаду креатинфосфату (КФ) і розщеплення глікогену (анаеробний гліколіз). За рахунок енергії анаеробного гліколізу поновлюються також і запаси КФ, а продукти гліколізу - молочна і піровиноградна кислоти, які при цьому утворюють­ся, - накопичуються у м'язі.

Аеробні процеси полягають в окисненні метаболітів білків, вуглеводів та жирів на мітохондріях м'язових клітин. Енергія, яка утворюється при цьому, використовується на ресинтез АТФ, частково - на ресинтез гліко­гену тощо.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)